Рішення № 92889323, 17.11.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4233/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди трудової діяльності на підземних роботах за Списком № 1 з 07.10.2019 по 17.03.2020 в відокремленому підрозділу «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»;

- зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_1 періоди трудової діяльності на підземних роботах за Списком № 1 з 07.10.2019 по 17.03.2020 в відокремленому підрозділу «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» та здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01.09.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 07.03.2014 отримує пенсію за віком на пільгових умовах.

12.08.2020 з метою перевірки правильності зарахованих періодів трудової діяльності на підземних роботах за Списком № 1, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо розрахунку стажу.

Листом за вих. № 93-95/3-22/8-1241/20 від 21.08.2020 позивачем отримано відповідь на заяву від 12.08.2020.

Зі змісту листа встановлено, що пільговий стаж роботи за Списком № 1 на підземних роботах станом на 16.05.2016 складає 14 років, в той час як із наданого відповідачем розрахунку вбачається, що за Списком № 1 на підземних роботах ним зараховано 14 років 8 місяців 6 днів (1 рік 4 місяці 1 за період з 28.06.1993 по 28.10.1994; 3 роки 5 днів за період з 10.01.1995 по 02.02.1998, 10 років 3 місяців 11 днів за період з 12.04.2005 по 10.05.2016).

Проте, із трудової книжки вбачається, що пільговий стаж позивача станом на 16.05.2016 становить: 1 рік 4 місяці 1 день за період з 28.06.1993 по 28.10.1994; 3 роки 23 дні за період з 10.01.1995 по 02.02.1998, 11 років 29 днів за період з 12.04.2005 по 10.05.2016, загалом 15 років 5 місяців 23 дня.

Розрахунок стажу роботи за Списком № 1 на підземних роботах не відповідає також і інформації, що міститься в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5.

17.09.2020 позивач надав відповідачу заяву про перерахунок пенсії за формою згідно з додатком 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 22-1 від 25.11.2005 (пункт 4.1 розділу IV) в якій просив зарахувати періоду підземної роботи з 07.10.2019 по 03.05.2020 в відокремленого підрозділу «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» та здійснити перерахунок пенсії. До заяви позивач додав оригінали та копії документів.

За наслідками розгляду заяви, відповідач не прийняв рішення про перерахунок пенсії, також не надав позивачу обґрунтованого рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії за наслідками розгляду заяви.

З посиланням на норми Конституції України, Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», позивач вважає дії відповідача протиправними.

Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області позов не визнало, про що 16.11.2020 подало до Луганського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 46-49).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що з 07.03.2014 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 - IV (далі - Закон № 1058) при загальному стажі роботи 38 років 08 місяців 13 днів (стаж зараховано по 31.05.2016 згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу), в тому числі 14 років 10 місяців 19 років за Списком № 1 на підземних роботах.

12.08.2020 позивач звернувся до відповідача із письмовим зверненням зареєстрованим відповідно до Закону України «Про звернення громадян» щодо розрахунку стажу із зазначенням інформації про кількість пільгового стажу трудової діяльності на підземних роботах за Списком № 1, які враховані при призначенні пенсії.

Листом від 21.08.2020 № 93-95/3-22/8-1241/20 позивачу надано роз`яснення щодо кількості зарахованого стажу при призначені пенсії за віком на пільгових умовах та надано розрахунок стажу з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії.

17.09.2020 позивач звернувся до Кремінського відділу обслуговування громадян Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою щодо зарахування до пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 періоди роботи з 07.10.2019 по 03.05.2020 та здійснити перерахунку пенсії відповідно до статті 8 закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Зазначену заяву, розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян» та повідомлено позивача про право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону № 1058-ІV з 28.05.2021.

З заявою встановленого зразка для проведення перерахунку пенсії позивач до відповідача не звертався та рішення з цього приводу відповідачем не приймалося.

Таким чином, позивач не дотримавшись обов`язкової процедури особистого звернення до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії з наданням пенсійному органу документів в підтвердження підстав для здійснення перерахунку пенсії і прийняття рішення пенсійним органом за результатами розгляду такої заяви.

Щодо спірного періоду трудової діяльності на підземних роботах за Списком № 1 з 07.10.2019 по 17.03.2020 у відокремленому підрозділі «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», зазначає.

Як вбачається з трудової книжки позивача, в період роботи з 07.10.2019 по 03.05.2020 він працював у відокремленому підрозділі «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею.

На підтвердження наявності пільгового стажу за Списком № 1 позивачем надано копію витягу з наказу від 18.03.2015 № 197, копію історичної довідки, копію листа щодо атестації робочих місць, копію довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14.05.2020 № 74 за період роботи з 07.10.2019 по 17.03.2020 в відокремленому підрозділі «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля».

