Рішення № 92898241, 16.11.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/2628/20

Провадження №2/523/2272/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2020 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого - судді Сувертак І.В.

при секретарі Кругліков О. О.,

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ФАКТОР» (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 13/5, оф. 29) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Установив

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики. Свої вимоги мотивує тим, що 09 лютого 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Лайм Мані" та відповідачем було укладено кредитний договір № ЛМ-00361062, за умовами якого останній було надано кредит у сумі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, з оплатою процентів за користування кредитом до 24 лютого 2019 року включно. Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення наданого їй кредиту в строк, передбачений кредитним договором.

Крім того, 07 серпня 2019 року між ТОВ "Лайм Мані" та ТОВ "Грін Фактор" укладено договір відступлення права вимоги № ЛМ-07/08-19, у відповідності до умов якого, ТОВ "Лайм Мані" відступив право вимоги грошових коштів до відповідача за договором позики № ЛМ-00361062.

Однак ОСОБА_1 свої зобов`язання за умовами договору позики не виконує.

У зв`язку з зазначеними порушеннями станом на 06 лютого 2020 року заборгованість перед позивачем за договором позики № ЛМ-00361062 від 09 лютого 2019 року становить 38523 грн. 59 коп., у тому числі:

-заборгованість по сумі кредиту – 4000 грн. 00 коп.;

-заборгованість за відсотками – 1280 грн. 00 коп.;

-пеня – 33100 грн. 00 коп.;

-три відсотки річних від простроченої суми, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України – 143 грн. 59 коп.

До теперішнього часу відповідач не виконує свої обов`язки щодо погашення боргу та продовжує користуватися отриманими грошовими коштами.

Позивач просить стягнути зазначену заборгованість перед товарситвом з ОСОБА_1 та судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 11 червня 2020 року було відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін по справі та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи в загальному порядку. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 38,39).

Відповідачу направлялись повістки за відомою адресою реєстрації, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за зазначеною адресою». (а.с. 52,53). Причин неявки суду не сповістив, з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Позивач надав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. (а.с. 54).

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін у загальному порядку та відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

З`ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що 09 лютого 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Лайм Мані" та відповідачем було укладено кредитний договір № ЛМ-00361062, за умовами якого останній було надано кредит у сумі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, з оплатою процентів за користування кредитом до 24 лютого 2019 року включно. Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення наданого їй кредиту в строк, передбачений кредитним договором. (а.с. 7-10).

Згідно п.1.5 Договору кредит надається строком на 16 днів - до 24 лютого 2019 року включно, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов, що мало місце під час дії договору.

Згідно з п.3.3 Договору сума позики, проценти за користування позикою, штрафні санкції складають заборгованість за договором кредиту. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок кредитодавця у строк, встановлений договором.

Відповідно до п.5.6 Договору у випадку прострочення терміну платежу зі сплати заборгованості, з 17 дня користування позикою нараховується пеня в розмірі 2,5 відсотка від суми залишку основного боргу за кожен день прострочення платежу до дня повної сплати.

Відповідач на час укладання договору позики була ознайомлена з детальним розписом сукупної вартості кредиту, який є додатком № 1 до Кредитного договору (а.с.11).

Відповідно до п.7.5 Договору, сторони дійшли згоди, що кредитодавець вправі на свій розсуд та без обмежень уступати (передавати) належні йому за цим Договором права будь-яким третім особам.

Згідно інформаційної довідки № КНО-20.9.1.2/113 від 16.01.2020 року через платіжний сервіс АТ «ПУМБ» було перераховано грошові кошти на картку відповідача, в розмірі 4000,00 грн., чим підтверджується той факт, що ТОВ "Лайм Мані" належним чином виконав умови договору (а.с.12).

Оскільки відповідач не виконала належним чином зобов`язання за кредитним договором, в неї виникла заборгованість, яку за договором факторингу № ЛМ-07/08-19 від 07 серпня 2019 року було передано ТОВ "Грін Фактор" (а.с.17-21).

Відповідно до п.2.6 Договору факторингу після відступлення прав грошових вимог до Фактора переходить право нарахування процентів та штрафних санкцій за кредитними договорами боржників.

