Рішення № 92913031, 17.11.2020, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/761/20

2/689/294/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Кульбаби А.В.,

з участю: секретарів судового засідання – Білоус Г.В., Цмикайло Т.В.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Сопрука В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позові зазначив, що 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 (відповідач) звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 28.02.2018р. Положеннями Анкети-зави визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі – Договір). Підписавши Анкету-заяву, Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором. Станом на 29 січня 2020 року у Відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим на підставі положення п.п. 5.16 п. 5 Розділу 2 Умов відбулося істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 29 січня 2020 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у в`язку з чим та відповідно до п. 5.18, п. 5.19 кредит 26 січня 2019 року став у формі «на вимогу». На залишок простроченої заборгованості Банк нарахував неустойку, передбачену Тарифами. На підставі зазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за Договором станом на 23.01.2020р. становить 29 501 грн. 69 коп., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) – 9935, 62 грн.; заборгованість за пенею та комісіями – 19 566, 07 грн.

До початку розгляду судом справи по суті відповідач по справі подав відзив на позовну заяву АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», в якому зазначив, що позовні вимоги Банку не визнає. Так, позивачем у позові не надано доказів зарахування коштів на рахунок Відповідача, а також не надано відомостей про встановлення кредитного ліміту безпосередньо ОСОБА_1 (тобто відповідного якого рішення Позивача або іншого документу було надано кошти або який би вказував на встановлення відповідного кредитного ліміту, або копію меморіального ордеру про переказ коштів на рахунок Відповідача). Зазначив, що якщо позивач встановив кредитний ліміт в розмірі 8000 грн., то тіло кредиту не може перевищувати 8000 грн. В той же час Позивач у прохальній частині позовної заяви зазначає, що тіло кредиту складає 9935, 62 грн. Зазначена різниця в 1935, 62 грн. жодним чином не доведена відомостями позовної заяви. Позивачем не надано доказів зняття коштів Відповідачем, є невстановленою дата початку виникнення зобов`язання Відповідача, а також в таблиці розрахунку заборгованості неможливо встановити чи сплачувались кошти Відповідачем за користування кредитними коштами, чи він користувався наданим кредитом, особливо не відображені особисті кошти Відповідача, їх сума, час, коли Відповідач вносив своїх особистих кошти під час користування поточним рахунком, відкритим згідно Анкети-заяви. В позовній заяві зазначений номер картки НОМЕР_1 , однак Позивачем не надано відомостей про те, що саме картка з таким номером була видана Відповідачу та спосіб прив`язки зазначеного номеру картки до особи ОСОБА_1 або його особового рахунку. Позивач в позовній заяві стверджує про неодноразові звернення до Відповідача з вимогою погашення заборгованості, однак, окрім одного речення в позові, Позивачем не надано жодного доказу направлення листів на адресу відповідача, дзвінків на номер телефону Відповідача або направлення СМС повідомлень з вимогою погашення боргу, що ставить під сумнів зв`язок Позивача та Відповідача як Кредитора та Боржника, а також, фактично, наявної заборгованості та зв`язок заявлених вимог із Відповідачем. Окрім того, вимога кредитора про зобов`язання повернення коштів має суттєве значення для розгляду заяви по суті. Адже саме такою вимогою кредитор підтверджує суму одержаних коштів. Враховуючи той факт, що на ім`я ОСОБА_1 був відкритий поточний рахунок, відсутні будь-які згадування даного рахунку в позові, а також відсутні виписки про рух коштів по даному рахунку для обґрунтування позовних вимог. Позивачем було подано до суду як доказ Анкету-заявку від 28.02.2018р., дана заява лише підтверджує факт відкриття ОСОБА_1 поточного рахунку та відсутні відомості про номер картки. В анкеті-заяві зазначено, що кредитний ліміт ОСОБА_1 просить встановити на суму, зазначену у додатку, однак до суду не надано даного додатку з вказаним ОСОБА_1 кредитним лімітом, що обмежує Відповідача у встановленні фактичних обставин справи, а також може бути приховуванням відомостей по справі з боку Позивача. При відкритті поточного рахунку Позивачем не було здійснено дій по ознайомленню Відповідача із правилами та умовами користування поточним рахунком, було повідомлено лише те, що він може зараховувати та знімати кошти зі свого особистого рахунку, він може користуватись як особистими коштами, так і кредитними коштами в межах кредитного ліміту. Також умовами анкети-заяви, підписаної ОСОБА_1 , не передбачено строку користування кредитними коштами та не вказаний строк, в який він зобов`язаний повернути кошти банку в разі користування кредитними коштами. У заяві від 28.02.2018р. не зазначені відомості про відсоткові ставки та суму коштів, яку може отримати клієнт банку, також відсутні положення умов та правил користування кредитом. У зазначеній анкеті-заяві відсутні реквізити або відомості про документи, а саме: Умови, Правила та інші умови договору, на які посилається позивач, оскільки заявою Відповідача не передбачено, з якими саме умовами він ознайомлений в разі користування. Тому надані позивачем Витяг з Умов та витяг з тарифів не є належними доказами, оскільки неможливо встановити відомості, про які саме Умови йшлося при підписанні анкети-заяви. Враховуючи фактичні обставини справи та надані позивачем докази, неможливо встановити чи дійсно відповідачу були надані кредитні кошти, неможливо встановити фактичну суму коштів, а головне: відсутній зв`язок між анкетою-заявою від 28 лютого 2018 року, підписаною ОСОБА_1 , та номером картки НОМЕР_1 ; відсутній зв`язок між поточним рахунком, відкритим на ім`я ОСОБА_1 , та способом надання саме кредитним коштів (тобто відповідне рішення про встановлення кредитного ліміту із сумою такого ліміту або меморіальний ордер про переказ коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 для користування); відсутні відомості про те, чи були на поточному рахунку особисті кошти ОСОБА_1 та рух коштів по рахунку за весь період користування рахунком; позивачем не надано доказів чи зазначений в анкеті-заяві поточний рахунок відкритий, а в разі, якщо даний рахунок закритий, дату його закриття та залишок коштів на ньому на момент закриття. Зазначив, що сума тіла кредиту не може перевищувати розміру кредитного ліміту встановленого Позивачем в розмірі 8000 грн., який він підтверджує відомостями з позову.

Представник відповідача також подав 20 серпня 2020 року відповідь на відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив, суду пояснив, що відповідач дійсно 28 лютого 2018 року підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, отримав кредитну картку та користувався нею, знявши 8000 грн. Після цього він картку втратив. Здійснив платіж на погашення заборгованості через платіжний термінал «IBOX» у м. Львів. Відповідач не був ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг. Не заперечив ту обставину, що відповідач зобов`язаний сплатити тіло кредиту в розмірі 8000 грн.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, приходить до висновку, що позов слід задоволити частково.

Судом встановлено, що 28 лютого 2018 року відповідач, ОСОБА_1 , підписав Анкету заяву до Договору про надання банківських послуг, згідно із якою підписанням цього Договору підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (п.п. 2, 3 Анкети). Згідно п. 9 Анкети відповідач підтвердив, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою зі зразком його підпису. Ці обставини підтверджуються копією Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 28.02.2018р. (а.с. 7).

В Анкеті-заяві позичальника зобов`язання зі сплати процентів, комісії, пені, штрафів відсутні.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У заяві ОСОБА_1 від 28.02.2018 року згода останнього щодо встановлення процентної ставки не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути пеню та комісію.

Підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг відповідачем не доводить досягнення між стронами згоди про зобов`язання відповідача сплачувати позивачу штрафи, пені та відсотки за кредитним договором, у зв`язку з чим вимоги Банку щодо стягнення з позичальника заборгованості за пенею та комісією в розмірі 19566, 07 грн. не ґрунтується на договорі, а положення Умов обслуговування фізичної особи а АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», де про це зазначено, не можуть вважати складовою частиною кредитного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (а.с. 8-22) розумів позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету до договору пр надання банківських послуг (а.с. 7), а також те, що вказані документи на момент отримання боржником кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови обслуговування рахунків фізичної особи, що затверджені рішенням Правління ПАТ «Універсал Банк» , протокол № 33 від 27.09.2017р., з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Умови та правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Тарифи, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису позичальника, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між Банком та ОСОБА_1 28.02.2018 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що кредитор і боржник обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Відповідний правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року, справа №342/180/17.

У відповідності до припису ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь АТ «УНІВЕРСАЛ бАНК» пені та комісії, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо прийняття боржником умов і тарифів кредитування, а тому з ОСОБА_1 підлягає до стягнення лише сума у розмірі 8 000 грн., тобто заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту).

Не надано представником позивача жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про обов`язок виникнення у відповідача щодо сплати залишку заборгованості за наданих кредитом в розмірі 1935, 62 грн., тому у стягненні цієї суми слід відмовити.

Суд розцінює критично та відхиляє доводи представника позивача про те, що збільшення заборгованості за тілом кредиту відповідно до п.п. 4.23. п. 4 Розділу 2 Умов кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості, оскільки відповідач ( ОСОБА_1 ) зазначені Умови та Тарифи не підписував.

У зв`язку з вищенаведеним, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією в розмірі 19 566, 07 грн. необхідно відмовити.

Суд також відхиляє пояснення представника позивача у відповіді на відзив про те, що відповідачу щомісяця приходили «пуш» повідомлення на мобільний додаток щодо погашення заборгованості, адже з цього приводу представником позивача не надано суду жодних належних і допустимих доказів.

Суд не бере до уваги та розцінює критично твердження відповідача у відзиві на позов про те, що на ім`я ОСОБА_1 був відкритий поточний рахунок, відсутні будь-які згадування даного рахунку в позові, а також відсутні виписки про рух коштів по даному рахунку для обґрунтування позовних вимог; позивачем було надано до суду як доказ анкету-заявку від 28.02.2018р., але дана заява лише підтверджує факт відкриття ОСОБА_1 поточного рахунку та відсутні відомості про номер картки.

Так, згідно п. 9 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 28.02.2018р. відповідач підтвердив те, що ця Анкета –заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою зі зразком його підпису (а.с. 7).

Доводи відповідача про те, що він у м. Львів через IBOX сплатив банку 8000 грн. заборгованості за тілом кредиту суд відхиляє, адже будь-яких належних та допустимих доказів цього відповідач та його представник суду не надали.

Таким чином, необхідно стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 28 лютого 2018 року в розмірі 8000 грн. (вісім тисяч гривень), яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 8000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А частина 6 статті 141 ЦПК України передбачає якщо сторону, а користь користь ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідач ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи з дитинства, тому на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнється від сплати судового збору.

Оскільки позов задоволено частково, тому з держави на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 570 грн. (8000 грн. * 2102 грн. : 29501, 69 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 77-81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України,

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. № 54/19 код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за кредитним договором № б/н від 28 лютого 2018 року в розмірі 8000 грн. (вісім тисяч гривень), яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 8000 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Судовий збір в розмірі 570 грн. на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. № 54/19 код ЄДРПОУ 21133352) стягнути з держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 17 листопада 2020 року.

Суддя А.В. Кульбаба