Рішення № 92914397, 03.09.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21106/19

Провадження № 2/761/1339/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання- Мехеди А.В.,

за участі:

представника відповідача 1 - ОСОБА_1

представник відповідача 2 - Тарана В.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Лановенко Людмили Олегівни, Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа без самостійних вимог на сторона позивача - ОСОБА_4 про зняття арешту з нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Лановенко Людмили Олегівни, Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа без самостійних вимог на сторона позивача - ОСОБА_4 про зняття арешту з нерухомого майна.

У своїй позовній заяві позивачка просить суд зняти арешт, накладений на 1/2 ідеальних частки нерухомого майна - нежилих приміщень щ №1 по №20 групи приміщень 200, по АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Лановенко Людмилою Олегівною від 05.04.2019 року у виконавчому провадженні №58823149 з примусового виконання виконавчого листа №761/15093/13-ц, виданого 20.11.2013 року Шевченківським районним судом мю Києва.

Позивач вважає, що постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни від 05.04.2019 року, якою було накладено арешт на 1/2 частини нерухомого майна, як і проведення процедури примусової реалізації на прилюдних торгах є незаконними. Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суд .від 13 жовтня 2014 року у справі №761/6911/2014 визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину нежилих приміщень з №1 по №20 групи приміщень №200 (в літ. А) по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 та Вікдритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Універсал Банк» 18 червня 2008 року було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №BL3023 та додаткову угоду до нього №BL3023/К-1, відповідно до яких ОСОБА_6 в межах кредитної лінії було надано 520 000 доларів США строком до 31 травня 2009 року зі сплатою 13,45% річних. В подальшому між сторонами було укладено додаткові угоди, за якими було погоджено зміну відсоткових ставок за користування кредитними коштами.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 18 червня 2008 року було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В. та зареєстрований в реєстрі №3996. Згідно до п. 1.1. Договору іпотеки в іпотеку ПАТ «Універсал Банк» було передано нерухоме майно: нежилі приміщення з №1 по №20 групи приміщень 200 по АДРЕСА_1 .

При цьому Позивач зазначає про те, що за наявності судового рішення про визнання за ОСОБА_3 права власності 1/2 ідеальної частки нерухомого майна і обставини щодо становлення даного факту не потребують доказування в силу вимог ст. 61 ЦПК України, зважаючи на визнання недійсним Договору іпотеки нерухомого майна в судовому порядку у всіх судових інстанціях та відсутністю боргових зобов`язань ОСОБА_3 перед ПАТ «Універсал Банк», а від так, арешт накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмилою Олегівною від 05 квітня 2019 року на 1/2 ідеальної частки нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності підлягає скасуванню. На підставі наведеного позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.

Одночасно з позовною заявою позивачка звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом заборони приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмилі Олегівни, Державному підприємству «СЕТАМ» на вчинення будь-яких дій, спрямованих на реалізацію арештованого нерухомого майна -1/2 ідеальних частки нерухомого майна - нежилих приміщень з №1 по №20 групи приміщень 200, по АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , а також зупинення продажу арештованого нерухомого майна - нежилих приміщень з №1 по №20 групи приміщень 200, по АДРЕСА_1 на електронних торгах, які призначені на 14 червня 2019 року о 9.00 год., організатором яких виступає Державне підприємство «СЕТАМ».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2019 року - задоволено заяву позивачки про забезпечення позову, було заборонено приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмилі Олегівни, Державному підприємству «СЕТАМ» на вчинення будь-яких дій, спрямованих на реалізацію арештованого нерухомого майна -1/2 ідеальних частки нерухомого майна - нежилих приміщень з №1 по №20 групи приміщень 200, по АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 ; зупинено продаж арештованого нерухомого майна - нежилих приміщень з №1 по №20 групи приміщень 200, по АДРЕСА_1 на електронних торгах, які призначені на 14 червня 2019 року о 9.00 год., організатором яких виступає Державне підприємство «СЕТАМ».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2019 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

01 липня 2019 року на адресу суду надійшов відзив від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О., у якому остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

02 липня 2019 року на адресу суду надійшов відзив від представника Акціонерного товариство «Універсал Банк», зі змісту якого вбачається, що останній просить суд відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з тим, що на думку представника відповідача, позивачка не наділена правом звернення з відповідним позов через відсутність права власності на спірне майно.

У судовому засіданні, яке відбулося 10 вересня 2019 року, представником позивача було долучено письмові пояснення щодо відзивів відповідачів, відповідно до яких просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2019 року у справі було закрито підготовче провадження, призначено до розгляду по суті.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, на адресу суду 02 вересня 2020 року надійшла заява від представника - адвоката Касьяненка Д.Л., у якій останній просив слухати справу у їх відсутність.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала у повному обсязі з мотивів викладених у ній, просив позов задовольнити.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа - ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, повідомлявся судом належним чином, причини неявки не повідомив.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Згідно із ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997року № 475/97-ВР « Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судом встановлено, що 18 червня 2008 року між ОСОБА_7 та Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Універсал Банк» було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №BL3023 та додаткову угоду до нього №BL3023/К-1, відповідно до яких ОСОБА_6 в межах кредитної лінії було надано 520 000 доларів США строком до 31 травня 2009 року зі сплатою 13,45% річних. В подальшому між сторонами було укладено додаткові угоди, за якими було погоджено зміну відсоткових ставок за користування кредитними коштами.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 18 червня 2008 року було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В. та зареєстрований в реєстрі №3996. Згідно до п. 1.1. Договору іпотеки в іпотеку ПАТ «Універсал Банк» було передано нерухоме майно: нежилі приміщення з №1 по №20 групи приміщень 200 по АДРЕСА_1 .

05 квітня 2019 року на адресу приватного виконавця Лановенко Л.О. від АТ «Універсал Банк» надійшла заява про примусове виконання рішення в якій просили прийняти до виконання виконавчий лист Шевченківського районного суду міста Києва від 20.11.2013 року по справі №761/15093/13-ц, про стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість у розмірі 4 288 208,94 грн. Того ж дня, керуючись ст. ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №58823149 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

05 квітня 2019 року на виконання вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - ОСОБА_4 , в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 4 717 029,80 грн.

Відповідно до Інформаційної довідки від 31.01.2019 року Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», що міститься в матеріалах виконавчого провадження ВП №58823149, нежилі приміщення з №1 по №20 (груп. Прим № 200) (в літ. А) заг.пл. 408,30 кв.м, по АДРЕСА_2 на праві власності зареєстровані за: ОСОБА_4 на підставі договору купівлі- продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Бочарова С,В. від 18.06.2008 року №2446, та зареєстрованого в Бюро 28.04.2010 року реєстрова книга д. 15п-195 за реєстровим №896п.

Згідно з відповіддю Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 19.04.2019 року, що була надана на запит приватного виконавця - нежиле приміщення (гр. прим. №200) пл. 408,30 кв.м (в літ. А) по АДРЕСА_2 на праві власності зареєстроване на ім`я ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 18.06.2008 року.

Як зазначила у своєму відзиві - приватний виконавець Лановенко Л.О., 09.04.2019 року, для забезпечення реального виконання рішення суду, приватним виконавцем було винесено постанову, якою накладено арешт на нерухоме майно: нежилі приміщення з №1 по №20 групи приміщень №200 (в літ А) за адресою: АДРЕСА_2 ., місцезнаходження: АДРЕСА_2 , загальною площею 408,30 кв.м., що належить боржнику - ОСОБА_4 .

Також у своєму відзиві звернула увагу суду на те, що при прийняті рішення про арешт оспорюваного майна та про опис та арешт нежилих приміщень з №1 по №20 (груп. Прим № 200) (в літ. А) заг.пл. 408.30 кв.м, по АДРЕСА_2 , приватному виконавцеві не було відомо про право власності ОСОБА_3 на дане майно.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2014 року у справі №761/6911/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ПАТ «Універсал Банк» про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину належних приміщень з №1 по №20 групи приміщень №200 (в літ. А) по АДРЕСА_1 .

