Рішення № 92884086, 15.10.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6596/20

Провадження № 2/522/4462/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою у розмірі 58 464.00 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 102.00 грн.

В обґрунтування позову вказано, що 25.04.2014 року в місті Одесі з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Мерседес» номерний знак НОМЕР_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль «Мерседес» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з мотоциклом «Хонда» б/н, на якому знаходилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , внаслідок зіткнення ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці ДТП. Вина відповідача у скоєнні вказаної ДТП підтверджується Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.07.2016 року. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП не була застрахована, тому потерпіла – ОСОБА_4 звернулася до МТСБУ з заявою про отримання відшкодування шкоди. Відповідно до розрахунку на виплату по справі № 40090, сума шкоди, яка підлягає відшкодуванню у зв`язку з втратою годувальника складає 43 848.00 грн., сума відшкодування на поховання та спорудження надгробного пам`ятника складає 14 616.00 грн., МТСБУ здійснило виплату відшкодування у розмірі 43 848.00 грн. та 14 616.00 грн. тож у позивача виникло право зворотної вимоги.

Ухвалою суду від 25 травня 2020 року провадження у справі відкрите, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 02 липня 2020 року.

30 червня 2020 року до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без особистої участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

У судове засідання 02 липня 2020 року належним чином сповіщені сторони не з`явились, розгляд справи відкладено на 15 жовтня 2020 року з метою повторного повідомлення відповідача.

У судове засідання 15 жовтня 2020 року належним чином сповіщені сторони не з`явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, на підставі наступного.

Судом встановлено, що 25.04.2014 року в місті Одесі з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Мерседес» номерний знак НОМЕР_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль «Мерседес» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з мотоциклом «Хонда» б/н, на якому знаходилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , внаслідок зіткнення ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці ДТП. Вина відповідача у скоєнні вказаної ДТП підтверджується Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.07.2016 року у справі № 520/9039/16-к.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП не була застрахована, тому потерпіла – ОСОБА_4 звернулася до МТСБУ з заявою про отримання відшкодування шкоди. Відповідно до розрахунку на виплату по справі № 40090, сума шкоди, яка підлягає відшкодуванню у зв`язку з втратою годувальника складає 43 848.00 грн., сума відшкодування на поховання та спорудження надгробного пам`ятника складає 14 616.00 грн.

МТСБУ 23.06.2018 та 07.09.2018 року здійснило виплату відшкодування у розмірі 43 848.00 грн. та 14 616.00 грн. тож у позивача виникло право зворотної вимоги.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Нормами статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

За п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Наказами МСБУ №6150 від 22.06.2018 року та № 8368 від 06.09.2018 вирішено сплатити ОСОБА_4 кошти в розмірі 43 848.00 грн. та 14 616.00 грн.

Здійснення виплати підтверджується платіжними дорученнями №909443 від 23.06.2018 року на суму 14 616.00 грн., №993092 від 07.09.2018 року на суму 43 848.00 грн.

Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Згідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, з урахуванням встановленої вини з боку відповідача у ДТП та здійснення виплати з боку МТСБУ, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному розмірі.

Також, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню виплати по оплаті суми судового збору у розмірі 2 102.00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 58 464 (п`ятдесят вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) суму сплачено судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду виготовлено 23.10.2020 року.

Суддя: Ю.Б. Свячена

15.10.20