Ухвала суду № 92888278, 17.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

17 листопада 2020 р. Справа №200/14376/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної організації “Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 21708016) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом). Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 190303,67 гривень за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №45025 від 07.07.2014, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством “Комерційний Банк “Український фінансовий світ”.

Вказане рішення набрало законної сили 09.06.2020 відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги відповідачу.

09.11.2020 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/14376/19-а. В обґрунтування клопотання посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №800/320/17 та зазначив, що у аналогічних справах відповідач судові рішення не виконує, в тому числі, в порядку примусового виконання. Отже вбачає підстави для зобов`язання відповідача подати суду звіт щодо виконання рішення суду.

Розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Так, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17.

В обґрунтування поданого клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення представником позивача зазначено, що у аналогічних справах відповідач судові рішення не виконує, в тому числі, в порядку примусового виконання.

В якості доказів вказаного обґрунтування клопотання представником позивача надано:

- вимогу від стягувача ОСОБА_2 до відповідача про виконання рішення суду по справі №200/14335/19-а;

- лист від 13.10.2020 року № 27-12888/20 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо повідомлення ОСОБА_2 стосовно примусового виконання рішення по справі №200/14335/19-а у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження»;

- постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) від 22.05.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №62937567 з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого листа №200/14202/19-а (стягувач – ОСОБА_3 );

- лист №27-9819/20 від 28.09.2020 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу ОСОБА_3 (мораторій) по српаві №200/14202/19-а.

Інформації та відповідних письмових доказів про пред`явлення до виконання виконавчого листа по даній справі (№200/14376/19-а) та хід виконавчого провадження заявник в клопотанні про встановлення судового контролю не зазначив, жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації не надав.

З матеріалів справи не вбачається наявності об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду по справі №200/14376/19-а залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 03.10.2018 по справі №826/18826/14, 21.06.2018 по справі №826/11347/14.

Також варто підкреслити, що незважаючи на існування інституту судового контролю, саме виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень.

Відтак, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника позивача про встановлення судового контролю, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись 241, 243, 248, 256, 382 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №200/14376/19-а - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені ст.256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Донецького окружного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 17.11.2020.

Суддя Т.В.Загацька