Рішення № 92889487, 02.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3403/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Колодій О.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Ікавого М.Р.,

представник відповідача ГУ МВС України у Львівській області Герасимюк О.В.,

представник відповідача МВС України не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності;

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановлення ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до Закону України “Про міліцію”, постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції” від 21.10.2015 № 850, виходячи з наявності в нього права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на дату встановлення інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому встановлена інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції” від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850). Однак листом від 10.12.2019 № 15/2-4702 Міністерством внутрішніх справ України матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу повернуто як такі, що не відповідають вимогам законодавства.

Аргументуючи свою позицію щодо протиправності дій Міністерства внутрішніх справ України, позивач покликається на те, що правовими нормами Закону України «Про міліцію» та Порядку № 850 передбачено чіткий алгоритм дій щодо порядку та умов призначення і виплати відповідної одноразової грошової допомоги, а також чітко регламентовано повноваження Міністерства внутрішніх справ України за результатами розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги, а саме: прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у призначенні такої допомоги. Однак Міністерство внутрішніх справ України не прийняло за результатами розгляду документів про виплату позивачу одноразової грошової допомоги жодного із зазначених рішень та всупереч п. 9 Порядку № 850 повернуло матеріали про призначення одноразової грошової допомоги позивачу без прийняття рішення. Позивач вважає, що спосіб, у який Міністерство внутрішніх справ України розглянуло заяви та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, Законом України «Про міліцію» та Порядком № 850 не передбачені, а тому є протиправними.

Відповідачі позов не визнають.

Позиція відповідача Міністерства внутрішніх справ України щодо предмета спору викладена у відзиві на позовну заяву від 02.06.2020 вх. № 27601, де покликається на те, що позивач обґрунтовує свою правову позицію шляхом застосування до спірних правовідносин Закон України «Про міліцію», що втратив чинність і на спірні правовідносини не розповсюджується. Також зазначає, що у листі МВС України від 10.12.2019 № 15/2-4702 та листі Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області від 24.12.2019 № 541/31/01-2019 чітко зазначались недоліки поданих ОСОБА_1 заяви та матеріалів щодо призначення та виплати останньому одноразової грошової допомоги. Однак позивач не усунув зазначені недоліки та не подав повторно до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області належним чином оформлені матеріали щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, які б відповідали Порядку № 850, а звернувся одразу до суду. Окрім того, представник відповідача вказує на те, що листи МВС України та Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області мають рекомендаційний характер та не є відмовою у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Вимогу про зобов`язання МВС України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідач вважає передчасною, оскільки на адресу МВС України не надходили від Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області доопрацьовані, які б повністю відповідали вимогам Порядку № 850 заява та матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Позиція відповідача ГУ МВС України у Львівській області викладена у відзиві на позовну заяву від 16.06.2020 вх. № 30061, де представник відповідача покликається на те, що саме лише подання позивачем передбачених п. 7 Порядку №850 документів не свідчить про наявність в нього безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги. У компетенції МВС України є аналіз та дослідження змісту таких документів. Разом з тим, позивач не усунув зазначені недоліки та не подав повторно до ГУМВС України в Львівській області належним чином оформлені матеріали щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, які б відповідали Порядку № 850, а звернувся одразу до суду. Як наслідок, в МВС України були підстави для повернення матеріалів позивача для приведення їх у відповідність вимогам чинного законодавства. Таким чином, представник ГУМВС України у Львівській області стверджує, що у цьому випадку бездіяльності, допущеної Головним управлінням МВС України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії, немає, оскільки таке скеровувало в МВС України документи, подані позивачем, а також інформувало щодо вчинених МВС України дій відповідним листом.

У свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 34634 від 13.07.2020), де наводить спростування твердженням відповідачів.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 12.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 04.06.2020 призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 23.07.2020 задоволено клопотання представника відповідача Міністерства внутрішніх справ України про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції; доручено Шостому апеляційному адміністративному суду забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю представника відповідача Міністерства внутрішніх справ України.

Ухвалою суду від 16.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним, у позовній заяві та відповіді на відзив, просили позовні вимоги задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача ГУ МВС України у Львівській області проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.

Відповідач МВС України явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.

Заслухавши вступні слова позивача та його представника, представника відповідача ГУ МВС України у Львівській області, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заяви по суті спору, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до п. 16 свідоцтва про хворобу № 84 від 21.03.1997, Військово-лікарською комісією ГУМВСУ у Львівській області зроблено висновок про непридатність ОСОБА_1 до військової служби зі зняттям з військового обліку.

20.05.1997 наказом Львівського пожежно-технічного училища МВС України № 31 о/с по особовому складу ОСОБА_1 звільнений з органів МВС із зняттям з військового обліку.

26.05.1997 ОСОБА_1 встановлена третя групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку у складі військового контингенту в Демократичній Республіці Афганістан.

