Ухвала суду № 9291498, 13.04.2010, Апеляційний суд Запорізької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10 200 / 2010 р. Головуючий в 1-й інстанції Ткаченко І.М.

Категорія ст. 236-8 КПК України Доповідач у 2 інстанції Фомін В.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2010 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Дутова О.М.

Суддів: Фоміна В.А., Мульченко В.В.

За участю прокурора: Лавренко І.В.

Заявника: ОСОБА_2

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріал провадження за скаргою за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 19 березня 2010 року.

Цією постановою частково задоволена скарга ОСОБА_2 на постанову прокурора м. Енергодара від 26 лютого 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення службовими особами КП «ПКВ» від сплати податку з доходів фізичних осіб в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, і зазначена постанова скасована.

В частині відмови в порушені кримінальної справи відмовлено і матеріал направлений на додаткову перевірку.

Як зазначено в постанові , до суду першої інстанції зі скаргою звернувся ОСОБА_2, в якій вказував, що 03.03.2010 року до Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» надійшла телефонограма старшого слідчого відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у м. Енергодарі Ігнатьєва В.В. № 2265/10/09-005 від 03.03.2010 року, з якої, йому, як директору вказаного підприємства, стало відомо про наявність в провадженні СВ ПМ ДПІ у м. Енергодарі кримінальної справи № 191009, порушеної за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах посадовими особами КП «ПКВ».

Зазначений в телефонограмі склад злочину, передбачений ст. 212 КК України, свідчить про те, що суб'єкт злочину є спеціальний, тобто ним може бути лише керівник та/або головний бухгалтер підприємства, установи, організації. Оскільки, на час порушення кримінальної справи № 191009 (26.02.2010 р.), він перебував на посаді директора КП «ПКВ», вважав, що фактично вказана кримінальна справа порушена відносно нього, як службової особи, а отже вона безпосередньо стосується його прав та охоронюваних законом інтересів.

При цьому скаржник вважав, що постанова про порушення кримінальної справи від 26.02.2010 р. є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена з порушенням вимог КПК України, за відсутності законних приводів і підстав для цього, а також достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину. Кримінальна справа порушена по факту, не зважаючи на те, що були відомі службові особи КП «ПКВ» - відповідальні за фінансове господарську діяльність товариства, чим порушені вимоги ст. 98 КПК України. Тому просив зазначену постанову скасувати та винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Суд першої інстанції приймаючи рішення по скарзі, мотивував своє рішення, тим, що в постанові про порушення кримінальної справи та матеріалах кримінальної справи відсутні достатні дані, які б вказували на ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, посилаючись на те, що на час порушення справи прокурором не встановлено, які активні дії з боку службових осіб КП «ПКВ» були спрямовані на умисне ухилення від сплати податку, та які достатні дані свідчать про те, що особа мала намір не сплачувати належні до сплати податки, збори, інші обовязкові платежі в повному обсязі чи певну їх частину, що є необхідним для кваліфікації злочину за даною статтею. Натомість такі дані в матеріалах справи відсутні. Крім того, із даних, що містяться в акті ДПІ у м. Енергодарі № 24/23-0/32166551 від 10.02.2010р., про результати планової виїзної документальної перевірки КП «ПКВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р., вбачається лише порушення порядку сплати податку з доходів фізичних осіб, визначеного п.п. 8.1.2 ст. 8., п.п. 16.3.2, п.п. 16.3.5 ст. 16 Закону України № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб». При цьому не виявлено будь-яких відхилень у нарахуванні податку з доходів фізичних осіб, що підлягали сплаті до бюджету. Із пояснень посадових осіб ДПІ в м. Енергодарі та КП «ПКВ» також не вбачається наявності в діях посадових осіб умислу на ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб.

Крім того, відповідно до акту перевірки № 24/23-0/32166551, у періоді вчинення порушення відповідальними посадовими особами були: директор КП «ПКВ» - ОСОБА_2 і головний бухгалтер ОСОБА_4. Отже, на час порушення кримінальної справи № 191009, особи, які, згідно до ст. 212 КК України, можуть бути суб'єктами злочину, були відомі. Але, в порушення вимог ст. 98 КПК України, кримінальна справа порушена не відносно директора та головного бухгалтера КП «ПКВ», а за фактом.

Зазначені вище обставини призвели до скасування постанови прокурора м. Енергодара від 26 лютого 2010 року про порушення кримінальної справи відносно службових осіб КП «ПКВ» за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України.

В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, посилаючись на незаконність постанови суду та істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, просить її скасувати, а скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи залишити без задоволення. При цьому вказує, що, в порушення вимог п. 3 ч.12 ст. 236-8 КПК України, суд не прийняв до уваги думку прокурора з приводу доводів скарги ОСОБА_2, та не відобразив її у постанові. Крім того, під час розгляду скарги, судом в порушення вимог закону, допущено вирішення тих питань, які вирішується при розгляді справи по суті. Зокрема, судом вирішено питання щодо наявності умислу у посадових осіб КП «ПКВ» на вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Вважає, що прокурором законно при наявності, передбачених ст. 94 КПК України приводів та підстав порушена кримінальна справа.

Також вказує, що на час порушення кримінальної справи, порушення вимог чинного податкового законодавства і, як наслідок вчинення кримінально карного діяння, мало очевидний характер та потребувало негайного прийняття рішення відповідно до закону. При цьому, на момент порушення кримінальної справи відповідальними посадовими особами КП «ПКВ» були: директор ОСОБА_2 та головний бухгалтер ОСОБА_4 Отже, кожен з них міг бути суб'єктом злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Тому, на момент порушення кримінальної справи встановити особу, яка вчинила злочин передбачений ч.3 ст. 212 КК України, не виявилося можливим.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення і аргументи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію, заявника ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляції, та просив постанову суду залишити без зміни, перевіривши матеріали провадження по справі і матеріали на підставі, яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, аргументи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

На порушення вказаної норми закону, суд вдався до перевірки даних, наявних в матеріалах, на підставі яких була порушена кримінальна справа, оцінюючи їх як докази.

Як вбачається з постанови, розглядаючи скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора м. Енергодара про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення службовими особами КП «ПКВ» від сплати податку з доходів фізичних осіб в особливо великих розмірах, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, суд фактично дав аналіз та оцінку акту ДПІ у м. Енергодарі № 24/23-0/32166551 від 10.02.2010 року «Про результати планової виїзної документальної перевірки КП «ПКВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 року, вказавши, що з нього вбачається лише порушення порядку сплати податку з доходів фізичних осіб, визначеного п.п.8.1.2 ст.8, п.п. 16.3.2, п.п.16.3.5 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року. При цьому не виявлено будь-яких відхилень у нарахуванні податку з доходів фізичних осіб, що підлягали сплаті до бюджету.

Крім того, суд вдався до аналізу субєктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, вказавши, що в матеріалах кримінальної справи відсутні дані, які б свідчили про активність дій з боку службових осіб КП «ПКВ» у вигляді умисного ухилення від сплати в бюджет податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, суд надав оцінку обставинам справи та зібраним даним і фактично вирішив ті питання, які вирішуються судом лише при розгляді справи по суті. Внаслідок чого, колегія суддів вважає аргументи прокурора з цього обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009, пункт 2 частини шістнадцятої статті 236-8 КПК України, згідно якому суддя виносить постанову про відмову в порушенні справи визнано неконституційним. Внаслідок чого, висновки суду, з цього приводу не відповідають вимогам закону.

Разом з тим довід прокурора про залишення скарги ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи без задоволення, колегія суддів залишає без уваги, оскільки вирішення цього питання не входить до повноважень апеляційної інстанції.

На підставі наведеного, постанова суду підлягає скасуванню, а матеріали провадження за скаргою на новий судовий розгляд, при якому необхідно врахувати наведені зауваження апеляційного суду та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції задовольнити частково.

Постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 19 березня 2010 року, якою частково задоволена скарга ОСОБА_2 і скасована постанова прокурора м. Енергодара від 26 лютого 2010 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, а в частині відмови в порушені кримінальної справи відмовлено, і матеріал направлений на додаткову перевірку скасувати і матеріали провадження за скаргою направити на новий розгляд до того ж суду але в іншому складі суддів.

Судді:

Дутов О.М. Фомін В.А. Мульченко В.В.

/підписи/

З оригіналом згідно. Суддя: