Рішення № 92925592, 16.11.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8150/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Шумило Н.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Просяник Н.Б.,

представника відповідача - Калич О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Держпраці у Закарпатській області,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до управління Держпраці у Закарпатській області, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора управління Держпраці у Закарпатській області Севч В.Є. по справі про адміністративне правопорушення №ЗК/273/1371/АВ/ПТ/ПС від 31.07.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 188-6 КУпАП.

Позовні вимоги мотивовані тим, що управлінням Держпраці у Закарпатській області у період з 10 по 14 лютого 2020 року проводилося інспекційна перевірка Довжанської сільської ради відповідно до наказу Управління №13 від 05.02.2020 року та направлення на проведення інспекційного відвідування №106 від 05.02.2020 за зверненням громадянина ОСОБА_2 на Урядову гарячу лінію. За результатами вказаної перевірки інспектором праці Севч В.Є. 14.02.2020 року було складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗК/105/1371/АВ/П/ПТ який направлено для розгляду до Іршавського районного суду та Припис про усунення виявлених порушень від 14.02.2020 року № ЗК/105/1371/АВ/П та надано строк для усунення порушення до 29.02.2020 року. На виконання вищевказаного Припису Довжанська сільська рада 27.02.2020 року надала відповідь №02-12/109 та пояснила, що не може виконати даний припис так як рішенням сесії сільської ради №10 від 13.01.2020 року гр. ОСОБА_2 було відмовлено у виплаті вихідної допомоги в зв`язку з тим, що згідно п. 3 Прикінцевих положень ЗУ «Про добровільне об`єднання територіальних громад» у селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об`єдналися, обов`язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського селищного голови відповідної територіальної громади до об`єднання. Оскільки ОСОБА_2 відмовився від продовження повноважень посадової особи до чергових місцевих виборів, тобто до завершення терміну, на який він був обраний громадою. Відповідно до Рішення №1 від 09.01.2020 року Довжанської сільської ради Іршавського району першої сесії сьомого скликання, останнім днем роботи на посаді Голови Липецько-Полянської сільської ради ОСОБА_2 був 09.01.2020, а тому кінцевий розрахунок при звільненні з ОСОБА_2 мав бути проведений в день звільнення, в зв`язку з чим на думку інспектора праці Довжанською сільською радою вчинено порушення частини 1 ст. 117 КЗпП. Натомість неоспорювана сума була виплачена ОСОБА_2 29.01.2020 року, тобто з затримкою, не з вини власника а в зв`язку з особливістю функціонування державної казначейської служби України на початок бюджетного року та в період виборів (об`єднання громад) Грошові кошти були виплачені із запізненням в зв`язку з тим, що на початок бюджетного року сільська рада не мала кошторисних призначень та планів асигнувань на вказаний період. Бюджет на 2020 рік був затверджений і прийнятий відповідними органами УКСУ в Хустському районі та фінансовим відділом Хустської РДА 28.01.2020 року. Після отримання права підпису позивачем, як новообраним сільським головою у банківських установах, з ОСОБА_2 проведено розрахунок.

Позивач зазначив, що ОСОБА_2 відмовився від продовження повноважень посадової особи, до завершення терміну, на який він був обраний громадою, хоча Законом така можливість не надавалася, а гарантувалася державою. В даному випадку залишитися виконувати обов`язки в.о, старости, на переконання позивача, є обов`язком, а не правом особи.

Окрім того, позивач вказує на те, що моментом виявлення правопорушення за ст. 188-6 КУпАП управлінням Держпраці в Закарпатській області є момент отримання ними листа від Довжанської сільської ради, а саме 02.03.2020 року, а отже управлінням Держпраці пропущено строки притягнення його до адміністративної відповідальності передбачені ст. 38 КУпАП. Крім того, 14.02.2020 року разом з винесенням припису інспектором з праці Севч В.Є. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.. 41 КУпАП. Даний протокол надіслано до Іршавського районного суду для розгляду та за результатами розгляду винесено постанову від 31.03.2020 року (Справа № 301/574/20) про повернення матеріалів для належного оформлення так як протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП , та постанову від 07.05.2020 про повернення матеріалів для належного оформлення, станом на дату подання позову до суду Управлінням Держпраці матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності належним чином не оформлені та до суду не направлені. Натомість через п`ять місяців після інспекційного відвідування та винесення припису Управління Держпраці ініціює перевірку щодо невиконання припису (направлення на проведення інспекційного відвідування від 16.07.2020). Згідно Направлення №478 від 16.07.2020 року Управління Держпраці у Закарпатській області направлено головного державного інспектора Севч В.Є. для проведення інспекційного відвідування, (строк проведення інспекційного відвідування з 27 липня по 31 липня 2020 року, однак в період з 27 липня по 31 липня 2020 року інспектор Севч В.Є з інспекційним відвідуванням в Довжанській сільській раді не перебував та жодної перевірки не проводив, що підтверджується надісланими поштовим відправленням листом від 27.07.2020 року Акту інспекційного відвідування від 27.07.2020 року та Протоколу від 27.07.2020 року про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено провести розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Також позивачем подано відповідь на відзив, з доказами направлення такого іншим учасникам справи.

Представником відповідача - управління Держпраці в Закарпатській області до суду 22.09.2020 року подано відзив на позовну заяву з доказами направлення такого іншим учасникам справи. Вказаний відзив долучено до матеріалів справи. У відзиві зазначено що постанова по справі про адміністративне правопорушення №ЗК/273/1371/АВ/ПТ/ПС від 31.07.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена уповноваженою особою відповідача, яка діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, пояснення надала аналогічні викладеним у письмовому відзиві, доповнила, що інспекційна перевірка по виконанню припису № ЗК 105/1371/АВ/П від 14.02.2019 року проводилася лише 27.07.2020 -31.07.2020, оскільки у відповідності до п.п. 4 п. 2 Прикінцевих положень ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Враховуючи наведене у задоволенні позову просила відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14 лютого 2020 року головним інспектором управління Держпраці у Закарпатській області Севч Володимиром Євгеновичем проведено інспекційне відвідування Довжанської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, головою вказаної сільської ради згідно рішення №1 від 09.01.2020 року про початок повноважень сільського голови є ОСОБА_1 , що підтверджено копією акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЗК/105/1371/АВ від 14.02.2020 року.

За результатами вказаної перевірки інспектором праці Севч В.Є. 14.02.2020 року було складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗК/105/1371/АВ/П/ПТ від 14.02.2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП у зв`язку із виявленням порушення ч. 1 ст. 117 КЗпП, п.5 ст. 41 КЗпП та складено припис про усунення виявлених порушень від 14.02.2020 року № ЗК/105/1371/АВ/П, за змістом якого ОСОБА_1 надано строк для усунення порушень ч. 1 ст. 116 КЗпП, ч.1 ст. 117 КЗпП, п. 5 ст. 41 КЗпП до 29.02.2020 року, що підтверджено долученими позивачем до матеріалів позову копіями згаданих протоколу та припису.

Відповідно змісту листа вих.№02-12/109 від 27.02.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено управління Держпраці в Закарпатській області про неможливість виконання припису про усунення виявлених порушень від 14.02.2020 року № ЗК/105/1371/АВ/П.

При цьому, як вбачається із направлення на проведення інспекційного відвідування №478 від 16.07.2020 року управлінням Держпраці у Закарпатській області відповідно до наказу від 16.07.2020 року №84 направлено до Довжанської сільської ради для проведення інспекційного відвідування з метою перевірки виконання вимог припису №ЗК105/1371/АВ/П від 14.02.2020 року головного державного інспектора Севч В.Є. повідомлено, що перевірку буде проведено з 27.07.2020 року по 31 липня 2020 року.

За результатами вказаної перевірки головним державним інспектором Севч В.Є. складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЗК/105/1371/АВ від 27.07.2020 року, яким зафіксовано факт невиконання позивачем припису №ЗК105/1371/АВ/П від 14.02.2020 року.

Зазначене стало підставою складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення №ЗК/273/1371/АВ/П/ПТ від 27.07.2020 року за ст. 188-6 КУпАП, за результатом розгляду якого інспектором Севч В.Є. винесено постанову №ЗК/273/1371/АВ/ПТ/ПС від 31.07.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за невиконання припису №ЗК105/1371/АВ/П від 14.02.2020 року, тобто за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач оскаржив її до суду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» регламентує, що підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 (далі Закон №877-V).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 1 ст. 2 Закону №877-V).

Позивачеві у провину ставиться порушення ст. 188-6 КУпАП, якою встановлено відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або створення перешкод для діяльності цього органу.

Так, невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення врегульовано Главою 22 КУпАП.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 280 КУпАП).

Відповідно до змісту статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Суд, перевіряючи законність та обґрунтованість винесеної інспектором праці постанови, дійшов висновку, що посадовою особою, яка винесла постанову у справі про адміністративне правопорушення, не в повній мірі дотримані вимоги Закону.

Так, частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом поданого позову та долучених до нього доказів позивач ОСОБА_1 вказує на обставину, що ним не було забезпечено здійснення розрахунку із ОСОБА_2 у день звільнення із роботи останнього, та наполягає на тому, що вказане порушення допущено не з його вини, оскільки на момент виникнення такого обов`язку було ускладнення функціонування казначейської служби України на початок бюджетного року та в період виборів (об`єднання громад), тому вказані нарахування здійснені 29.01.2020, тобто із затримкою. Грошові кошти, за твердженням позивача, були виплачені із запізненням у зв`язку з тим, що на початок бюджетного року сільська рада не мала кошторисних призначень та планів асигнувань на вказаний період. Позивач також вказував, що ОСОБА_2 відмовився від продовження повноважень посадової особи, до завершення терміну, на який він був обраний громадою, проте був зобов`язаний виконувати обов`язки в.о. старости, та Довжанська сільська рада свій обов`язок в забезпеченні ОСОБА_2 роботою виконала повністю.

Вказані обставини не підлягають встановленню в межах розгляду даної справи, оскільки питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП перебуває на розгляді в Іршавському районному суді Закарпатської області. Таким чином, під час розгляду даної справи у суду відсутні підстави виходити за межі заявлених позовних вимог.

Доводи позивача в частині порушення відповідачем строків накладення адміністративного стягнення за ст. 38 КУпАП заслуговують на увагу, оскільки управлінню Держпраці стало відомо про невиконання припису з дати отримання листа позивача про неможливість виконання винесеного припису про усунення виявлених правопорушень №02-12/109 від 27.02.2020 року відповідачем - 02.03.2020 року, що підтверджується наданою суду роздруківкою відстеження на сайті Укрпошта ідентифікатор-штрихкоду 9015400005303. Окрім того, в самому приписі було встановлено вимогу усунути порушення в строк до 29.02.2020 року, однак перевірку щодо виконання зазначеного припису управлінням Держпраці проведено лише 27.07.2020 року, та за результатами такої перевірки винесено оскаржувану постанову з порушенням строків накладення адміністративного стягнення.

За змістом ч.1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Ст. 62 Конституції України закріплює презумпцію невинуватості, відповідно до якої особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена рішенням суду. Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування на особу, яка притягається до відповідальності. Усі сумніви щодо доведення вини особи, тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував, адже на нього покладається обов`язок довести правомірність прийнятого ним рішення, в даному випадку винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до норм встановлених статтею 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

При ухваленні даного рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи.

З огляду на вище вказані норми та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що постанову №ЗК/273/1371/АВ/ПТ/ПС від 31.07.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП слід скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 10, 11, 247, 280 КУпАП, ст.ст. 6-10, 12, 19, 20, 22, 72-78, 79, 90, 94, 139, 241-246, 250, 257, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Держпраці у Закарпатській області - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову №ЗК/273/1371/АВ/ПТ/ПС від 31.07.2020 року, складену головним інспектором управління Держпраці у Закарпатській області Севч Володимиром Євгеновичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління Держпраці у Закарпатській області, код ЄДРПОУ: 39795035, адреса місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області Н.Б. Шумило