05.12.2018 ОСОБА_1 при повторному огляді встановлена друга група інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку у складі військового контингенту в Демократичній Республіці Афганістан.

28.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області з заявою про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності.

20.02.2019 заступник голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області листом № Оп-20/31/01-2019 повідомив позивача про те, що підстав для вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги немає, оскільки Постановою № 850 визначено, що дія затвердженого порядку та умов не поширюється на осіб, які проходили службу в складі національного контингенту чи національного персоналу в міжнародних операціях. Крім того, ця постанова стосується осіб, які отримали травму, контузію чи каліцтво під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Не погоджуючись із позицією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі № 857/7590/19 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року в справі № 0940/2364/18 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково. Визнано протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо відмови у вирішенні питання про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи для вирішення питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі № 857/7590/19 документи ОСОБА_1 скеровані до Міністерства внутрішніх справі України для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги.

Листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 10.12.2019 № 15/2-4702 матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повернуто як такі, що не відповідають вимогам законодавства.

Листом № 541/31/01-20-09 від 24.12.2019 Головне управління МВС України у Львівській області повернуло позивачу матеріали для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до листа Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 10.12.2019 № 15/2-4702.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає повернення йому матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги без прийняття рішення таким, що суперечить п. 9 Порядку № 850.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII (далі - Закон № 565-XII) у разі інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з п. 5 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.

Водночас, за змістом п. 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

Згідно із ч. 2 ст. 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Кабінет Міністрів України постановою від 21 жовтня 2015 року № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі – Порядок № 850).

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Пунктом 7 Порядку № 850 установлено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цього Порядку; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно з п. 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 цього Порядку документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З аналізу наведених правових норм висновується, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію"; обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено на Міністерство внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов`язок по проведенню відповідних процедур по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 13 лютого 2018 року у справі № 806/845/16, від 15 травня 2018 року у справі № 161/16343/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 750/2250/17, що в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

Так, на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі № 857/7590/19 документи ОСОБА_1 скеровані до Міністерства внутрішніх справі України для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги.

У свою чергу, в силу п. 9 Порядку № 850 МВС України за результатами розгляду поданих документів зобов`язаний був прийняти одне із двох рішень: про призначення грошової допомоги або про відмову у призначення цієї допомоги.

Однак, Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України жодного із цих рішень не прийнято, натомість документи на призначення одноразової грошової допомоги повернуто.

При цьому, суд звертає увагу на те, що можливість повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства Порядком № 850 не передбачена, а тому повернення Міністерством внутрішніх справ України документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить зазначеним вище нормам.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 19 вересня 2018 року у справі № 530/1280/17, від 03 жовтня 2018 року у справах № 361/7249/17, від 19 лютого 2019 року у справі № 802/498/18-а та повинні застосовуватись до спірних правовідносин в силу положень ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відтак, встановивши протиправність дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги, суд відповідно до наданих йому повноважень ст. 245 КАС України вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та за результатами її розгляду відповідно до п. 9 Порядку № 850, прийняти відповідне рішення.

Водночас суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частинні зобов`язання відповідача прийняття рішення, «виходячи з наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатним осіб станом на дату встановлення інвалідності», оскільки суд у межах розгляду цієї адміністративної справи не вирішував питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановлення ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а надавав оцінку правомірності дій відповідача як суб`єкта владних повноважень щодо повернення документів (матеріали) на призначення одноразової грошової допомоги без прийняття відповідного рішення відповідно до п. 9 Порядку № 850.

Так, Верховний Суд України у постанові від 18 березня 2014 у справа № 21-11а14 зазначав, що оскільки звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглянув, та відповідного рішення не прийняв, суд повинен зобов`язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

Поряд з цим суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Зважаючи на передбачений п. 8 Порядку № 850 обов`язок керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подати МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, суд вважає за доцільне зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у 15-денний строк після отримання заяви та повного пакету документів від позивача, надіслати до Міністерства внутрішніх справ України подані документи та висновок щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до п. 8 Порядку № 850.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, при цьому вийшовши за межі позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення», пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності.

Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у 15-денний строк після отримання заяви та повного пакету документів від ОСОБА_1 , надіслати до Міністерства внутрішніх справ України подані документи та висновок щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до п. 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановлення ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України “Про міліцію”, постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції” від 21.10.2015 № 850, та за результатами їхнього розгляду прийняти відповідне рішення.

У іншій частині позовних вимог – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахування положення п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач-1 - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Ген. Григоренка, 3; код ЄДРПОУ 08592247).

Відповівдач-2 - Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10; код ЄДРПОУ 00032684).

Враховуючи тимчасову непрацездатність головуючої судді з 06.11.2020 по 13.11.2020, повний текст рішення складено та підписано у перший робочий день головуючої судді 16.11.2020.

Суддя Сидор Н.Т.