Проте, згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (далі - ОК-5) ОСОБА_1 , за період його роботи з 07.10.2019 по 03.05.2020 у відокремленому підрозділі «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (код страхувальника - 26349191) відсутні відомості про сплату страхових внесків, що суперечить вимогам п. 2 ст. 24 Закону № 1058.

З урахуванням наведених норм, необхідними умовами для перерахунку пенсії позивача на підставі ст.ст.1, 8 Закону № 345-VI є наявність в особи стажу роботи на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до розрахунку стажу, позивачу зараховано стаж роботи, як працівнику безпосередньо зайнятому повний робочий день на підземних роботах за Списком № 1 - 14 років 10 місяців 19 днів, що не відповідає вимогам ст. 8 Закону № 345-VI.

З урахуванням наведеного вище, зарахувати періоди роботи позивача з 07.10.2019 по 03.05.2020 у відокремленому підрозділі «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» до пільгового стажу роботи та здійснити перерахунок пенсії неможливо у зв`язку з не сплатою страхових внесків підприємством.

Таким чином, у позивача немає необхідного пільгового стажу роботи відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» для здійснення перерахунку розміру пенсії.

Ухвалою суду від 03.11.2020 про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 40-41).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , отримує пенсію за віком, що підтверджено копіями документів, а саме: паспорта громадянина України (арк. спр. 17), картки платника податків (арк. спр. 17 зв.б.), протоколом ІКІС ПФУ: підсистема призначення та виплати пенсії (арк. спр. 22-25), 12.08.2020 звернувся до відповідача із заявою про надання відомостей про розрахунок стажу (арк. спр. 28).

Листом від 21.08.2020 № 93-95/3-22/8-1241/20 позивачу надано роз`яснення щодо кількості зарахованого стажу при призначені пенсії за віком на пільгових умовах та надано розрахунок стажу з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії (арк. спр. 20-21).

Згідно з протоколом ІКІС ПФУ: підсистема призначення та виплати пенсії позивачу призначено пенсію з 07.03.2014 (арк. спр. 22-25).

17.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії від 01.09.2020 (арк. спр. 29), надавши документи, а саме: трудову книгу НОМЕР_2 , витяг з наказу про право на пільгове пенсійне забезпечення № 197 від 18.03.2015, копію листа щодо атестації робочих місць № 6/1813-31 від 22.06.2016, історичну довідку № 75 від 14.05.2020, довідку про підтвердження наявного трудового стажу № 74 від 14.05.2020 та копію паспорту з ідентифікаційним номером.

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 74 від 14.05.2020 виданої відокремленим підрозділом «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» позивач за період з 07.10.2019 по 17.03.2020 виконував гірничі роботи, видобуток вугілля з повним робочим днем під землею 05 місяців 11 днів (арк. спр. 18).

Відповідно до витягу з наказу № 197 від 18.03.2015 по ВП «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» прохідник підземний дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно списку 1-І-1 за результатами атестації робочих місць (арк. спр. 19), що підтверджено листом № 6/1813-31 від 22.06.2016 (арк. спр. 27).

Дослідженням записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 21.07.1982 (арк. спр. 13-16) у межах спірних правовідносин, судом встановлено, що вона містить такі записи про роботу позивача:

відокремлений підрозділ «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»:

запис 35. 07.10.2019 прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею;

запис 36. На підставі наказу № 197 від 18.03.2015 «Про атестацію робочих місць» підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення Сп. 1;

запис 37. 03.05.2020 звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за 2002-2020 роки за формою ОК-5 від 12.08.2020 за персоніфікованими відомостями номер облікової картки: НОМЕР_1 , ПІБ ОСОБА_1 в Реєстрі застрахованих осіб наявні відомості про страхувальників застрахованих осіб (в межах предмету позову), а саме за: жовтень 2019 року – травень 2020 року (арк. спр. 31-37) та від 09.10.2020 (арк. спр. 59-62).

Разом з тим, в довідці за формою ОК-5 від 12.08.2020 наявні записи про страхувальників ВП «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (код страхувальника 26349191), а також відомості про спецстаж за жовтня 2019 року по травень 2020 року з кодом підстави ЗПЗ013А2 та ЗПЗ013А1.

Згідно з протоколу призначення пенсії № 909150149715 від 06.06.2019 та від 12.10.2020 страховий стаж позивача становить 46 років 8 місяців 13 днів, з яких: 20 років 6 місяців 7 днів страховий стаж до 01.01.2004, 12 років 2 місяці 6 днів страховий стаж після 01.01.2004, 14 років додаткові роки за списком № 1 (арк. спр. 57, 63).

