Вирок № 92939917, 18.11.2020, Черкаський районний суд Черкаської області

№707/1722/20

1-кп/707/363/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2020 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді - Миколаєнко Т.А.,

за участі:

секретаря судового засідання - Хандусь І.А.,

прокурора - Семіткіна М.С.,

захисника обвинуваченого - Пятіна Є.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250270000634 від 26.06.2020, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси Черкаської області, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, працюючого директором ТОВ «НЛС Ко», неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у період часу з весни 2020 року, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, по 26 червня 2020 року умисно, незаконно, не маючи на те відповідного дозволу, на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , займався вирощуванням рослин коноплі з метою доведення їх до достигання. В подальшому, в період часу з 20 год. 18 хв. 26 червня 2020 року до 02 год. 10 хв. 27 червня 2020 року, в ході проведення невідкладного обшуку за вказаною вище адресою, на території домоволодіння, а саме: у теплиці та на присадибній ділянці, в присутності понятих, було виявлено та вилучено 93 рослини з окремим коренем кожна, які відповідно до висновків експертів № 2/1337 від 10.07.2020, № 2/1339 від 13.07.2020, № 2/1342 від 07.07.2020, є рослинами виду коноплі (Саnnabis L), що містять психотропну речовину, які ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу посіяв та вирощував.

Указані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 310 КК України як незаконне вирощування конопель в кількості п`ятдесят і більше рослин.

Він же, перебуваючи в невстановленому в ході слідства час та місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом, незаконно придбав та переніс до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , наркотичні засоби та психотропні речовини - амфетамін, який в подальшому незаконно зберігав в приміщенні будинку за місцем свого проживання. У подальшому, в період часу з 20 год. 18 хв. 26 червня 2020 року до 02 год. 10 хв. 27 червня 2020 року, в ході проведення невідкладного обшуку за адресою проживання ОСОБА_1 , тобто у буд. АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено наступні предмети та речовини: у приміщенні теплиці, на земній поверхні, 22 сухі рослини, верхівкові частини з листям яких згідно висновку експерта № 2/1338 від 14.07.2020 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, загальна маса якого становить 297,96 грама; в приміщенні будинку, на другому поверсі, речовину рослинного походження, верхівкові частини з листям якої згідно висновку експерта № 2/1340 від 13.07.2020 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, загальна маса якого становить 47,95 грама; пластиковий предмет з нашаруванням темного кольору, на внутрішній поверхні якого згідно висновку експерта № 2/1443 від 16.07.2020 виявлено нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,185 грама; банку з насінням, яке згідно висновку експерта № 2/1446 від 15.07.2020 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого становить 8,36 грама; електронні ваги, на поверхні яких згідно висновку експерта № 2/1445 від 17.07.2020 виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса амфетаміну в змивах становить 0,0009 грама, окрім цього, в змивах з електронних вагів виявлено психотропну речовину, обіг якої заборонено - тетрагідроканабінол, маса якого в змивах становить 0,00004 грама; дзеркало з нашаруванням речовини, яка згідно висновку експерта № 2/1444 від 16.07.2020 містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого становить 0,0166 грама; п`ять поліетиленових пакетів та один фольговий згорток з порошкоподібною речовиною, яка згідно висновку експерта № 2/1341 від 13.07.2020 містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальна маса якого становить 1,279 грама; речовину зеленого кольору рослинного походження, яка згідно висновку експерта № 2/1343 від 10.07.2020 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 11,36 грама, які ОСОБА_1 придбав та без передбаченого законом дозволу зберігав без мети збуту.

Указані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту.

Він же, перебуваючи в невстановленому в ході слідства час та місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом, незаконно придбав та переніс до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , вогнепальну зброю та боєприпаси, які в подальшому незаконно зберігав в приміщенні будинку. В подальшому, в період часу з 20 год. 18 хв. 26 червня 2020 року до 02 год. 10 хв. 27 червня 2020 року, в ході проведення невідкладного обшуку за адресою проживання ОСОБА_1 , тобто у буд. АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено наступні предмети: в приміщенні гаража - предмет, зовні схожий на корпус гранати РГД-5, та предмет, зовні схожий на запал до бойової гранати типу УЗРГМ, які згідно висновку експерта № 5/82 від 22.07.2020 являються корпусом бойової наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 та бойовим уніфікованим підривником дистанційної дії до ручних гранат модернізованого типу УЗРГМ, та в конструктивному поєднанні відносяться до категорії боєприпасів та придатні для проведення вибуху; на другому поверсі в приміщенні будинку вилучено предмет, зовні схожий пістолет, який згідно висновку експерта № 1/1255 від 27.07.2020 являється гладкоствольною короткоствольною автоматичною вогнепальною зброєю - пістолетом «ZORAKI», моделі 914, промислового виробництва «АТАКarmsltd» Туреччина, в конструкцію якого саморобним способом внесені зміни шляхом видалення захисного елементу в каналі ствола, який придатний для здійснення стрільби патронами роздільного спорядження (куля, картеч та ін., діаметром до 6,5 мм), які ОСОБА_1 придбав та зберігав за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу.

