Рішення № 92888204, 17.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 р. Справа№200/9576/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місце знаходження: вул. Ярослава Мудрого, б. 16, м. Харків, Харківська область; код ЄДРПОУ: 43315445) в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко Володимира Володимировича (місце знаходження: вул. Машинобудівників, б. 32/408, 410, м. Краматорськ, Донецька область) про визнання дій протиправними та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

13 жовтня 2020 року на адресу суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко Володимира Володимировича про:

- визнання неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко Володимира Володимировича щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 58232954 від 29.09.2020 року, згідно виконавчого листа № 0540/8578/18-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом;

- скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко Володимиром Володимировичем від 29.09.2020 року по виконавчому листу № 0540/8578/18-а про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.04.2018 року по 01.07.2018 року та виплати заборгованості за весь період;

- зобов`язання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко Володимира Володимировича поновити виконавче провадження по виконавчому листу № 0540/8578/18-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом;

- зобов`язання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко Володимира Володимировича звернутись до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про заміну способу та виконання рішення суду у справі № 0540/8578/18-а та сплатити судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що 29.01.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58232954 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити виплату пенсію за віком ОСОБА_1 з 01.04.2018 по 01.07.2018 та виплатити заборгованість за весь період, але до теперішнього часу рішення суду не виконано у зв`язку з халатно -злочинним відношенням до своїх службових обов`язків державного виконавця. Крім того, після відкриття провадження по справі, позивачу стало відомо, що державним виконавцем 29.09.2020 прийнято постанову про закриття виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 , ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Проте рішення суду не виконано, а тому дій відповідача вважає протиправними.

У відзиві на позовну заяву якій надійшов до суду зазначено, що на виконання рішення суду державним виконавцем було направлено до суду заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, проте вказане клопотання було повернуто у зв`язку з несплатою суми судового збору та надіслано до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Оскільки державним виконавцем були вчинені всі необхідні та достатні дії, спрямовані на реалізацію рішення суду, була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

У зв`язку з чим просить суд в задоволені позовних вимог відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

29 жовтня 2020 року ухвалою суду продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 10 листопада 2020 року відкрито провадження за правилами ст. 287 КАС України, призначено судове засідання на 17 листопада 2020 року.

Позивач в позовній заяві просив суд розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вказаних приписів процесуального законодавства, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження 17 листопада 2020 року.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

29 січня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Косаревою Іриною Валеріївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58232954 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.04.2018 по 01.07.2018 року та виплатити заборгованість за весь період.

21 лютого 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надіслало до державної виконавчої служби заяву про виконання рішення суду № 2131/03, у якої зазначило, що виплата заборгованості з пенсій, що фінансується з державного бюджету, на виконання судових рішень за період до набрання рішенням законної сили здійснюється відповідно до порядку № 649. За період з 01.05.2018 року по 30.06.2018 року виплата пенсії, на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2018 здійснюється відповідно до Порядку № 649. 05.07.2018 року пенсію за липень 2018 року зараховано на картковий рахунок ОСОБА_1 у сумі 10662,54 гривень. Сума доплати за рішенням суду з квітня 2018 року по червень 2018 року становить 31 987,62 гривні.

Надалі, відділ примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про заміну способу та порядку виконання рішення суду від 22.10.2018 року у справі № 0540/8578/18-а, яка була повернута заявнику ухвалою суду від 21 грудня 2019 року.

24.09.2020 року державним виконавцем направлено вимогу до начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області № 17648 в порядку ст. 18, 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження»; та 28.09.2020 року до Слов`янського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення у порядку ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» ст. 382 Кримінального Кодексу України.

29.09.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко Володимир Володимирович винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 58232954. Зазначено, що державним виконавцем вжито всіх заходів примусового виконання рішення відповідно до ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що в виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Положеннями ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

У матеріалах виконавчого провадження № 58232954, наданих до суду відсутні докази відправлення державним виконавцем прийнятих постанов боржнику и стягувачу.

Підстави для закінчення виконавчого провадження визначені ст. 39 вказаного Закону. Так, відповідно до п.11 ч.1 виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено, що відповідачем в порушення вимог закону не була винесена постанова про накладення штрафу, проте 29.09.2020 року була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Тобто, працівниками Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області не було вчинено всіх необхідних дій для реалізації рішення суду до закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята з порушенням процедури та строків її прийняття.

Згідно із пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Відповідно до п. 5 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Згідно із п. 6 Порядку № 649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Пунктом 8 Порядку № 649 передбачено, що комісія приймає одне з таких рішень:

- про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;

- про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови. У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.

Отже, Порядок № 649 визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, проте цей Порядок не виключає можливості примусового виконання вказаних судових рішень органами державної виконавчої служби в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Під час розгляду справи судом з`ясовано, що відповідачем не виконано обов`язку накладення штрафу. Крім того, у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази направлення всіх вчинених державним виконавцем дій до сторін.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерела права.

Водночас статтею 6 Конвенції передбачено право на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 КАС України.

Згідно зі статтею 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вважає за необхідне скористатися своїм правом та вийти за межі позовних вимог для захисту прав позивача та визнати протиправною та скасувати постанову про закриття виконавчого провадження № 58232954 від 29.09.2020.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 7 8цього Кодексу.

Так, Суд зазначає, що дійсно, державним виконавцем не було вчинено всіх дій, спрямованих на реалізацію рішення суду, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з управління відповідача судового збору у розмірі 840,80 грн. на користь позивача, як того вимагає ч.2 ст. 4 Закон України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місце знаходження: вул. Ярослава Мудрого, б. 16, м. Харків, Харківська область; код ЄДРПОУ: 43315445) в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко Володимира Володимировича (місце знаходження: вул. Машинобудівників, б. 32/408, 410, м. Краматорськ, Донецька область) про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко Володимира Володимировича щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №58232954 від 29.09.2020 року, згідно виконавчого листа № 0540/8578/18-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом.

Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко Володимиром Володимировичем від 29.09.2020 року по виконавчому провадженню №58232954.

Зобов`язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченко Володимира Володимировича поновити виконавче провадження по виконавчому листу № 0540/8578/18-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Повний текст рішення складено та підписано 17 листопада 2020 року.

Суддя Л.В. Арестова