Ухвала суду № 929220, 26.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                           № К-11395/06                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2007р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                Брайка А. І.,

суддів                                     Карася О. В.,

                                               Костенка М. І.,

                                               Рибченка А. О.,

                                               Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Волноваської об’єднаної державної податкової інспекції

на рішення Господарського суду Донецької області від 17.03.2005р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2005р. у справі № 34/17а

за позовом Приватного підприємства “Авангард”

до Волноваської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача – не з’явились,

відповідача – не з’явились,

встановив:

      Приватним підприємством “Авангард”подано позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Волноваської об’єднаної державної податкової інспекції 30.12.2004р. № 0000212342/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 14619 грн., в т. ч. 9633 грн. основного платежу та 4986 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

      Рішенням Господарського суду Донецькоїобласті від 17.03.2005р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2005р., у справі № 34/17апозов задоволено.

      Судові рішення мотивовані тим, що в Законі України “Про податок на додану вартість” відсутня норма, яка б покладала на покупця товару відповідальність за правильність визначення продавцем товару об’єктів оподаткування та правильність відображення їх в податковому обліку; факт отримання позивачем послуг підтверджується копіями рахунків та платіжних доручень на оплату цих послуг, в т. ч. податок на додану вартість; податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2003р. позивачем подана та отримана відповідачем 17.11.2003р.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, в позові відмовити посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: пп. пп. 7.2.1., 7.2.6. п. 7.2., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

      Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті проведеної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.10.2002р. по 01.10.2004р. відповідачем складено акт від 23.12.2004р. № 1292/23-1/30809761-114 в якому зазначено виявлення ненадання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2003р. та завищення ПДВ на суму 9633 грн. у зв’язку з отриманням податкових накладних, виписаних з порушенням вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

      30.12.2004р. на підставі вказаного акту з посиланням на пп. пп. 7.2.1., 7.2.6. п. 7.2., пп. 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, пп. 4.1.4. п. 4.1., пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4, пп. пп. 17.1.1., 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення                          № 0000212342/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 14619 грн., в т. ч. 9633 грн. основного платежу та 4986 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

      Відповідно до пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції станом на момент проведення перевірки) платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

      Відсутність в даному випадку таких реквізитів як кількість та ціна продажу одиниці продукції без урахування ПДВ, про що вказано відповідачем в акті перевірки, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, повністю спростовується наявними податковими накладними, які виписані з дотриманням вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а тому віднесення позивачем спірної суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідає вимогам пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього закону.

      Згідно пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. При цьому необхідно зазначити, що єдиним випадком неможливості такого включення є відсутність податкової накладної чи митної декларації взагалі, що не має місця в даному випадку, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, доказом правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту суми 9 633 грн. 17 коп. є виписані податкові накладні на її підтвердження.

      Підпункт 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної передбачає право а не обов’язок покупця на звернення до органу державної податкової служби з відповідно заявою та доданням документів, що засвідчують факт придбання товарів. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів.

      Відповідно пп. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

      Як вірно зазначено судом господарським першої інстанції та апеляційним господарським судом з посиланням на відповідні матеріали справи декларація з податку на додану вартість за жовтень 2003р. позивачем подана та отримана відповідачем 17.11.2003р., тобто в передбачений пп. “а” пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 вказаного вище закону.

      За таких обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові рішення прийняті відповідно чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.     

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Залишити касаційну скаргу Волноваської об’єднаної державної податкової інспекції без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 17.03.2005р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2005р. у справі № 34/17а – без змін.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                         (підпис)                                  Брайко А. І.

Судді                                                         (підпис)                                    Карась О. В.

                                                        (підпис)                                Костенко М. І.

(підпис)                              Рибченко А. О.

(підпис)                               Федоров М. О.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного

суду України                                                                                    Брайко А. І.