Рішення № 92895193, 05.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2020 року м. Рівне №460/1697/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання К.І. Свінтозельської та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: Чижевська Р.В., представник Харчук В.І. (в режимі відеоконференції),

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доКопилівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Копилівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивує тим, що вона була обрана сільським головою Копилівської сільської ради. 28.01.2017 сесія Копилівської сільської ради з ініціативи секретаря ради Крижевського В.В. прийняла рішення, яким достроково припинила її повноваження та звільнила із займаної посади.

Рішенням Макарівського районного суду від 03.06.2019 у справі №370/458/17 її позов про поновлення на посаді було задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано рішення ХIII сесії VII скликання від 28.01.2017 "Про дострокове припинення повноважень голови Копилівської сільської ради". Позивача поновлено на посаді сільського голови Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області з 29.01.2017. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді сільського голови Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області з 30.01.2017. На виконання рішення Макарівського районного суду від 03.06.2019 в частині звернення вказаного рішення до негайного виконання, позивач приступила до повноважень сільського голови з 04.06.2019 на підставі розпорядження сільського голови від 04.06.2019 №06.

Як зазначає позивач, у день виходу на роботу, 04.06.2019, під час ознайомлення з робочими документами вона дізналася про те, що секретар сільської ради Крижевський В.В. , будучи достеменно обізнаним про рішення Макарівського районного суду від 03.06.2019 (оскільки був присутній в судовому засіданні під час проголошення вказаного рішення), наступного дня, не будучи уже виконуючим обов`язки сільського голови, видав розпорядження № 10-ОС "Про надання відпустки Крижевському В.В. ", відповідно до якого надав собі відпустку терміном 30 календарних днів з 05.06.2019 по 06.07.2019.

В подальшому, 26.06.2019, як стверджує позивач, їй зателефонував секретар сільської ради Крижевський В.В. та повідомив, що 25.06.2019 відбулася сесія Копилівської сільської ради, яка знову прийняла рішення про дострокове припинення її повноважень. 01.07.2019 у Державному реєстрі фізичних осіб підприємців, юридичних осіб та громадських формувань появився запис про те, що Крижевський В.В. є керівником Копилівської сільської ради на підставі рішення від 25.06.2019 № 830-45-7.

Вважає, що таке рішення не могло бути прийняте сільською радою. Зазначає, що жодну сесію для розгляду будь-яких питань 25.06.2019 вона як сільський голова не скликала. Вважає, що не могла бути скликана така сесія і секретарем сільської ради, який перебував у відпустці. У сільській раді відсутні будь-які розпорядчі документи, які б підтверджували те, що сесія була скликана в порядку ч. 9 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - постійною комісією або депутатами. Крім того, зазначає, що в порушення регламенту Ради інформація та проект рішення про скликання сесії не оприлюднювалася у встановлений спосіб та строки.

Що стосується підстав для дострокового припинення її повноважень як сільського голови, звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні не зазначено які саме її незаконні дії або рішення як сільського голови стали причиною прийняття оскаржуваного рішення з передбачених ст.79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підстав. Такі підстави, на її думку, були відсутні.

За наведеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 18.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 28.08.2019 на 12:00 год.

Ухвалою суду від 06.08.2019 провадження у справі №460/1697/19 зупинено до перегляду ухвали Рівненського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі від 18.07.2019 в порядку апеляційного провадження.

Ухвалою суду від 23.12.2019 провадження у адміністративній справі №460/1697/19 - поновлено. Призначено підготовче судове засідання у справі на 09.01.2020 на 09:15 год.

Ухвалою суду від 25.02.2020 провадження у справі №460/1697/19 зупинено до перегляду ухвали Рівненського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі від 18.07.2019 в порядку касаційного провадження.

Ухвалою суду від 22.06.2020 провадження у адміністративній справі №460/1697/19 - поновлено. Призначено підготовче судове засідання у справі на 27.07.2020 на 11:30 год.

