
Справа № 541/2201/20
Провадження № 2/541/1128/2020
У х в а л а
17 листопада 2020 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Куцин В.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Великосорочинського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Ластівка» Великосорочинської сільської Миргородського району Полтавської області (юридична адреса: вул.Героїв Крут, 14, с.Великі Сорочинці, Миргородський р-н, Полтавська обл., 37645) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - завідувач до Великосорочинського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Ластівка» Великосорочинської сільської Миргородського району Полтавської області Улізько Юлія Олексіївна (адреса: вул.Академіка Ажажі, 6, с.Великі Сорочинці, Миргородський р-н, Полтавська обл., 37645), -
в с т а н о в и в :
16.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із вищезазначеною позовною заявою. Позивачем заявлено дві позовні вимоги до відповідача, а саме: про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, оскільки до заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Посилання позивачки на ту обставину, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», не може бути прийняте до уваги, оскільки, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Законом України від 22 травня 2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який вступив в дію з 01.09.2015, значно скорочено перелік суб`єктів, які звільняються від оплати судового збору (ст.5 ЗУ «Про судовий збір»). Справи «за іншими позовними вимогами, що випливають із трудових правовідносин» було виключено з категорії пільгових.
За змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку (або за весь час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди, слід заначити, що згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, таким чином позовна вимога про відшкодування моральної шкоди полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яку подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.
Отже, враховуючи ціну позову, за подання позовної заяви майнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1555 грн. 36 коп.. (155536,03*1%=1555,36 грн.) та надати докази сплати або надати документи, які відповідно до законодавства України підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору.
Зважаючи на вищевикладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, а позивачу визначити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 175, 177,185 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Великосорочинського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Ластівка» Великосорочинської сільської Миргородського району Полтавської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - завідувач до Великосорочинського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Ластівка» Великосорочинської сільської Миргородського району Полтавської області Улізько Юлія Олексіївна, залишити без руху, надавши позивачу строк, 5 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позову.
Копію ухвали суду невідкладно направити позивачу, роз`яснивши йому, що в разі невиконання вимог даної ухвали у строк визначений судом, позов буде вважатися неподаним.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ССуддя: В. М. Куцин
Судове рішення № 92900101, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 17.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 541/2201/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: