Постанова № 92936691, 18.11.2020, Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/719/20

Номер провадження 1-кп/573/125/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Федорченко Г.В.,

прокурора Свинаренка В.Ю.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Гулакова А.І., Друченко Т.В.,

розглянув клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Білопільського районного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

У судовому засіданні прокурор Свинаренко В.Ю. заявив клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу, ОСОБА_2 - у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_1 - у вигляді домашнього арешту.

Клопотання мотивоване тим, що, перебуваючи на волі, обвинувачені можуть незаконно впливати на свідків, які ще не допитані, можуть переховуватися від суду або можуть продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Друченко Т.В. не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник Гулаков А.І., обвинувачений ОСОБА_2 проти клопотання прокурора заперечували, просили змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Частиною 3 статті 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Відповідно до ч. ч, 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Обвинуваченому ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту 30 червня 2020 року. Останній раз строк домашнього арешту йому продовжувався 22 вересня 2020 року до 20 листопада 2020 року включно. Сукупний строк тримання під домашнім арештом витікає 29 грудня 2020 року.

Є обґрунтованим заявлений у клопотанні прокурора ризик щодо ОСОБА_1 - це тяжкість покарання, що йому може загрожувати у разі визнання його винуватим у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується. При цьому врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності поведінку обвинуваченого, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду та іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно з правовою позицією ЄСПЛ небезпека ризику переховування від органів досудового розслідування і суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи та інше.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в ПП ОСОБА_3 , тобто він займається суспільно-корисливою діяльністю, зареєстрований і проживає у будинку АДРЕСА_1 , що належить його матері ОСОБА_4 , яка надала письмову згоду на його проживання у цьому будинку.

З урахуванням зазначених вище чинників суд вважає, що у судовому засіданні знайшла своє підтвердження необхідність продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту до 29 грудня 2020 року включно, оскільки саме 29 грудня у нього закінчується сукупний строк домашнього арешту.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , то суд вважає, що в судовому засіданні знайшла своє підтвердження необхідність продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з такого.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Віднесення вказаних злочинів до категорії тяжких свідчить про ступінь можливої суспільної небезпечності обвинуваченого та не дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинені злочини при доведенні винуватості підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.

Раніше ОСОБА_2 неодноразово засуджувався за умисні злочини, що може свідчити про можливе продовження ним злочинної діяльності, бо на момент арешту він не працював і не мав легальних доходів.

Також суд зазначає, що на території Білопільського району житла ОСОБА_2 не має, не надано суду доказів, що він має можливість орендувати чи орендує житло і що тут у нього маються родичі чи друзі, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків на території Білопільського району.

Окрім того, не надано доказів, що при зміні запобіжного заходу ОСОБА_2 буде забезпечений житлом.

Отже, суд приходить до висновку, що вказані вище обставини свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому застосування до ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання заявленим ризикам, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжних заходів задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16 січня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_2 суму застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок UA558201720355249001000008869, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26270240, призначення платежу запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава, ПІБ особи, за яку вносить застава.

Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити та покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому з 20:00 год до 06:00 год наступного дня залишати житло із застосуванням засобу електронного контролю (браслету), на строк до 29 грудня 2020 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) не залишати місце постійного проживання, а саме: будинок АДРЕСА_1 з 20:00 год. до 06:00 год. наступного дня без дозволу суду;

2) прибувати до суду за першою вимогою;

3) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини п`ятої статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Виконання ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд протягом семи днів з її проголошення.

Суддя