Ухвалою суду від 27.07.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.08.2020 на 11:30 год. Також вказаною ухвалою задоволено заяву сторони відповідача та викликано у наступне судове засідання свідків.

У судовому засіданні, призначеному на 11.08.2020 судом допитано свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . У судовому засіданні оголошено перерву до 10.09.2020 до 11:00 год.

10.09.2020 розгляд справи відкладено до 23.09.2020 на 11:00 год.

Ухвалою суду від 23.09.2020 розгляд справи відкладено до 09.10.2020 на 12:00 год.

09.10.2020 судове засідання у справі не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді у справі.

Ухвалою суду від 21.10.2020 судове засідання з розгляду справи по суті відкладено до 05.11.2020 до 14:30 год.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача Харчук В.І. у судовому засіданні, призначеному на 05.11.2020, позов підтримали з наведених у ньому підстав та просили задовольнити його повністю.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву від 01.08.2019 (т.1 а.с.44-49), відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Суд зазначає, що відзив відповідача не містить будь-яких аргументів, доводів та заперечень по суті позову. Натомість, пояснення Копилівської сільської ради, які наведені у відзиві, зводяться лише до незгоди з розглядом справи Рівненським окружним адміністративним судом за місцем проживання позивача.

У судове засідання, призначене на 05.11.2020, представник відповідача повторно не з`явився, подав заяву про відкладення розгляду справи. Заяву мотивував тим, що він перебуває на самоізоляції як особа, яка контактувала з іншими особами, хворими на коронавірусну хворобу COVID-19, а тому не може прибути до суду.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Так, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд звертає увагу, що має місце третя неявка підряд представника відповідача у судове засідання з розгляду справи по суті, що відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України є підставою для розгляду справи за відсутності такого учасника незалежно від причин неявки.

Поряд з цим, суд відхиляє покликання представника відповідача на перебування його на самоізоляції як на поважну причину неявки з огляду на наступне.

Наказом МОЗ України від 27.04.2020 № 963 внесено зміни до Порядку видачі листків непрацездатності. Листок непрацезданості видається особам, які:

- захворіли на COVID-19;

- не захворіли, але потребують самоізоляції або обсервації (пункт 5.2 Порядку).

Представник відповідача Крижевський В.В. не надав суду ні листка непрацездатності як особа, яка потребує самоізоляції, ні будь-яких інших доказів, які б підтверджували його перебування на самоізоляції та внесення до списку контактних осіб.

Поряд з цим, суд максимально сприяв усім учасникам судового розгляду у реалізації їхніх процесуальних прав. Суд двічі відкладав судовий розгляд за клопотанням відповідача. Представник відповідача мав можливість прийняти участь в розгляді справи у режимі відеоконференції, однак такого права не використав.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю, враховуючи таке.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 на чергових місцевих виборах 25.10.2015 була обрана сільським головою Копилівської сільської ради. Вказана обставина не заперечується сторонами та підтверджується відомостями, які містяться в Інформаційно-аналітичній системі "Місцеві вибори" на офіційному сайті Центральної виборчої комісії.

Рішенням ХIII сесії VII скликання Копилівської сільської ради від 28.01.2017 "Про дострокове припинення повноважень голови Копилівської сільської ради" повноваження позивача як сільського голови Копилівської сільської ради були достроково припинені.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 03.06.2019 у справі №370/458/17 позов ОСОБА_1 до Копилівської сільської ради задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення ХIII сесії VII скликання від 28.01.2017 "Про дострокове припинення повноважень голови Копилівської сільської ради". Позивача ОСОБА_1 поновлено посаді сільського голови Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області з 29.01.2017. Стягнуто з Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області втрачений заробіток за час вимушеного прогулу з 30.01.2017 року по 03.06.2019 без урахування обов`язкових відрахувань (т.1 а.с.11-23).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2020 рішення Макарівського районного суду Київської області від 03.06.2019 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді сільського голови Копилівської сільської ради залишено без змін (т.2 а.с.238-244).

04.06.2019 позивач видала розпорядження №6, відповідно до якого приступила до роботи на посаді сільського голови Копилівської сільської ради на підставі рішення Макарівського районного суду Київської області від 03.06.2019 у справі № 370/458/17, яке було допущено до негайного виконання.

25.06.2020 відбулася чергова сесія Копилівської сільської ради VII скликання, що підтверджується долученим до матеріалів справи протоколом від 25.06.2020 (т.2 а.с.223-227). З даного протоколу слідує, що на сесії були присутні 9 з 11 обраних депутатів, включаючи секретаря сільської ради: Крижевського Володимира Васильовича , якого було відкликано з відпустки та обрано головуючим сесії. За результатами таємного голосування на вказаній сесії, одноголосно було прийнято рішення про дострокове припинення повноважень голови Копилівської сільської ради ОСОБА_1

Допитані в ході судового розгляду свідки: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що 25.06.2019 відбулася чергова сесія Копилівської сільської ради, на якій були присутні 9 депутатів, що одноголосно та таємно проголосували за дострокове припинення повноважень позивача як голови сільської ради. Також з свідки підтвердили, що ОСОБА_1 на сесії сільської ради не була присутня. Серед іншого, свідок ОСОБА_4 (депутат Копилівської сільської ради) пояснювала, що з відповідною заявою про проведення сесії до ОСОБА_1 депутати зверталися 10.06.2019, проте позивач, як голова сільської ради, сесію не призначала. Тому, 25.06.2019 така сесія була скликана з ініціативи секретаря сільської ради та інших депутатів.

25.06.2019 Копилівська сільська рада прийняла рішення № 830-45-VII "Про дострокове припинення повноважень сільського голови Копилівської сільської ради ОСОБА_1 ", відповідно до якого було достроково припинено повноваження позивача як сільського голови Копилівської сільської ради. Здійснення повноважень та виконання обов`язків сільського голови покладено на секретаря Копилівської сільської ради Крижевського В.В. (т.1 а.с.29, т.2 а.с.158).

Не погоджуючись із таким рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Згідно вимог ст.141 Конституції України до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п`ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради. Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п`ять років.

Суд зазначає, що закріплення Конституцією України строку повноважень сільського, селищного, міського голови є конституційною гарантією запобігання безпідставному втручанню в його роботу, унеможливлення незаконного звільнення з посади та виключення будь-яких протиправних впливів. У такий спосіб реалізуються та утверджуються результати здійсненого жителями села (селища, міста) загального, рівного та прямого виборчого права, що є основою місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Відповідно до ч.1 ст.42 Закону №280/97-ВР повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації.

Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Відповідно до ст.79 Закону №280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими у разі:

1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови;

2) припинення його громадянства;

3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3-1) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

4) відкликання з посади за народною ініціативою;

5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;

6) його смерті.

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути достроково припинені також у випадках, передбачених законами України "Про військово-цивільні адміністрації", "Про правовий режим воєнного стану".

Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови визначається законом про місцеві референдуми.

З наведених приписів ст.79 Закону №280/97-ВР вбачається, що за рішенням сільської ради повноваження сільського голови можуть бути припинені лише у трьох випадках:

1) якщо він порушує Конституцію або закони України;

2) якщо він порушує права і свободи громадян;

3) якщо він не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача від 25.06.2019 №830-45-VII, Копилівська сільська рада, достроково припиняючи повноваження ОСОБА_1 на посаді сільського голови Копилівської сільської ради виходила з наявності підстав порушення позивачем Конституції України та законів України, прав і свобод громадян та не забезпечення здійснення нею своїх повноважень.

Разом з тим, суд відзначає, що оскаржуване рішення не містить будь-яких посилань на фактичні обставини, які б свідчили про порушення позивачем Конституції та законів України, прав і свобод громадян або невиконання нею своїх повноважень сільського голови.

З дослідженого у судовому засіданні протоколу чергової сесії Копилівської сільської ради від 25.06.2019 також не вбачається, у чому саме виявилося порушення позивачем Конституції та законів України, прав та свобод громадян або нездійснення нею своїх повноважень на посаді.

В ході судового розгляду справи представники відповідача: Крижевський В.В. та Дряпачка С.І., також не змогли навести конкретні факти порушення ОСОБА_1 як сільським головою Конституції та законів України, прав і свобод громадян, як і не пояснили суду, в чому вбачається невиконання позивачем повноважень сільського голови.

Як вказав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у пункті 52 постанови від 30.09.2020 у справі № 303/3016/16-а, "дострокове припинення повноважень голови сільської ради з підстав, передбачених частиною другою статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є крайнім заходом реагування на діяльність сільського голови, і для того щоб виносити на голосування і приймати таке рішення мають бути вагомі причини (мотиви) і об`єктивні обставини, які в сукупності вказують на те, що подальше виконання сільським головою своїх повноважень є неможливим (недоцільним) та\або таким, що негативно позначається на діяльності органів місцевого самоврядування. Ці ж мотиви і обставини мають міститися у рішенні органу місцевого самоврядування, зі змісту якого було б зрозуміло, що саме спонукало до його прийняття". Поряд з цим, Верховний Суд зазначив, що в оскаржуваному рішенні повинні бути наведені конкретні факти (суть порушень), які б підтверджували вчинення позивачем таких дій як порушення Конституції або законів України, прав і свобод громадян, не забезпечення здійснення наданих йому повноважень (пункт 54 постанови).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 17.07.2019 у справі №691/1079/17, кожен факт правопорушення має бути доведений у встановленому законодавством порядку. Для кожної категорії правопорушень існує чітко визначений законом порядок доведення вини і визнання особи винною у їх вчиненні.

Також суд звертає увагу на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 11.09.2019 у справі № 703/914/16-а, у якій касаційний суд також зазначав про відсутність рішень судів, які набули чинності, про визнання неправомірними дій міського голови, а також фактів порушень Конституції та законів України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зауважує, що в оскаржуваному рішенні не міститься жодних мотивів і обставин, з його змісту не зрозуміло, що саме спонукало орган місцевого самоврядування до його прийняття; відповідачем не надано будь-яких рішень судів чи інших уповноважених державних органів, які б засвідчували факти вчинення протиправних дій позивача на посаді сільського голови та були б покладені в основу такого рішення.

Оцінюючи покази свідків, які були допитані в судовому засіданні за клопотанням представників відповідача, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 66 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

Натомість, надані свідками покази зводяться до висловлення ними власної думки та надання власної суб`єктивної оцінки діяльності позивача на посаді сільського голови, а також власного розуміння місця і ролі сільського голови в системі органів місцевого самоврядування.

Свідки не повідомили суду будь-яких даних, на підставі яких суд міг би встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують заперечення відповідача, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо скликання та проведення чергової сесії Копилівської сільської ради 25.06.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.59 Закону №280/97-ВР рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Так, відповідно до ч.15 ст.46 Закону №280/97-ВР порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Згідно з положеннями ч.4, 11, ст.46 Закону №280/97-ВР сесії сільської, селищної, міської ради скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою. Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова.

Згідно з ч.5, 6, ст.46 Закону №280/97-ВР, сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.

Згідно з ч.9 ст.46 Закону № 280/97-ВР у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб`єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

Відповідно частини 10 ст. 46 Закону № 280/97-ВР, рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш, як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд ради.

Згідно п.3.2, 3.6, 3.7, 3.10, 3.12 розділу 3 Регламенту роботи Копилівської сільської ради сільська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесії скликаються сільським головою в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал. Сесію сільської ради відкриває і веде сільський голова, а у випадах, передбачених п.3.3 (у разі невмотивованої відмови сільського голови або неможливості його скликати сесію ради) секретар сільської ради. Всі питання, які виносяться на засідання сесії, не пізніше чим за 10 днів до сесії, розглядаються на засіданнях постійних депутатських комісій з участю зацікавленої особи. В проекти рішень комісій можуть вносити свої пропозиції, зауваження, зміни. Проекти рішень з розглядуваних питань представляються депутатам для вивчення не пізніше, як за п`ять днів до початку роботи сесії.

Отже, робота сесії ради передбачає дотримання встановленої процедури та етапів її скликання.

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач як сільський голова Копилівської сільської ради сесію 25.06.2019 не скликала та пленарне засідання сесії не проводила.

Секретар Копилівської сільської ради Крижевський В.В. , який відповідно до ч. 6 ст. 46 Закону № 280/97-ВР є наступною за черговістю посадовою особою місцевого самоврядування, яка має повноваження на скликання сесії у разі невмотивованої відмови сільського голови або неможливості її скликання сільським головою, сесію 25.06.2019 також не скликав, оскільки перебував у відпустці, та пленарне засідання не відкривав.

Вказана обставина як визнається сторонами, так і підтверджується протоколом чергової сесії Копилівської сільської ради VII скликання від 25.06.2019 року (19 год.00 хв.), відповідно до якого першим питанням порядку денного був розгляд пропозиції депутата ОСОБА_4 про відкликання секретаря сільської ради Крижевського В.В. з відпустки. Як вбачається з протоколу пленарного засідання сесії, лише після голосування за перше питання порядку денного було поставлене на голосування друге питання порядку денного - про обрання головуючим сесії - секретаря сільської ради Крижевського В.В .

Натомість, хто скликав чергову сесію 25.06.2019 та визначив місце і час її проведення, яким розпорядчим актом (документом) вона скликана, хто головував на пленарному засіданні сесії до моменту голосування за друге питання порядку денного, з протоколу чергової сесії не вбачається. Відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що рішення про скликання сесії ради було доведено до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд ради.

Представники відповідача також не змогли пояснити вказані обставини у судовому засіданні.

У пунктах 80-82 постанови Верховного Суду від 22.04.2020 у справі №360/2169/19 Верховний Суд зробив висновок, що оскільки доказів звернення депутатів до секретаря міської ради про скликання позачергової сесії та доказів надання міським головою відповідної відмови у скликанні сесії, матеріали справи не містять, вказане свідчить про відсутність підстав для проведення позачергової сесії, визначених частинами 7-8 Закону № 280/97-ВР. При цьому, як вказав Верховний Суд, відсутність законодавчо визначених підстав для скликання сесії призводить до протиправності проведення її пленарних засідань і, як наслідок, наявності підстав для скасування будь-яких рішень, прийнятих на таких пленарних засіданнях.

З наведених мотивів суд дійшов висновку, що чергова сесія Копилівської сільської ради 25.06.2019, на пленарному засіданні якої було прийнято рішення № 830-45-VII "Про дострокове припинення повноважень сільського голови Копилівської сільської ради ОСОБА_1 ", була скликана не уповноваженою особою, за відсутності для того визначених законом підстав, з грубим порушенням встановленої законом процедури щодо скликання сесій ради, підготовки та розгляду питань на ній.

На думку суду, обставини цієї справи (а саме, повторне дострокове припинення повноважень позивача як сільського голови, здійснене через 16 днів після попереднього прийняття Макарівським районним судом рішення від 03.06.2019 про поновлення її на посаді; відсутність підстав, передбачених законом для дострокового припинення повноважень позивача як сільського голови; порушення процедури скликання, підготовки питань та проведення чергової сесії сільської ради, проведення сесії у після робочий час (о 19 год.00 хв.), а також неможливість відповідача пояснити причини та мотиви своїх дій) свідчать про протиправне втручання у роботу позивача як сільського голови з боку секретаря Копилівської сільської ради Крижевського В.В. та окремих депутатів, здійснення на неї протиправного тиску, що виявилося у протиправному позбавлені її займаної посади, що є несумісним із цілями та гарантіями місцевого самоврядування, закріпленими у ст.140, 141 Конституції України.

З наведених мотивів суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Копилівської сільської ради від 25.06.2019 №830-45-VII "Про дострокове припинення повноважень сільського голови Копилівської сільської ради ОСОБА_1 " є протиправним та підлягає скасуванню.

Як встановлено ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 по справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправний характер оскаржуваного рішення, порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення її на попередні роботі - на посаді сільського голови Копилівської сільської ради. Такий спосіб захисту порушеного права є ефективним з точки зору ст. 13 Конвенції та забезпечує практичне втілення механізму судового захисту людини.

При цьому, суд зазначає, що станом на час прийняття даного судового рішення відсутні відомості про результати місцевих виборів, призначених на 25.10.2020, тому будь-яких перешкод для поновлення позивача на посаді сільського голови немає.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку.

Відповідно до п.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі по тексту - Порядок), вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Відповідно до абз.3 п.8 Порядку середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Разом з тим, відповідно до абз.3 п.2 Порядку працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних

місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за

фактично відпрацьований час.

Судом встановлено, що позивач фактично відпрацювала на посаді 15 робочих днів, що є менше 2-х місяців (з 04.06.2019 після поновлення Макарівським районним судом по 25.06.2019). Отже, середня заробітна плата позивача має обчислюватися виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі № 460/2953/19, яке набрало законної сили (т.2 а.с.235-237), заробітна плата ОСОБА_1 за період з 04.06.2019 по 25.06.2019 склала 17 155,80 гривень.

З 26.06.2019 по 05.11.2020 минуло 343 робочих днів.

Суд зауважує, що відповідно до п.10 Порядку, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Як встановлено судом, відповідно до додатку № 54 до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 (в редакції постанови від 19.06.2019 №525) посадовий оклад сільського голови з кількістю населення до 3 тис. був визначений у розмірі 7000 гривень.

Натомість, постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 441, яка вступила в дію з 25.06.2020, посадовий оклад сільського голови з кількістю населення до 3 тис. чоловік збільшено до 7500 гривень.

Коефіцієнт коригування відповідно до п.10 Порядку визначається діленням нового підвищеного окладу (ставки) на той, що був до підвищення (лист Мінсоцполітики від 22.03.2019 № 383/0/206-19). Підприємство самостійно вирішує, на скільки знаків після коми округляти отриманий показник (не менше ніж на два знаки). Найбільшу точність дає округлення до 5 - 6 знаків після коми.

Отже, коефіцієнт коригування складає: 7500 / 7000 = 1,071428.

Середній заробіток складатиме: 343 робочі дні *1143,72 грн. * 1,071428 = 420 316,88 грн. (чотириста двадцять тисяч триста шістнадцять гривень 88 коп.).

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду справи позивач довела наявність порушеного права та обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги. Натомість, відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийнятого оскаржуваного рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) до Копилівської сільської ради (вул. Жовтнева, 57, с.Копилів, Макарівський район, Київська область, 08033, код ЄДРПОУ 04362314) про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Копилівської сільської ради від 25.06.2019 №830-45-VII "Про дострокове припинення повноважень сільського голови Копилівської сільської ради ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 з 26.06.2019 на посаді сільського голови Копилівської сільської ради.

Стягнути з Копилівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.06.2019 по 05.11.2020 в розмірі 420316 (чотириста двадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 88 коп. (сума вказана без урахування сплати податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають стягненню під час виплати її працівнику).

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді сільського голови Копилівської сільської ради з 26.06.2019.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Копилівської сільської ради на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 16 листопада 2020 року.

Суддя С.А. Борискін