Указані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, від дачі показів відмовився.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, переконавшись, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, перевіривши добровільність його позиції, роз`яснивши ОСОБА_1 наслідки застосування положень частини третьої статті 349 КПК України, а саме позбавлення його права оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини вчинення кримінальних правопорушень, що викладені у обвинувальному акті, беручи до уваги визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень у повному обсязі, зважаючи на те, що жодним учасником судового провадження не оспорено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та визначені обвинуваченням обставини їхнього вчинення, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, суд вважає можливим застосувати положення частини третьої статті 349 КПК України та визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежується дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18 січня 1978 року, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21 липня 2011 року, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_1 , у судовому засіданні не добуто.

З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, враховуючи позицію обвинувачення та визнання обвинуваченим вини, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та вважає, що його дії по всіх трьох епізодах вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 310 КК України як незаконне вирощування конопель в кількості п`ятдесят і більше рослин; за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту; та за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Підстав, у відповідності до частини третьої статті 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволять ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне:

- позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання (прокурор просив призначити обвинуваченому остаточну міру покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців та застосувати статтю 75 КК України з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України; обвинувачений та захисник просили суд застосувати статтю 75 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком);

- відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, щире каяття);

- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до статті 12 КК України є тяжкими злочинами (ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 263 КК України) та кримінальним проступком (ч. 1 ст. 309 КК України);

- особливості й обставини вчинення кримінальних правопорушень: форму вини (прямий умисел), стадію вчинення (закінчені кримінальні правопорушення), характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали;

- особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; визнав свою вину; щиро розкаявся; має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, та місце роботи, за яким характеризується позитивно; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; є розлученим; має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Частинами першою - третьою статті 70 КК України встановлено, що при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є умисним тяжким або особливо тяжким злочином, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених кримінальних правопорушень призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

До основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких особу було визнано винною.

Водночас, суд враховує, що 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, згідно якого ст. 309 КК України викладена в новій редакції.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

За приписами ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

У зв`язку з викладеним, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 5 КК України, при розгляді даного кримінального провадження підлягає застосуванню редакція статті 309 КК України, що набрала чинності 01 липня 2020 року згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, якою було пом`якшено кримінальну відповідальність за діяння, вчинене ОСОБА_1 .

При призначенні ОСОБА_1 покарання, згідно зі статтею 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, яке проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини.

Обставин, передбачених статтею 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Водночас, суд дійшов висновку, що обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, не є винятковою і не знижує істотним чином міру тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, не зменшує їхню суспільну небезпеку до рівня, який виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого статті 69 КК України - призначення більш м`якого покарання, ніж передбаченого законом.

Враховуючи наведені обставини по справі, суд вважає необхідним керуватися вимогами ст. 70 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, призначивши його за кожне кримінальне правопорушення окремо, після чого визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Водночас, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, беручи до уваги досудову доповідь органу пробації, згідно висновку якої орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільств.

Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України,та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Визначене покарання, на думку суду, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Майнова шкода кримінальними правопорушеннями не завдана.

Цивільний позов не заявлено.

Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого не обиралась.

У порядку частини 2 статті 124 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судових експертиз у сумі 15364 грн. 30 коп.

Речові докази слід розподілити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 310 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на Черкаський районний відділ з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджену вартість проведення судових експертиз у сумі 15364 (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят чотири) гривні 30 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- 9 патронів за маркуванням «ВІЙ 9мм Р.А.»;

- канабіс масою 297,96 гр.;

- саморобний пристрій з нашаруванням екстракту канабісу масою 0.185 гр;

- поліетиленовий пакет з насінням;

- пошкоджене дзеркало;

- канабіс масою 47.95 гр;

- електронні ваги;

- канабіс масою 8.36 гр.;

- 9 рослин роду коноплі;

- амфетамін масою 1.279 гр.;

- меч;

- осколки РГД-5 та рештки підривника УЗРГМ;

- 32 рослини роду коноплі;

- канабіс масою 11.36 гр.;

- 52 рослини роду коноплі;

- два ножі;

- тканину червоного кольору з написами жовтого кольору;

- пластикову пляшку з рідиною темного кольору;

- шприц з нашаруванням бурого кольору;

- оприскувач з рідиною;

які поміщено до камери зберігання речових доказів Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області; квитанції № 1428; № 870; № 871; № 872; № 873; № 874; № 875; № 876; № 877; № 878; № 1421; № 1424; № 862; № 863; № 864; № 1423; № 1427; - знищити;

- пістолет марки «ZORAKI», моделі 914, який передано на зберігання на склад озброєння УЛМТЗ в Черкаській області, приймальний акт № 62 від 31.07.2020, - знищити;

- телефон марки «Самсунг», переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , - залишити останньому за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Т. А. Миколаєнко