09.10.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за номером 2746 (арк. спр. 58) та заяву № 2747 зареєстрованої за номером 2758 (арк. спр. 64)

Тобто до пільгового стажу не зараховано період роботи з 07.10.2019 по 17.03.2020 в відокремленому підрозділу «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», у зв`язку з відсутністю страхових внесків.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 абз. 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За даними трудової книжки позивача, у спірний період позивач працював на посаді віднесено до списку № 1, а саме прохідника підземного з повним робочим днем під землею.

Положенням статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

З 11.10.2017 застосовується редакція статті 28 Закону № 1058-ІV згідно з внесеними змінами Законом від 03.10.2017 № 2148-VIII, відповідно до абзацу третього частини першої якої встановлено:

- мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 1 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI “Про підвищення престижності шахтарської праці” (далі – Закон № 345-VI) передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості – за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення шахтарів, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Тобто, перерахунок пенсії за нормами статті 8 Закону № 345-VI здійснюється на загальних підставах відповідно до Закону № 1058-ІV.

Відповідно до списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 у розділ 1 “Гірничі роботи” пункт 1 включено: працівники: зайняті повний робочий день на підземних роботах; які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров`я, працівники підземного телефонного зв`язку тощо).

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п`ятий пункту 1.7 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку 22-1).

Абзацом першим пункту 2.7 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

З матеріалів справи встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою встановлено зразка з метою перерахунку пенсії за списком № 1 відповідно до статті 8 Закону № 345-VI, а тому посилання відповідача, що позивач звернувся із заявою не встанволеної форми, суд вважає безпідставним.

Відповідач прийнявши до розгляду 17.09.2020 заяву позивача про перерахунок пенсії від 01.09.2020, в порушення Порядку № 22-1 взагалі її не розглянув і не прийняв обґрунтованого рішення.

Аналіз змісту заяви від 01.09.2020 очевидно дає змогу оцінити намір заявника, а саме перерахування пенсії із зарахуванням періоду роботи з 07.10.2019 по 03.05.2020.

Відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 748/696/17.

Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, страховий стаж за списком № 1 становить 14 років (відповідно до розрахунків пільгового стажу здійснених відповідачем, арк. спр. 55 зв.б., 57, 63), при цьому у відзиві відповідачем вказано на наявність у позивача пільгового стажу – 14 років 10 місяців 19 днів станом на 31.05.2016 (2 сторінка відзиву).

Записами у трудовій книжці (записи 35-37), довідкою від 14.05.2020 № 74 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою відокремленим підрозділом «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», та індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) від 12.08.2020 та від 09.10.2020 підтверджується робота позивача з 07.10.2019 по 17.03.2020 прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею та атестація робочого місця за умовами праці.

Втім, відповідачем до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи позивача у відокремленому підрозділі «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» з 07.10.2019 та 17.03.2020.

Суд зазначає, що період роботи позивача у відокремленому підрозділі «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» з 07.10.2019 по 17.03.2020 за встановлених судом обставин, підлягає зараховуванню.

Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях і домислах, відсутність рішенні Пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії з мотивів незарахування до ільгового стажу періоду роботи позивача з 07.10.2019 по 17.03.2020 у відокремленому підрозділі «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» не дозволяє суду перевірити, чи правомірно зазначений період роботи не зарахований до пільгового стажу, і свідчить про те, що відповідач діяв необґрунтовано.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження — це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження – це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 № 21-87а13.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу періоду період роботи з 07.10.2019 по 17.03.2020 на у відокремленому підрозділі «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», без прийняття обґрунтованого рішення, оскільки саме бездіяльність, а не дії створюють відповідні правові наслідки.

У межах спірних правовідносин суд дійшов висновку, що належним, достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача, враховуючи дискреційні повноваження відповідача щодо вирішення питання перерахунку пенсії, буде саме покладання на відповідача обов`язку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.09.2020 прийнятою до розгляду 17.09.2020, із зобов`язанням зарахувати до пільгового стажу період роботи з 07.10.2019 по 17.03.2020 у відокремленому підрозділі «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» та прийняття обґрунтованого рішення.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина восьма статті 139 КАС України).

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією № 35 від 29.10.2020 (арк. спр. 12а).

Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

При цьому предметом спору у даній справі є відмова відповідача перерахувати позивачу пенсію та зобов`язання органу Пенсійного фонду України відновити порушене право.

Відповідно, обрання неналежного способу захисту порушених прав фактично не змінює тієї обставини, що вимоги позивача є правомірними.

З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на перерахунок пенсії як складової частини права на соціальний захист, внаслідок чого позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41245565, місцезнаходження: 93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, буд. 35-А) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо не перерахунку пенсії на умовах, визначених статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.

Зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 01.09.2020, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи ОСОБА_1 з 07.10.2019 по 17.03.2020 на посаді прохідника 5 розряду з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі «Шахта Привільнянська» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», з прийняттям обґрунтованого рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива