Ухвала суду № 92925659, 16.11.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9749/20

4-с/308/69/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зарева Н.І.,

за участю секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши у судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, скаргу боржника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича, -

ВСТАНОВИВ:

Боржник ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича про зобов`язання зняти арешт з банківського рахунку боржника.

Заява мотивована тим, що у процесі примусового виконання виконавчого листа № 308/11582/14-ц, виданого 02.04.2015 року про «Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 0601/0708/98-066 від 16.07.2008 року в розмірі 308 243,05 гривень», в рамках виконавчого провадження АСВП № 62437828, приватним виконавцем Ярошевським Д.А. було звернено стягнення на рахунки боржника, в тому числі і на рахунок призначений для отримання заробітньої плати.

Листом від 26.08.2020 року адвокат боржника звернувся до приватного виконавця з заявою, в якій просив зняти арешт з банківського рахунку в АТ «Приватбанк», який використовується для отримання заробітної плати, однак, виконавець відмовив у знятті арешту з коштів зарплатного рахунку боржника. Боржник вважає, що на кошти, які призначені для зарахування заробітної плати не може бути накладено стягнення в силу положень ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», а тому просить суд зобов`язати виконавця зняти арешт з зазначеного рахунку.

Боржник у судове засідання не з`явився, однак, подав заяву, в якій просив розглянути скаргу без його участі.

Представник стягувача АТ "Альфа-Банк", будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Приватний виконавець Ярошевський Д.А., будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на скаргу не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, у зв`язку з чим суд розглянув подану скаргу без їх участі.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, суд встановив наступне.

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича перебуває виконавче провадження АСВП № 62437828 з примусового виконання виконавчого листа № 308/11582/14-ц, виданого 02.04.2015 року про «Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 0601/0708/98-066 від 16.07.2008 року в розмірі 308 243,05 гривень», відносно боржника ОСОБА_1 .

Постановою виконавця від 01.07.2020 року за № 62437828 приватний виконавець Ярошевський Д.А. 01.07.2020 року наклав арешт на всі рахунки боржника ОСОБА_1 у межах 339 370,35 гривень.

Згідно довідки про доходи за № 41 від 26.08.2020 року відділу ОКТМС Баранинської сільської ради, ОСОБА_1 отримує заробітню плату в Баранинській сільській раді на посаді кухаря, рахунок НОМЕР_1 в Закарпатськському РУ КБ «Приватбанк», м. Ужгород, код 22104007.

З запиту адвоката Ракущинець А.А. від 26.08.2020 року до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А., встановлено, що адвокат в інтересах боржника просить зняти арешт з банківського рахунку в АТ «Приватбанк», який використовується для отримання заробітної плати ОСОБА_1 .

З листа приватного виконавця Ярошевського Д.А. від 03.09.2020 року встановлено, що виконавець відмовив у знятті арешту з зазначеного рахунка.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши подані докази, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно, державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Чинним законодавством України не передбачено відкриття фізичним особам рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. З доданої до матеріалів скарги довідки Баранинської сільської ради вбачається, що рахунок боржника НОМЕР_1 , на який приватний виконавець наклав арешт, є поточним рахунком боржника, якій використовується для отримання заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання.

ПАТ «Приватбанк», на яке нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку НОМЕР_1 виконало.

Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Відповідно до частин 1 та 3 статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Таким чином, нормами Закону України «Про виконавче провадження» встановлено окремий захід примусового виконання рішень – «звернення стягнення на заробітню плату боржника», який передбачає окремий спосіб та умови його застосування (шляхом винесення відповідної постанови та направлення її на виконання до відповідного підприємства, яке нараховує боржнику заробітню плату, та за умови дотримання вимог, визначених в ч. 1, 3 ст. 68 відповідного Закону, та встановлених обмежень щодо такого стягнення.

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Накладення арешту на такий рахунок порушує законні права на отримання заробітної плати боржником. Враховуючи те, що приватний виконавець Ярошевський Д.А. отримав документальне підтвердження від адвоката боржника про те, що арештований ним рахунок боржника призначений для отримання заробітної плати, останній, виходячи з положень ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», був зобов`язаний зняти арешт з відповідного рахунку боржника, однак виконавець протиправно відмовив у вчиненні таких дій представнику боржника.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що скарга боржника є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 18, 48, 52, 59, 68, 70 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 260, 261, 450 ЦПК, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задовольнити.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича зняти арешт з банківського рахунку боржника ОСОБА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 в АТ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 22104007, за № НОМЕР_3 , картка № НОМЕР_4 , який використовується для отримання заробітної плати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Суддя Н.І. Зарева