Постанова № 92909059, 17.11.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4588/20

провадження №3/619/2311/20

ПОСТАНОВА

іменем України

17 листопада 2020 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення у відношенні: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 41 КУпАП,

установив:

ОСОБА_1 , яка є посадовою особою, займає посаду директора філії «Богодухівська птахофабрика» приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» код ЄДРПОУ 01200244, за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Протопопівка, вул. Центральна, 96-А, за період серпень-вересень 2020 року допустила порушення законодавства про працю, що було встановлено згідно Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ХК26357/3246/АВ від 15 жовтня 2020 року. Згідно з наказом № 195-к від 01.09.2020 ОСОБА_2 звільнено з посади птахівника бригади підмінних з 01.09.2020 за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України з виплатою компенсації за 2 календарних дні невикористаної щорічної основної відпуски за період роботи з 01.08.2020 по 01.09.2020 на підставі особистої заяви ОСОБА_2 від 01.09.2020. Так, згідно з табелями обліку використання робочого часу за серпень-вересень 2020 року ОСОБА_2 відпрацьовано у серпні 2020 року- 12 днів (96 годин), у вересні 2020 року- 1 день (8 годин). Згідно з розрахунковою відомістю за серпень 2020 року, ОСОБА_2 нараховано заробітну плату в загальній сумі 8 428,96 грн, з урахуванням проведених загальнообов`язкових утримань до виплати становить 6 785,32. Згідно з розрахунковою відомістю за вересень 2020 року, ОСОБА_2 нараховано заробітну плату в загальній сумі 1 108,50 грн, з урахуванням проведених загальнообов`язкових утримань до виплати становить 892,34. В порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України – виплата всіх сум, належних ОСОБА_2 при звільнені не проведена в день звільнення. А саме, заробітна плата за серпень 2020 року в сумі 6 785,32 грн та заробітна плата за вересень 2020 року в сумі 892,34 грн, у тому числі компенсація за 2 календарних дні невикористаної основної відпустки, виплачені ОСОБА_2 після звільнення 09.09.2020 згідно платіжного доручення № АВРВF01704 від 08 вересня 2020 року. В порушення вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП України – при невиплаті усіх належних звільненому працівникові ОСОБА_2 сум в день звільнення середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку не проводився.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином.

Факт належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду підтверджується направленням судової повістки за місцем реєстрації та відомостями списку справ, призначених до розгляду у Дергачівському районному суді Харківської області, які розміщені на загально доступному офіційному веб-порталі Судової влади України.

Відповідно до ст. 268 КУпАП неприбуття в судове засідання особи, що притягається до відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду справи за її відсутністю.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Стосовно справи про адміністративне правопорушення розумність таких інтервалів обумовлюється положеннями статей 38, 277 КУпАП, де зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, а строк для накладення адміністративного стягнення обмежується трьома місяцями з дня вчинення правопорушення.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.

Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Статтею 41 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Оскільки така норма закону як ст. 41 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 є бланкетною, то при провадженні у справі необхідно з`ясовувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 допустила порушення вищезазначених вимог законодавства про працю, а саме: заробітна плата за серпень, вересень, компенсація за 2 календарних дні невикористаної основної відпустки, належні ОСОБА_2 при звільнені, яке відбулося 01.09.2020 не були виплачені в день звільнення, а були виплачені 09.09.2020. Крім того, при невиплаті усіх належних звільненій ОСОБА_2 сум в день звільнення, середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку не проводився.

Вказані обставини, підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення № ХК26357/3246АВ/П/ПТ від 15 жовтня 2020 року, актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ХК26357/3246/АВ від 15 жовтня 2020 року, заявою ОСОБА_2 від 01 вересня 2020 року, наказом № 195-к від 01.09.2020 про звільнення ОСОБА_2 , платіжним дорученням № АВРВF01704 від 08 вересня 2020 року.

Відповідно до частини 4 статті 256 КУпАП при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Заперечень, зауважень щодо порушень інспектором праці законодавства при складанні протоколу за частиною 1 статті 41 КУпАП, про невідповідність внесених до протоколу даних не заявляла.

Суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення № ХК26357/3246АВ/П/ПТ від 15.10.2020 стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, протокол відповідає вимогам статті 256 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення доказана в повному обсязі та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП, а саме порушення встановлених термінів виплати заробітної плати.

Згідно з ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.

Отже, з огляду на характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини за адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102 гривні.

Так як на ОСОБА_1 накладається адміністративне стягнення, то відповідно до ст. 401 КУпАП їй необхідно сплатити судовий збір.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 401, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 420,40 грн судового збору.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Є. А. Болибок