Частиною 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч.4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

В статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що загальними засадами державної реєстрації прав є:

1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав;

3) публічність державної реєстрації прав;

4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;

5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації прав підлягає право власності

Оскільки рішення суду ухвалено в 2014 році, відомості про права власності на нежилі приміщення підлягають обов`язковій реєстрації в державному реєстрі речових прав.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру Прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, право власності на нежилі приміщення з №1 по №20 (груп. Прим № 200) (в літ. А) заг.пл. 408,30 кв.м, по АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 не зареєстровані.

Одночасно з цим, з матеріалів позовної заяви не вбачається, що ОСОБА_3 зверталась до державного реєстратора із заявою з відповідними документами про реєстрацію за нею права власності на оспорювані нежитлові приміщення та не набула права власності у встановленому чинним законодавством України порядку.

Також слід зазначити, що інформація про рішення Шевченківського районного суду від жовтня 2014 року у справі №761/6911/14-ц яким визнано за ОСОБА_3 право -власності на 1/2 частину нежилих приміщень з №1 по №20 групи приміщень №200 (в літ. А) по АДРЕСА_1 , на яке посилається Позивач, в Державному реєстрі речових прав на рухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно також не міститься.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У зв`язку з вищевикладеним, 19.04.2019 року приватним виконавцем проведено опис та арешт майна боржника, а саме: нежилих приміщень з №1 по №20 групи приміщень №200 (в літ. А) за адресою: АДРЕСА_2 . Встановлено обмеження права користування - арешт та заборона відчуження. Призначено відповідального зберігача та попереджено його про кримінальну відповідальність.

На підставі вищезазначеного можна зробити висновок про те, що нежилі приміщення, загальною площею 408,3 кв.м. з №1 по №20 групи приміщень №200 (в літ А) за адресою: АДРЕСА_2 арештовані приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмилою Олегівною правомірно.

За змістом частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частин 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім того, відповідно до статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

За змістом статей 58, 59 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з абзацом першим частини 1, частин 2, 3 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до статей 1-3 статті 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 27.06.2019 року, вбачається що станом на момент звернення з відповідним позовом до суду, право власності на нежилі приміщення №1 по №20 групи приміщень №200, по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 у встановленому законом порядку не зареєстровано.

На підставі наведеного, суд не вбачає підстав для зняття арешту, накладеного на 1/2 ідеальної частки нерухомого майна - нежилих приміщень №1 по №20 групи приміщень №200, по АДРЕСА_1 , на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмилою Олегівною від 05.042019 року у виконавчому провадженні №58823149 з примусового виконання виконавчого листа №761/15093/13-ц, виданого 20.11.2013 року Шевченківського районного суду м. Києва.

Згідно ч.1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Також суд прийшов до висновку про необхідність скасувати забезпечення позову - заборонити приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмилі Олегівни, Державному підприємству «СЕТАМ» на вчинення будь-яких дій, спрямованих на реалізацію арештованого нерухомого майна -1/2 ідеальних частки нерухомого майна - нежилих приміщень з №1 по №20 групи приміщень 200, по АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та зупинити продаж арештованого нерухомого майна - нежилих приміщень з №1 по №20 групи приміщень 200, по АДРЕСА_1 на електронних торгах, які призначені на 14 червня 2019 року о 9.00 год., організатором яких виступає Державне підприємство «СЕТАМ», застосований ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2019 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 19, 41, 47, 55, 58 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 319, 321,12, 81,89, 141, 263-265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Лановенко Людмили Олегівни, Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа без самостійних вимог на сторона позивача - ОСОБА_4 про зняття арешту з нерухомого майна - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації в Україні - відсутня,

Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Лановенко Людмила Олегівна, адреса місця знаходження - 02094, м. Київ. вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф. 17,

Акціонерне товариство «Універсал Банк», адреса місця знаходження - 04114, м. Київ. вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ - 21133352,

ОСОБА_4 , адреса місця проживання - АДРЕСА_3.

Повний текст рішення складений 09 жовтня 2020 року.

Суддя: