Рішення № 92924314, 16.11.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3228/20

Провадження № 2/219/1881/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

04 листопада 2020 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Наумової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 лютого 2020 при розгляді кримінального провадження № 12013050510005921 за обвинуваченням ОСОБА_3 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК було встановлено, що ОСОБА_3 2 листопада 2013 року приблизно о 7 годині 10 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним, який належав ОСОБА_4 , автомобілем марки «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул. Сучасна м. Слов`янськ Донецької області з боку автодороги Київ-Харків-Довжанський в напрямку вул. Ленінградської м. Слов`янська. В районі будинку № 38 по вул. Сучасній м. Слов`янськ всупереч п.1.1 розділу 34, п.11.4 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість,| легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди далі - ДТП), передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не забезпечив безпечний рух, не врахував дорожню обстановку, не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод і небезпеки іншим учасникам руху, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем марки «HYUNDAI-I 30» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалась в зустрічному напрямку по проїзній частині вул. Сучасної м. Слов`янськ, разом з пасажирами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Внаслідок ДТП пасажир ОСОБА_7 отримала закритий перелом 10-го ребра справа по попередньо-паховій лінії, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Допущені водієм ОСОБА_3 порушення вимог п. 1.1 розділу 34, п. 11.4 ПДР України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків. Вищезазначеною ухвалою суду від 21 лютого 2020 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілою ОСОБА_5 , а кримінальне провадження № 12013050510005921 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України було закрито. Зазначають, що органами досудового розслідування позивачі не були визнані потерпілими в даному кримінальному провадженні, однак протиправними діями ОСОБА_3 , їм було завдано моральну так і матеріальну шкоду, оскільки в результаті ДТП, що мала місце 2 листопада 2013 року, було пошкоджено належний їм автомобіль марки «HYUNDAI-I 30» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що був придбаний ними спільно в період шлюбу і являться спільною власністю подружжя. Зазначений автомобіль було зареєстровано на ОСОБА_1 7 листопада 2013 року, з власної ініціативи, оскільки слідчий проігнорував їх прохання вони звернулися з заявою до судового експерта Сінельника А.І., для проведення експертного автотоварознавчого дослідження на предмет визначення вартості матеріальної шкоди автомобіля, спричиненої власнику в результаті аварійних пошкоджень. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №259\13 від 11 листопада 2013 року вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля марки «HYUNDAI-I 30» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , становить 110 904 грн. 51 коп. Відповідно до статей 127, 128 КПК України, позивачами було подано до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 і стягнення матеріальної та моральної шкоди, з клопотанням про визнання їх цивільними позивачами в кримінальному провадженні. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2020 року клопотання було задоволено і їх було визнано цивільними позивачами та залучено до кримінального провадження відносно ОСОБА_3 . Оскільки, ухвалою суду від 21 лютого 2020 року, кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України було закрито, їх позовні вимоги було залишено без розгляду. Вказують, що на сьогоднішній день завдана їм матеріальна шкода за пошкоджений автомобіль не відшкодована, з 2013 року ОСОБА_8 навіть не намагався вирішити з ними це питання, тому вони були змушені звернутися до Слов`янського міськрайонного суду з позовними вимогами до ОСОБА_3 , оскільки в результаті саме його протиправних дій їм були завдані збитки. Під час останнього розгляду кримінального провадження, 21 лютого 2020 року, ОСОБА_3 обіцяв в добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду, однак до теперішнього часу жодним чином цього не зробив і на зв`язок з ними не виходив, у зв`язку з чим вони змушені були звернутись до суду з вищезазначеним позовом.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Судом вживалися заходи щодо повідомлення Відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином шляхом.

З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач та представники позивача не заперечують.

Суд, дослідивши матеріали справи, додатково представлені сторонами документи, та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2020 року визнано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 цивільними позивачами та залучено їх в якості цивільних позивачів до кримінального провадження №12013050510005921 відносно ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України (а.с.27).

Ухвалою від 21 лютого 2020 року Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у справі №243/118/17-к звільнено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівська Донецької області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, працюючого в ТОВ «Бахмут-Агро» на посаді керуючого дільницею (сільського господарства), не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, відповідно до ст.46 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим. Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050000005921 від 02 листопада 2013 року по обвинуваченню ОСОБА_3 закрито (а.с.29-30).

Зазначеним судовим рішення установлені наступні обставини, які не потребують додаткового доказування за приписами ч.6 ст.82 Цивільного процесуального кодексу України.

02 листопада 2013 року приблизно о 07 годині 10 хвилин, водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним, належним ОСОБА_4 автомобілем марки «SCODA ОСТАVIА», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул. Сучасна м. Слов`янська Донецької області, з боку автодороги «Київ - Харків - Довжанське» в напрямку вул. Ленінградської м. Слов`янська Донецької області.

В районі буд. № 38 по вул. Сучасній м. Слов`янськ Донецької області, в супереч п. 1.1 розділу 34, п. 11.4 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, згідно з якими:

- 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей;

- 11.4 на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.

Діючи необережно - проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення не забезпечив безпечний рух, не врахував дорожню обстановку, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху де скоїв зіткнення з автомобілем марки «HYUNDAI - І 3О », державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась в зустрічному напрямку по проїзній частині вул. Сучасної м. Слов`янськ Донецької області, разом з пасажирами ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Допущені водієм ОСОБА_3 порушення вимог п. 1.1 розділу 34, п. 11.4, ПДР України знаходились в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 16 листопада 2007 року, ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_9 , актовий запис №1081 (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , автомобіль марки «HYUNDAI-I 30» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , виданого 08.09.2011 року, належить ОСОБА_1 , який є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи №259/13 від 11 листопада 2013 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAI-I 30, реєстраційний номер НОМЕР_2 - 103056,99 грн: ринкова вартість автомобіля марки HYUNDAI-I 30, реєстраційний номер НОМЕР_2 - 121158,00 грн; вартість матеріальної шкоди автомобіля марки HYUNDAI-I 30, реєстраційний номер НОМЕР_2 - 110904,51 грн (а.с.13-26).

Статтею 22 Цивільного кодексу України, передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками серед іншого визнаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів і обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілому джерелом підвищеної небезпеки породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належнім виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоду (боржник).

На підтвердження вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивачем надано висновок автотоварознавчої експертизи від 11 листопада 2013 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAI-I 30, реєстраційний номер НОМЕР_2 - 103056,99 грн: ринкова вартість автомобіля марки HYUNDAI-I 30, реєстраційний номер НОМЕР_2 - 121158,00 грн; вартість матеріальної шкоди автомобіля марки HYUNDAI-I 30, реєстраційний номер НОМЕР_2 - 110904,51 грн (а.с.13-26).

Докази наявності страхування цивільно-правової відповідальності учасників справи у матеріалах справи відсутні.

Ураховуючи викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів з точку зори їх достатності і взаємозв`язку в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 110904,51 грн підлягають задоволенню у повному обсязі як обґрунтовані, доведені належним чином та не спростовані відповідачем.

Крім того, позивачами було поставлене питання про відшкодування моральної шкоди, яка завдана їм в результаті винних дій відповідача, від яких вони отримали матеріальні збитки внаслідок пошкодження належного їм майна на праві власності автомобіля, які їм в повному обсязі не відшкодовані, у зв`язку із чим були порушені їх родинний звичайний спосіб життя, та з урахуванням обсягу понесених моральних страждань, оцінили завдану їм моральну шкоду кожному у розмірі 100 000,00 грн.

Згідно п.3 ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодовування моральної шкоди, завданої внаслідок отриманих нею душевних страждань, які вона зазнала у зв`язку з знищенням чи пошкодженням її майна.

У відповідності до ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,яка її завдала,за наявності її вини.

Згідно із пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно вказаної Постанови, особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду лише у випадку доведеності її вини та коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України, іншими нормативними актами, які встановлюють відповідальність за заподіяння такої шкоди.

Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95" Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.2001) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розглядаючи вимоги про відшкодування моральної шкоди суд, вважає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини відповідача, позивачам було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, які вони зазнали внаслідок пошкодження належного їм транспортного засобу; неможливості певний час користуватись останнім; що порушило звичайний ритм їх життя та родини, призвело до незручностей у повсякденному житті, додаткових емоційних навантажень та необхідності витрачати додатковий час та зусиль для організації свого життя, відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків.

Отже, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 10 000 грн та 15 00 грн на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.7, 12, 13, 76, 141, 263, 264, 265, 272, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - не відомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , матеріальну шкоду завдану вчиненням кримінального правопорушення, в розмірі 110 904 (сто десять тисяч дев`ятсот чотири) гривень 51 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - не відомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - не відомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , моральну шкоду в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - не відомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судові витрати в розмірі 1359,05 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення суду складено 16 листопада 2020 року.

Головуючий суддя Т.В.Давидовська