Ухвала суду № 92921083, 18.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 листопада 2020 року м. Рівне №460/482/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши клопотання представника відповідачів про відкладення розгляду адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1 доРівненської митниці ДФС, Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у прийняття митної декларації,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС, Поліської митниці Держмитслужби в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000389/2 від 30.07.2019;

визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної деларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2019/00704 від 30.07.2019.

Ухвалою суду від 28.10.2020 відкладено розгляд справи до 18.11.2020.

В судове засідання призначене на 18.11.2020, учасники справи, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, не прибули. Водночас, 18.11.2020 на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідачів про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні. Позивач про причини неявки суд не повідомив.

Надаючи правову оцінку поданому клопотанню представника відповідачів та неявці позивача, суд враховує наступне.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Пунктом другим частини третьої статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають, зокрема, право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Разом з тим, частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, оскільки: неприбуття до суду учасника справи не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції; матеріали справи містять достатній обсяг належних та допустимих доказів для розгляду справи по суті; суд не визнавав явку учасників справи обов`язковою та представник відповідачів у клопотанні про відкладення розгляду справи не вказав жодної обгрунтованої підстави, яка враховуючи його участь у іншому судовому засіданні, перешкоджала іншому представнику митного органу з`явитися у судове засідання чи подати клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Таким чином, клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи є необгрунтованим та не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, то суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні, за наявними у суду матеріалами.

Повне судове рішення буде складено відповідно до частини четвертої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень статті 193 цього Кодексу.

Керуючись статтями 205, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Розгляд справи № 460/482/20 провести у письмовому провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Д.П. Зозуля