Ухвала суду № 92944910, 16.11.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/17287/19

Категорія 75

2/295/1213/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.

за участю секретаря судового засідання Наральник Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби геології та надр України, Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, в якому просить суд визнати незаконним наказ Державної служби геології та надр України №199-к від 17.10.2019 «Про звільнення « ОСОБА_1 »; поновити позивача на посаді директора Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» із 17.10.2019; стягнути з Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу із 17 жовтня 2019 року до дня поновлення на роботі; стягнути з Державної служби геології та надр України та Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» в рівних частках судовий збір у розмірі 768,40 грн.; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді директора Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» та в частині стягнення з Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» заробітної плати в межах платежу за один місяць.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 04.12.2019 року позовну заяву у даній справі прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

06.03.2020 року від Державної служби геології та надр України (у тексті також – Держгеонадра) надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти позовних вимог ОСОБА_1 , вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування своїх заперечень Держгеонадра послались на те, що є самостійним суб`єктом владних повноважень з окремим процесуальним статусом та позов подано до неналежного відповідача.

16.06.2020 до суду надійшов відзив Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» (у тексті також – Державне підприємство), у якому співвідповідач так само просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та вважає, що державне підприємство не може бути відповідачем у цій справі.

Позивач та його представник в судове засідання не з`являлись, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином. Від представника ОСОБА_1 – адвоката Негоди Є.В. та безпосередньо від позивача неодноразово надходили клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, введеним карантином та епідеміологічною ситуацією в країні, перебуванням на самоізоляції тощо.

Представник Державної служби геології та надр України в судове засідання не з`являвся, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. У матеріалах справи міститься клопотання не розглядати справу у відсутність представника Держгеонадра (а.с. 82).

Представник Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» в судове засідання не з`являвся, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. У матеріалах справи міститься заява представника державного підприємства про розгляд справи у його відсутність (а.с. 150).

Суд, вивчивши й дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної служби геології та надр України №176-к від 05.09.2019 ОСОБА_1 призначено на посаду директора Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» із 05 вересня 2019 року на умовах укладеного з ним контракту.

Відповідно до наказу Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» №171-к від 05.09.2019 позивач приступив до роботи 05.09.2019 року на посаді директора державного підприємства на умовах укладеного із ним контракту з Держгеонадра.

На підставі листа-погодження та наказу Державної служби геології та надр України №199-к від 17.10.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади директора Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» 17.10.2019 у зв`язку із припиненням повноважень посадової особи відповідно до пункту 5 статті 41 КЗпП України.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Цивільний процесуальний кодекс України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Господарський процесуальний кодекс України установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою статті 20 ГПК України), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 цього кодексу).

До юрисдикції господарського суду за пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України належать спори, в яких позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого звільнення (припинення повноважень).

За правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України.

З огляду на викладене, оскільки спір між сторонами виник у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» у зв`язку із припиненням повноважень посадової особи на підставі пункту 5 статті 41 КЗпП України, такий спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. До зазначених висновків щодо застосування відповідних норм права дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі №205/4196/18 від 15.09.2020 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За наведених вище підстав провадження у справі №295/17287/19 підлягає закриттю, оскільки розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду (п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

У відповідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається особі, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено 768,40 грн. збору, що підтверджується квитанцією про сплату №4914 від 15.11.2019. Таким чином вказана сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 19, 141, 255, 256, 259, 260, 352, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі №295/17287/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби геології та надр України, Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу – закрити.

Повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. відповідно до квитанції про сплату №4914 від 15.11.2019 року, отримувач – УК у м. Житомирі/Богун.р-н/22030101, П/Р 31212206006003, ЄДРПОУ 38035726, МФО – 899998, призначення платежу «судовий збір» (сплату здійснено з порталу http://court.gov.ua/).

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.

Суддя