Рішення № 92906439, 02.10.2020, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/837/20

Провадження № 2/448/494/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02.10.2020 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Мриц Н.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 , після смерті котрої залишилось спадкове майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований у АДРЕСА_1 .

Вказує, що вона (позивачка) у встановлений законом строк не звернулась в нотаріальну контру із заявою про прийняття спадщини, однак у відповідності до вимог ст.549 ЦК УРСР вважається такою, що прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 (матері), так як проживала разом із нею на час смерті та вступила в управління її спадковим майном.

Стверджує, що звернулася в нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак не може в позасудовому порядку оформити спадщину на спірне майно через відсутність правовстановлюючих документів на таке. Вказує, що інших спадкоємців немає.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на будинковолодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи у її відсутності, вказавши, що позовні вимоги підтримує повністю та просить такі задовольнити.

Представник відповідача - Волицької сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги визнає повністю та просить справу слухати у їх відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Яксманицький Р.С. в судове засідання не з`явився, проте подав копії сторінок спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за №193/2020; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №61559767 від 07.09.2020р. Просив справу слухати у його відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 (матері позивачки).

До складу даної спадщини входило, в тому числі право на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який відносився до суспільної групи «робітничий двір» та фактично належав спадкодавцю згідно даних погосподарських книг.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат", «Про міжнародне приватне право", іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно ст. 524 ЦК України в редакції 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно із ст. 534 ЦК України 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК України 1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина (чоловік) і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст.548, 549 ЦК України 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, за ст.549 ЦК України спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном.

Отже, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР від 18.07.1963 року.

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить право власності на спільний житловий будинок.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Позивачка ОСОБА_1 є рідною дочкою спадкодавця ОСОБА_2 і у відповідності до ст.529 ЦК УРСР спадкоємицею першої черги спадкування за законом.

Так, у встановлений законом строк позивачка ОСОБА_1 не звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, однак проживала у спірному будинковолодінні, здійснювала догляд за таким, обробляла земельну ділянку, що підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Волицької сільської ради Мостиського району Львівської області №388 від 01.07.2020р.

У відповідності до вимог ст. 549 ЦК УРСР суд розцінює такі дії останньої як вступ у фактичне володіння і управління спадковим майном, тобто приходить до висновку, що остання вчинила дії, які свідчать про прийняття спадщини (спірного будинковолодіння).

Як вбачається із копій сторінок спадкової справи №193/2020, заведеної після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті матері - спадкодавця ОСОБА_2 .

Судом не здобуто доказів, що є інші спадкоємці першої черги спадкування за законом та такі у встановлений законом строк прийняли спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавиці ОСОБА_2 спірне будинковолодіння успадкувала саме її дочка - позивачка ОСОБА_1 .

При цьому, приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С. позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на дане спадкового майна - спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів, виданих на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 . Нотаріус роз`яснив позивачці можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_2 ; довідкою, виданої виконавчим комітетом Волицької сільської ради Мостиського району Львівської області №388 від 01.07.2020р. про склад сім`ї на час смерті спадкодавця ОСОБА_1 ; довідкою виконавчим комітетом Волицької сільської ради Мостиського району Львівської області №389 від 01.07.2020р. про належність спірного будинковолодіння до суспільної групи «робітничий двір»; копією технічного паспорта на спірний будинок; копією довідки Самбірського міжміського БТІ №1124 від 12.06.2020р., згідно якої право власності на спірне майно не є зареєстрованим; листом-повідомленням приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. №550/02-04 від 23.06.2020р. про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачці через відсутність правовстановлюючих документів на спірний будинок; копіями сторінок із спадкової справи №193/2020, заведеної після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; іншими матеріалами справи.

Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки у даному випадку питання про право позивача на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування за законом.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на те, що на час відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_2 належало право на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, хоча і не оформила право власності на таке, що безспірно встановлено судом, а також приймаючи до уваги, що таке право перейшло в порядку спадкування за законом до ОСОБА_1 , яка у встановленому порядку прийняла дану спадщину, суд приходить до висновку, що є всі підстави для визнання за останньою права власності на спірне спадкове майно - будинковолодіння (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 200 ч.3, 206 ч.4, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Волицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , уродженка м.Золоте Попаснянського району Ворошиловоградської області, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Волицька сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: 81323, с.Волиця, вул.Дружби, 22, Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ - 41746966.

Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.

Суддя Ю.В. Кічак