Ухвала суду № 92896345, 16.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

16 листопада 2020 року м. Київ № 640/13943/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши клопотання позивача про проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проксімус" доГоловного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень,В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проксімус" (03189, м. Київ, вул. Успішна, 34, код ЄДРПОУ 31355139) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28.04.2020 № Ю-184 та рішення про застосування штрафних санкцій від 28.04.2020 № 00004644207.

Ухвалою від 17.08.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Подане клопотання обґрунтоване великою кількістю доказів у справі, що потребує надання усних уточнюючих пояснень у судовому засіданні при дослідженні доказів. Також, позивач зазначає, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження позбавляє його права на касаційне оскарження рішення, що є обмеженням доступу до правосуддя.

Cуд звертає увагу позивача, що відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частина четверта цієї статті визначає вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а саме: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказані положення також кореспондується із правилами частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пункт 6 частини шостої цієї статті передбачає, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Дослідивши заяву позивача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки предметом розгляду даної справи є оскарження рішенням, яким визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 163077,74 гривень, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже справа належить до категорії справ незначної складності.

Наявність вагомого значення справи для сторін та велика кількість доказів є підставою для розгляду справи у порядку загального провадження лише у сукупності критеріїв, визначених частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, суд звертає увагу позивача на можливість надання пояснень, міркувань, аргументів щодо суті позову та процесуальних питань у заявах, що визначені главою 1 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також критично ставиться до аргументів позивача щодо позбавлення його права на касаційне оскарження рішення суду, оскільки положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять категоричних норм щодо заборони касаційного оскарження рішень суду у справах незначної складності. Зокрема, пункт 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що такі рішення суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Керуючись статтями 12, 241-243, 248, 257-260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКСІМУС" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.П. Огурцов