Рішення № 92895992, 17.11.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5541/20

РІШЕННЯ

іменем України

17 листопада 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 7 липня 2020 року щодо відмови в підтвердженні періоду роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 1 січня 1998 року по 31 грудня 1999 року та з 1 січня 2002 року по 29 липня 2003 року до пільгового стажу.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії. Однак, рішенням від 07.07.2020 Головне управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило у зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи з 1 вересня 1986 року по 15 червня 1987 року оскільки позивач навчався, а також з 1 січня 1998 року по 31 грудня 1999 року, з 1 січня 2002 року по 29 липня 2003 року, оскільки робота на посадах тракториста не підтверджується первинними документами. Позивач вважає, що усі відомості у трудовій книжці і записи про періоди роботи на посадах тракториста відповідають вимогам, а тому періоди з 1 січня 1998 року по 31 грудня 1999 року та з 1 січня 2002 року по 29 липня 2003 року повинні бути зараховані до пільгового стажу роботи.

22.09.20 ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 відкрито провадження у цій справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що підстав для визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах протиправними та зобов`язання зарахувати період роботи позивача з 1 січня 1998 року по 31 грудня 1999 року та з 1 січня 2002 року по 29 липня 2003 року до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 10.09.2019 року немає.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

У травні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.07.2020 року №2200-0301-8/30782 позивачеві повідомлено, що Комісія при Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянула заяву ОСОБА_2 , та рішенням рів 07.07.2020 року №4 зарахувала до пільгового стажу періоди роботи з 01.02.1986 року по 31.08.1986 року, з 16.06.1987 року по 31.12.1997 року, з 01.01.200 року по 31.12.2001 року, згідно п.3 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відмовила в зарахуванні періодів роботи: з 01.09.1986 року по 15.06.1987 року, оскільки заявник навчався; з 01.01.1998 року по 31.12.1999 року, з 01.01.2002 року по 29.07.2003 року, оскільки робота на посаді тракториста не підтверджується первинними документами.

Не погоджуючись із рішенням відповідача щодо відмови в зарахуванні пільгового стажу, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) "Про пенсійне забезпечення" та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з пунктом "в" частини першої статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців.

Аналогічні умови призначення пенсії трактористам-машиністам на пільгових умовах визначені пунктом 3 частини другої 2 статті 114 Закону №1058-IV.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. Так до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Трактористи-машиністи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених наведених вище умов. Трактористам-машиністам, постійно зайнятим на причіпних і стаціонарних установках і агрегатах, пенсії призначаються на загальних підставах. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Як передбачено статтею 10 Закону №1788-ХІІ, пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

За приписами частин першої, другої статті 7 Закону №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, надалі - Порядок №22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З огляду на доводи сторін, не всю трудову діяльність позивача на посаді тракториста відповідач зарахував до пільгового стажу, що вплинуло на можливість призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження стажу роботи трактористом та безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції надана трудова книжка колгоспника від 18.02.1992 серії НОМЕР_1, дослідженням якої встановлено, що у ній наявні записи, що позивач у період з 01.02.1986 по 29.07.2003 був членом СГК «Авангард», де працював трактористом.

Зазначені дані підтверджуються і архівними довідками Волочиського районного трудового архіву Хмельницької області від 21.03.2020 № 01-11/157, №01-11/158, №01-11/160, №01-11/161, згідно яких ОСОБА_1 працював трактористом в колгоспі «Авангард» с. Лонки Волочиського району Хмельницької області (з 2000 року - СГК «Авангард»), нарахування доходів проводилось в графі «шофер, тракторист» з 1986 року по 2003 рік.

Загальні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників врегульовані постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 «Про трудові книжки колгоспників», якою, зокрема, передбачено, що трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту прийняття їх в члени колгоспу. В трудову книжку колгоспника вносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство у колгоспі: прийом у члени колгоспу, припинення членства; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання.

Як вже вищевказано, трудова книжка колгоспника позивача містить відомості про його роботу саме трактористом у періоди з 01.09.1986 по 15.06.1987, з 01.01.1998 по 31.12.1999, та 01.01.2002 по 29.07.2003.

Крім того, судом враховано, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії (аналогічна позиція зазначена у п.29 постанови Верховного Суду від 24 травня 2018 року по справі № 490/12392/16-а).

Суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів, що дані, які містяться в трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 від 18.02.1992 серії НОМЕР_1 , містять неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказана трудова книжка недійсною також не визнавалась.

Таким чином, фактично відповідачем протиправно до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах не зараховано позивачу: періоди роботи трактористом з 01.09.1986 по 15.06.1987, з 01.01.1998 по 31.12.1999, та 01.01.2002 по 29.07.2003.

У зв`язку із зазначеним, суд доходить висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо зарахування позивачу для призначення пенсії вказаних періодів роботи, оскільки факт роботи ОСОБА_1 трактористом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції у вказані періоди об`єктивно підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд вважає, що необхідно вийти за межі позовних вимог, а саме: прийняти рішення та зобов"язанти відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 7 липня 2020 року щодо відмови в підтвердженні періоду роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 1 січня 1998 року по 31 грудня 1999 року та з 1 січня 2002 року по 29 липня 2003 року до пільгового стажу та призначити пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 840,80грн (вісімсот сорок грн 80 коп.) на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 листопада 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя П.М. Майстер