Згідно акту приймання-передачі документів до Договору факторингу № ЛМ-07/08-19 від 07.08.2019 року датованого тим же числом та реєстру документів, що передаються до нового кредитора ТОВ "Грін Фактор", перейшло право грошової вимоги за кредитним договором ЛМ-00361062 від 09.02.2019 року - боржник ОСОБА_1 (а.с.22-23).

У зв`язку з укладенням зазначеного договору, 07 серпня 2019 року ТОВ "Лайм Мані" було направлено відповідачу лист з повідомленням про відступлення прав вимоги до ТОВ "Грін Фактор" по укладеному 09 лютого 2019 року між ТОВ "Лайм Мані" та відповідачем кредитному договору (а.с.25).

Однак, відповідач на дане повідомлення не відреагував належним чином, та свої зобов`язання за кредитним договором на користь позивача не виконує.

З розрахунку позивача слідує, що станом на 06 лютого 2020 року відповідачу нараховано заборгованість за кредитним договором, у розмірі 38523 грн. 59 коп., у тому числі:

-заборгованість по сумі кредиту – 4000 грн. 00 коп.;

-заборгованість за відсотками – 1280 грн. 00 коп.;

-пеня – 33100 грн. 00 коп.;

-три відсотки річних від простроченої суми, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України – 143 грн. 59 коп. (а.с.26).

Суму заборгованості перед позивачем відповідач в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.ч.1-2 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно приписів ст.ст.514 та 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідач порушила умови кредитного договору та не в повному обсязі розрахувалася з позивачем за кредитом, обґрунтованим є стягнення з неї заборгованості за кредитом в розмірі 4000,00 грн.

Також є обґрунтованим нарахування позивачем 3% річних від простроченої суми за період прострочення в сумі 143 грн. 59 коп., оскільки згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, згідно частини першої статті 631 ЦК України строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов`язки відповідно до договору.

Велика Палата Верховного Суду 28 березня 2018 року у постанові по справі №444/9519/12-ц зробила висновок, відповідно до якого припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Проте, як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач сплатила 09 лютого 2019 року частину боргу в розмірі 1280,00 грн., які були зараховані на погашення відсотків, нарахованих відповідно до п.1.2 Кредитного договору.

Водночас, згідно розрахунку заборгованості, відсотки в розмірі 1280,00 грн. позивачем нараховано за період з 25 лютого 2019 року по 12 березня 2019 року, тобто за межами погодженого сторонами строку кредитування.

За сукупності встановлених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками задоволенню не підлягає, оскільки відсотки за п.1.2. Кредитного договору відповідачем сплачені в повному обсязі, а подальше нарахування відсотків за п.1.2. Кредитного договору, суперечить вимогам чинного цивільного законодавства України.

Вирішуючи питання про стягнення пені суд виходить з того, що згідно ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин", положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов`язання).

Аналогічні правові висновки виклав й Верховний Суд України в своїх постановах, зокрема від 03 вересня 2014 року по справі №6-100цс14 та від 04 листопада 2015 року по справі №6-1120цс15, в яких зазначав, що згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Отже, враховуючи відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання нею зобов`язання, суд вважає за необхідне, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, зменшити суму пені до 4000,00 грн., (суми основної заборгованості за договором позики) оскільки на думку суду, саме такий розмір є справедливим, розумним та співмірним, виходячи з встановлених фактичних обставин.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 444, 35 грн. ((8143.59/38523.59)*2102).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 131, 141, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 13,15,16, 509,510,524-526, 530,532-534, 536, 543, 553-555, 545-551, 572, 610-612,615,621- 625, 626,1048-1050,1054 ЦК України, суд,-

Вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ФАКТОР» (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 13/5, оф. 29) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП № НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ФАКТОР» ( ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 41685867, 54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 13/5, оф. 29) заборгованість за договором позики № ЛМ-00361062 від 09 лютого 2019 року у розмірі 8143 грн. 59 коп., що складається з:

-заборгованість по сумі кредиту – 4000 грн. 00 коп.;

-пеня – 4000 грн. 00 коп.;

-три відсотки річних від простроченої суми, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України – 143 грн. 59 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП № НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ФАКТОР» ( ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 41685867, 54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 13/5, оф. 29) судові витрати - судовий збір у розмірі 444, 35 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 листопада 2020 року.

Суддя