
Справа № 702/581/20
Провадження № 2 - а/702/6/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2020 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Жежер Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Шковири А.М.,
сторони- не з`явились,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище у порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справу адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП № 2 Монастирищенського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Горобця Вадима Ігоровича, Головного управління національної поліції у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач 05.11.2020 звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі.
В обґрунтування позову посилається на те, що 04.11.2020 при ознайомленні з матеріалами адміністративної справи відносно нього, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, йому стало відомо, що відносно нього винесена постанова № 053662 про накладення адміністративного стягнення.
Згідно даної постанови, ОСОБА_1 28.09.2020 о 20 год 25 хв по вул. Пушкіна в смт. Цибулів, керував автомобілем ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 та при цьому не мав при собі посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вказану постанову виніс інспектор СРПП № 2 Монастирищенського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції Горобець В.І.
Із даною постановою не згідний, вважає її незаконною а такою, що підлягає скасуванню.
При винесенні оскаржуваної постанови не були враховані вимоги ст. 33 КУпАП. Він був позбавлений прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення, на місці зупинки його транспортного засобу в його присутності не розглядалась, оскільки йому не було повідомлено ані про її розгляд, ані про її винесення. Будь - яких доказів, в розумінні ст. 251 КУпАП, його вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення поліцейським не надано, в постанові відповідного посилання не зроблено. Протокол про адміністративне правопорушення складено не було, чим грубо порушено ч. 2 ст. 254, ст. 256 КУпАП.
Зазначає, що в період часу зазначений у постанові його ніхто з працівників поліції не зупиняв, і він вказаним автомобілем не керував. Він вперше помітив працівників поліції, коли останні на своєму службовому автомобілі під`їхали до його авто, яке було припарковано поблизу домоволодіння його знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_1 . Саме в цей час він перебував на подвір`ї останніх і підійшов до свого авто, так як помітив, що під`їхали працівники поліції. Тому, він аж ніяк не міг керувати своїм авто в той час коли під`їхали працівники поліції. Під час спілкування з працівниками поліції, він помітив, що з його авто зникли документи, і мав намір подати заяву, проте, йому повідомили, що він повинен проїхати до відділу поліції та написати там письмову заяву з даного приводу. Вважає, що саме в такий спосіб працівникам поліції стало відомо про відсутність в нього документів, і тому була винесена вказана постанова. В його присутності рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності не приймалось та не повідомлялось, що таке рішення буде прийнято в майбутньому.
У зв`язку із тим, що він не керував транспортним засобом на момент коли приїхали працівники поліції, останні його не переслідували та не зупиняли, а лише під`їхали до його припаркованого авто, то в його діях відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, як керування водієм транспортним засобом, а відтак відсутній і сам склад правопорушення.
Будь - яких доказів, які б доводили його вину у вчиненні даного правопорушення, працівником поліції не надано. Сама по собі постанова не може бути доказом в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки є лише процесуальним документом, в якому зафіксоване прийняте рішення.
Просить скасувати постанову інспектора СРПП № 2 Монастирищенського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Горобця Вадима Ігоровича по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі № 053662 від 28.09.2020 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 425 грн, а провадження закрити.
Ухвалою суду від 05.10.2020 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Станом на 13.11.2020 позивачем недоліки усунуто.
Ухвалою суду від 16.11.2020 поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
Станом на 15 год 30 хв 18.11.2020 відзив на адресу суду не надходив.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача Підчасюк В.Ю. не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи, повідомлялись у встановленому законом порядку. На адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує, просить його задовольнити.
В судове засідання інспектор СРПП № 2 Монастирищенського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Горобець В.І. та представник Головного управління національної поліції у Черкаській області не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомили. Клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не подавали.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28.09.2020 інспектором СРПП № 2 Монастирищенського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції Горобцем В.І. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 053662 відносно ОСОБА_1 .
Згідно змісту оскаржуваної постанови 28.09.2020 о 20 год 25 хв ОСОБА_1 по вул. Пушкіна в смт. Цибулів керував автомобілем ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 та при цьому не мав при собі посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.1. «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП за що до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн (а.с. 5).
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30.06.1993 із змінами та доповненнями учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 (зі змінами) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, саме п. 2.1 «б» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 (зі змінами) передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).
Згідно змісту оскаржуваної постанови позивач керував автомобілем, при цьому, не мав при собі ні посвідчення водія, ні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, проте, порушення п.2.1 «б» ПДР України в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено. Формулюючи суть правопорушення, вказівка на нормативний акт, вимоги якого порушені, є обов`язковою.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно п. 9, 10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція № 1395) розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції № 1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу IV Інструкції № 1395 постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.
У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів вручення даної постанови позивачеві чи надіслання її поштою рекомендованим листом.
Згідно змісту оскаржуваної постанови, в графах: «права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено», «копію постанови мною отримано» та «копію постанови надіслано рекомендованим листом» відсутні будь - які зазначення (підписи чи відмова від підписів тощо). В графі «до постанови додаються» стоїть «прочерк», що свідчить про те, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення не були дотримані вимоги ст. 279 КУпАП.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 протоколи про адміністративні правопорушення не складаються у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП.
Якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.
Посилання позивача на те, що працівником поліції не складено протокол про адміністративне правопорушення не може бути взято судом до уваги, оскільки не складання протоколу про адміністративне правопорушення не є порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке утворює самостійну підставу для скасування постанови, винесеної за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, суд, не заперечуючи наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу, зазначає, що правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинна компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення.
Суд зазначає, що оскаржувана постанова відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП винесена, зокрема щодо керування особою транспортним засобом, яка немає відповідних документів на право керування таким транспортним засобом.
Поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення ( п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про національну поліцію»). Інших підстав для перевірки документів на право керування транспортним засобом, у посадової особи поліції немає.
Доказів того, що існує достатньо підстав вважати, що позивач вчинив або має намір вчинити правопорушення, що надає право працівникам поліції вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1, 2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Однак, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідачами будь-яких доказів на адресу суду не надано, матеріали справи містять лише оскаржувану постанову, інші доказі вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП відсутні, що позбавляє можливості суд надати оцінку їх належності, допустимості та достатності.
Відповідачами всупереч ст. 77 КАС України не доведено, із зазначенням конкретних доказів, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Отже, з огляду на те, що докази на підтвердження факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові, відсутні, враховуючи, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання і мають можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено в установленому порядку факт вчинення позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме: порушення п. 2.1. а ПДР України, що свідчить про необґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 053662 від 28.09.2020 через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Черкаській області судових витрат у розмірі 420 грн 40 коп.
Керуючись ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП № 2 Монастирищенського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Горобця Вадима Ігоровича, Головного управління національної поліції у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 053662 від 28.09.2020, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає АДРЕСА_2 .
Відповідач: інспектор СРПП № 2 Монастирищенського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Горобець Вадим Ігорович, місцезнаходження: вул. Гагаріна,8 в м. Монастирище Черкаської області.
Відповідач: Головне управління національної поліції у Черкаській області, місцезнаходження: вул. Смілянська,56 в м. Черкаси, код ЄДРПОУ 40108667.
Суддя Ю.М.Жежер
Судове рішення № 92939694, Монастирищенський районний суд Черкаської області було прийнято 18.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 702/581/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: