Рішення № 92953521, 09.11.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 листопада 2020 р. Справа № 120/2354/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Драло В.О.,

представник ГУ ДПС у Вінницькій області: Бурки М.В.,

представника ОСОБА_1 : Зайцева В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на доходи з фізичних осіб та військового збору в загальній сумі 326200,31 грн., яку відповідач не сплачує. Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Дана заборгованість виникла у зв`язку з не сплатою ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого ним як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку анульованого кредитором за його самостійним рішенням та з військового збору.

Ухвалою від 30.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу подати відзив. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.07.2020 ОСОБА_1 , подав до суду зустрічний позов до Головного управління ДПС у Вінницькій області, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0005841305 та № 0005831305 від 01.03.2019, які винесені на підставі Акту перевірки податкового органу, яким встановлено порушення ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, а саме донараховано податок на доходи з фізичних осіб за 2017 та військовий збір.

Основним мотивом зустрічного позову є те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про спрощення (анулювання) боргу, а відтак в нього не було підстав для декларування та сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору, а також вказує, що податковим органом не було враховано п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 23.07.2020 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом у справі №120/2354/20. Об`єднано в одне провадження вимоги про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 326200,31 грн. у рахунок погашення податкового боргу та про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень форми № 0005841305 та № 0005831305 від 01.03.2019.

Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.09.2020.

14.08.2020 від Головного управління ДПС надійшов відзив на зустрічний позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог, зазначивши, що податковим органом проведено документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати узгодженого податкового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року. Відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ, повідомлених АТ "ОТП Банк" у І кварталі 2017 року ОСОБА_1 отримав як додаткове благо оподатковувані доходи (ознака 126), однак їх не задекларував, податок з доходів та військовий збір з даної суми не сплатив. Тому, прийняті податковим органом оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними і не підлягають скасуванню.

01.09.2020 розгляд справи відкладено на 11.09.2020.

Ухвалою суду від 11.09.2020 витребувано у АТ "ОТП Банк" інформацію щодо анулювання (прощення) боргу ОСОБА_1 та зобов`язано надати належним чином завірені копії кредитного договору, повідомлення/додатковий договір до кредитного договору, укладеного між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 із зазначенням складових спрощеного (анульованого) боргу, а саме основного боргу (тіло кредиту), відсотків за користування кредитом, пені, а також повідомлення про прощення (анулювання) боргу ОСОБА_1 за кредитним договором з доказами надіслання та вручення.

Наступне судове засідання призначено на 23.09.2020.

У підготовчому судовому засіданні 23.09.2020 представник ОСОБА_1 заявив клопотання про витребування додаткових доказів та продовження строку підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 23.09.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 13.10.2020

28.09.2020 до суду надійшли витребувані докази.

В судовому засіданні 13.10.2020 оголошено перерву, наступне судове засідання призначено на 20.10.2020.

У судовому засіданні 20.10.2020 представник ОСОБА_1 заявив клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 20.10.2020 в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про призначення почеркознавчої експертизи відмовлено.

Протокольною ухвалою суду 20.10.2020, із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про витребування оригіналу Договору про внесення змін та доповнень № 6 (про прощення боргу) до кредитного договору № LL-B00/020/2007 від 07.12.2007 в АТ «ОТП Банк», оскільки в порушення вимог ч. 2 ст. 80 КАС України, подане представником відповідача клопотання не містить жодних посилань на обставини, які може підтвердити даний доказ, який він просить витребувати, або аргументи, які відповідна документація може спростувати та заходи, які були вжиті для отримання цього доказу самостійно. В даному ж випадку, подане представником ОСОБА_1 клопотання про витребування доказів жодним чином ним не обґрунтоване.

Ухвалою суду від 20.10.2020 закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2020.

В судовому засіданні 09.11.2020 представник Головного управління ДПС у Вінницькій заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб та військового збору в загальній сумі 326200,31 грн.

Представник ОСОБА_1 заперечував щодо такого стягнення, натомість просив задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005841305 та № 0005831305 від 01.03.2019.

Суд, заслухавши пояснення сторін, встановивши обставини та перевіривши їх доказами, встановив наступне.

Предметом оскарження в межах даної адміністративної справи є стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 та скасування податкових повідомлень-рішень, на підставі яких цей борг і виник.

07.12.2007 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ОТП Банк» укладено кредитний договір № LL-B00/020/2007 про надання кредиту в сумі 51 000 (п`ятдесят одна тисяча доларів США) для придбання нерухомого майна.

В подальшому, між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ОТП Банк» укладено Додатковий договір № 6 від 18.04.2017 до кредитного договору № LL-B00/020/2007 від 07.12.2007, відповідно до якого Банком прощено (анульовано) суму боргу у розмірі 49114,46доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення Додаткового договору становить 1316859,75 грн., що складається:

- суми кредиту (основної суму боргу) в розмірі 44431,74 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 1191306,39 грн.;

- процентів в розмірі 4682,72 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 125553,36 грн.

Згідно п. 2 Додаткового договору № 6 від 18.04.2017 до кредитного договору № LL-B00/020/2007 від 07.12.2007 ОСОБА_1 повідомлений про те, що відповідно до пп. «д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України сума анульованого (прощеного) боргу буде включена Кредитором до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь Позичальника, за підсумками звітного періоду, в якому борг було анульовано (прощено), та про обов`язок позивача самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з анульованої суми основного боргу за кредитним договором та відображення їх у річній податковій декларації.

Таким чином, ОСОБА_1 був обізнаний про анулювання (прощення) суми основного боргу за кредитом в сумі 49114,46 доларів США та обов`язок сплати податків, про свідчить його власний підпис на Додатковому договорі № 6 від 18.04.2017.

На виконання вимог податкового законодавства, АТ "ОТП Банк" повідомив контролюючий орган про суму прощеного (анульованого ) боргу, шляхом відображення форма 1-ДФ за 1 квартал 2017 року суми боргу, прощеного (анульованого) Банком за ознакою "126" "Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо" в сумі 1191306,00 грн..

В ході проведення доперевірочного аналізу відомостей з ЦБД ДРФО Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області направлено запит від 20.09.2018 №1027410/02-32-50-02 на адресу АТ «ОТП БАНК» для підтвердження виплачених доходів і наданні документів. На що, отримано відповідь від АТ «ОТП БАНК» від 16.10.2018 № 03-05-19-6/7693, згідно якої банком підтверджено достовірність даних про суми виплачених (врахованих) доходів на користь ОСОБА_1 зазначених у звітність 1-ДФ за 1 кв.2017 р. за ознакою доходу 126.

Таким чином АТ «ОТП БАНК» виконано вимоги п.п «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України в повному обсязі, в свою чергу, податковим органом було встановлено, що в порушення п.п. д п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України ОСОБА_1 не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 та не відображено доходу, отриманого платником як додаткове благо та не сплачено податок з таких доходів.

Стосовно даних обставин відповідачем, на підставі п.п. 78.1.2 п. 78.2 ст. 78, 79 ПК України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів отриманих як додаткове благо при взаємовідносинах з АТ «ОТП Банк» за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 та складено акт перевірки № 235/13/ НОМЕР_1 від 30.01.2019.

Згідно вказаного акту, ОСОБА_1 не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік та не відображено дохід, отриманий платником як додаткове благо, та в свою чергу не сплачено податок з такого доходу. Перевіркою достовірності та повноти відображення в податковій декларації відомостей про суми податку на доходи фізичних осіб, утримані (сплачені) податковим агентом встановлено відсутність їх відображення.

Отже, перевіркою встановлено, що сума загального річного оподатковуваного доходу, отриманого платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 як додаткове благо у вигляді суми боргу, анульованого і прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (АТ «ОТП БАНК») склала 1191306,00 грн.

Розрахунок податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017р. проводиться відповідно до п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями.

Згідно п. 167.1 ст. 167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.4 цієї статті), у гему числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Розрахунок податку на доходи фізичних осіб за 2017 становить: 1191306.0 грн. х 18% = 214435,08 грн.

Отже, за результатами перевірки платнику податків-фізичній особі ОСОБА_1 донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік в сумі 214435,08 грн.

Також, перевіркою встановлено, що фізичною особою ОСОБА_1 в порушення п.и. 1.2, 1.3 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Податковою кодексу України, занижено суму військового збору на 17869.59 грн. у зв`язку із заниженням чистого оподатковуваного доходу за 2017 рік в сумі 1191306,00 грн. (1.5% від суми анульованого (прощеного) боргу)).

Розрахунок по сумі військового збору за 2017 становить: 1191306.0 грн. х 1.5% = 17869,59 грн.

Отже, контролюючий орган дійшов висновку про отримання позивачем у 2017 році доходу у вигляді додаткового блага, який не був ним задекларований і з якого не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Згідно висновків акту встановлені наступні порушення:

- п.п. «д» 164.2.17 п. 164.2. ст. 164 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2017 в загальній сумі 214435,08 грн.

- пп. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано суму військового збору за результатами 2017 в сумі 17869,59 грн.

Крім того, на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання.

На підставі висновків перевірки відповідачем 01.03.2019р. прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0005831305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальній сумі 268043, 85 грн., з яких 214435,08 грн. основного платежу та 53608,77 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

- №005841305 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору в загальній сумі 22336,99 грн., з яких 17869,59 грн. основного платежу та 4467,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Встановлено, що внаслідок несплати ОСОБА_1 у визначений строк суми грошового зобов`язання, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, була сформована та направлена відповідачу податкова вимога № 180779-50 від 23.05.2019, яка відповідно до статті 42 Податкового кодексу України вважається врученою відповідачу, проте, вимога залишена останнім без виконання.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За визначенням підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

За визначенням підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.

Так, відповідно до пункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Таким чином, додатковим благом є основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню), прощені (анульовані) кредитором.

Тобто боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом, та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду, висловлена у постанові від 10 травня 2018 року по справі №802/142/17-а, від 07 червня 2018 року у справі №809/1343/17.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Зі змісту наведених норм вбачається, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон № 71), який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - ПКУ), зокрема у частині оподаткування військовим збором.

Відповідно до п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПКУ оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (1,5 відсотка від об`єкта оподаткування).

Зокрема, підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПКУ передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов`язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок.

Разом з цим, платник, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити військовий збір з таких доходів (підпункт 168.2.1 пункт 168.2 статті 168 ПКУ).

З метою з`ясування структури прощеної суми боргу, судом витребувано у АТ "ОТП Банк" відповідну інформацію.

У листі від 24.09.2020 № В00-5-73-5-5/369 АТ "ОТП Банк" повідомив, що сума прощеного ОСОБА_1 боргу у розмірі 49114,46 доларів США (еквівалент НБУ 1316859,75 грн.), з них сума кредиту (основна сума боргу) - 44431,74 доларів США (еквівалент НБУ 1191306,39 грн.) та відсотків в розмірі 4682,72 доларів США (еквівалент НБУ 125553,36 грн).

Представник ОСОБА_1 вказує, що курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощенного боргу (кредиту) не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

Так, з 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань". Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України "Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню", згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.

Однією з таких преференцій, встановлених у пункті 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, є невіднесення до додаткового блага платника податку і не включення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми, прощеної (анульованої) кредитором курсової різниці.

Курсова різниця обчислюється, серед іншого, як різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Зазначені преференції застосовуються до всіх фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року, операції з прощення (анулювання) заборгованості за якими здійснювалися, починаючи з 1 січня 2015 року.

З аналізу наведеної норми вбачається, що до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу не включається курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання з іноземної валюти у гривню (тобто, при визначенні розміру оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті сумі прощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення), та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року. Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощенного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

Згідно правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловленої у постанові від 9 січня 2019 у справі № 821/707/17 пункт 8 підрозділ 1 розділу XX Податкового кодексу України стосується регулювання правовідносин, які складаються щодо прощення (анулювання) кредитором суми боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті відносно якого відбулась зміна валюти зобов`язання з іноземної у гривню. Проте судом не було встановлено, а матеріали справи не містять будь - яких доказів зміни умов кредитного договору № LL-B00/020/2007 від 07.12.2007 щодо валюти зобов`язання, а відтак пункт 8 підрозділ 1 розділу XX Податкового кодексу України не може бути застосовано до спірних правовідносин.

Наведене підтверджується й додатковим договором від 18.04.2017 № 6 до кредитного договору № LL-B00/020/2007 від 07.12.2007 .

Застосування вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, від 19 липня 2019 року у справі № 826/4240/18, від 14 листопада 2019 року у справі № 520/10880/18.

Як було зазначено судом вище, вказаний додатковий договір підписано особисто Марченком А.Є., а пункт 2 містить застереження, у якому позичальник стверджує, що Банк проінформував його про необхідність сплати податків та зборів з суми прощеного боргу (в тому числі у разі її зміни), у випадках, передбачених законодавством України.

Крім того, суд не надає оцінку посиланням представника ОСОБА_1 в судовому засіданні на протиправність дій податкового органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів отриманих як додаткове благо при взаємовідносинах з АТ «ОТП Банк» за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, оскільки ці обставини не є підставою позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, про що свідчить його підпис у додатковому договорі, зобов`язаний був відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення контролюючого органу є правомірними та скасуванню не підлягають, а в зустрічному позові ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Вінницькій області слід відмовити.

Щодо позовних вимог податкового органу про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 в сумі 326200,31 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов`язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу згідно вимог п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно наявного у матеріалах справи витягу з інтегрованої картки платника податку, ОСОБА_1 має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 326200,31 грн., зокрема :

з податку на доходи фізичних осіб в сумі 301107,98 грн., з яких 214435,08 грн. - основний платіж, 53608,77 грн. - штрафна санкція, 33064,13 грн. пеня

з військового збору в загальній сумі 25092,33 грн., з яких 17869,59 грн. - основний платіж, 4467,04 грн. - штрафна санкція, 2755,34 грн. -пеня.

Вказаний борг виник в результаті не сплати донарахованих податковим органом сум грошового зобов`язання у податкових повідомленнях - рішеннях від 01.03.2019р., а саме:

- №0005831305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальній сумі 268043, 85 грн., з яких 214435,08 грн. основного платежу та 53608,77 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

- №005841305 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору в загальній сумі 22336,99 грн., з яких 17869,59 грн. основного платежу та 4467,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Правомірність визначення ГУ ДПС у Вінницькій області сум грошового зобов`язання у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях встановлена судом у межах розгляду зустрічного позову у даній справі.

Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення, на підставі яких у відповідача виник податковий борг надсилалися йому за податковою адресою, а тому згідно ст. 42 ПК України, вважаються врученими.

Згідно п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України, пеня нараховується при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Сума податкового боргу підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою податкового органу, податковими повідомленнями-рішеннями, інтегрованою карткою платника податків.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача направлено податкову вимогу № 180779-50 від 23.05.2019, яка вручена платнику 29.05.2019, що підтверджується матеріалами справи. Проте, вказана податкова вимога залишилась без виконання. Станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення суми заборгованості.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу ОСОБА_1 у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаного боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову Головного управління ДПС у Вінницькій області про стягнення сум податкового боргу у повному обсязі.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 326200,31 грн. (триста двадцять шість тисяч двісті гривень тридцять одна копійка).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454)

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Рішення в повному обсязі складено: 19.11.2020.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна