Рішення № 92875181, 09.11.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/1629/20

Провадження 2/206/633/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Ільїній І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2020 року представник позивача звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтувала тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 18 січня 2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 10000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Станом на дату смерті заборгованість позичальника ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором б/н від 18.01.2007 року становить 15327,07 гривень. Спадкоємцем ОСОБА_2 є відповідач ОСОБА_1 06 грудня 2016 року Банком була направлена претензія кредитора до Восьмої Дніпровської державної нотаріальної контори. 10 cічня 2017 року позивачем було отримано відповідь нотаріальної контори. Крім того, позивачем до спадкоємця (відповідача по справі) 30 вересня 2019 року було направлено лист-претензію, згідно якого позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. На підставі викладеного просили суд стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 15327,07 грн. та сплачений судовий збір.

Не погодившись із вказаним позовом, відповідачем було подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги Банку він не визнає у повному обсязі та просить суд відмовити у їх задоволенні. Крім того, зазначив, що позивачем в тексті позовної заяви вказано що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не надано відомості про те, з яких саме джерел банком було отримано копію свідоцтва про смерть, а згідно з розрахунком заборгованості нарахування відсотків та пені було припинено з 30.09.2013, оскільки саме в цей час він особисто надав банку копію свідоцтва про смерть брата. Не зважаючи на це лише 06.12.2016 банком було направлено претензію кредитора до нотаріальної контори. Крім того, він не погоджується з останніми списаннями по картковому рахунку померлого, оскільки ані він сам, ані родичі померлого ОСОБА_2 цих коштів не вносили. Також зазначив, що позивачем не було надано до суду доказів ознайомлення померлого ОСОБА_2 з умовами та правилами банку, а також Тарифами, на підставі яких банком нараховувались відсотки за кредитним договором.

В свою чергу, представник позивача надала суду письмову відповідь на відзив, в якій зазначено, що 23.10.2013 року до Єдиної клієнтської бази Банку було додано документ (свідоцтво про смерть) ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_2 було видано у користування кредитні картки, остання з яких мала термін дії до липня 2013 року. Останнє зарахування на карту відбулось 10.11.2013 - закриття заборгованості з поповненням картки на суму 6821,85 та залишок після операції мінус 15327,07 грн., що співпадає із сумою позову. Претензія кредитора була направлена банком до нотаріальної контори 06.12.2016 року, однак відповідь нотаріальною конторою було надано лише 26.01.2019, в якій зазначено, що спадкоємець померлого ОСОБА_2 письмово ознайомлений з претензією кредитора. Вважають, що відповідач прийняв спадщину після померлого ОСОБА_2 , до складу якої входять і кредитні зобов`язання померлого. Також зазначила, що банком було пред`явлено претензію кредитора у строки встановлені законом та у спосіб звернення до нотаріальної контори. Крім того, при укладанні кредитного договору сторонами було досягнуто усіх істотних умов, а правила надання банківських послуг та Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті. З виписки по картковому рахунку вбачається фактичне отримання ОСОБА_2 кредитних коштів, а також часткове погашення заборгованості. На підставі викладеного, просила суд задовольнити позовні вимоги Банку у повному обсязі.

Ухвалою суду від 06 липня 2020 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, а також витребувано докази.

Ухвалою суду від 25 вересня 2020 року задоволено клопотання позивача та витребувано докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, однак разом із позовною заявою суду було надано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. (а.с. 8) Крім того, в ході судового розгляду даної справи судом було направлено листа на адресу позивача про виклик представника позивача для участі у судовому засіданні та надання особистих пояснень по суті спору, однак позивачем не було забезпечено явку свого представника у наступні судові засідання.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» не визнав у повному обсязі та суду пояснив, що його брат ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцями після його смерті є він та син померлого, який відмовився від спадщини на його користь. Він отримав у спадщину після смерті брата нерухоме майно, про що нотаріусом йому було видано свідоцтво про право на спадщину. Також пояснив, що через деякий час після смерті брата прийшов лист з банку з вимогою про погашення заборгованості. Після цього він особисто звернувся до відділення банку та надав працівникам копію свідоцтва про смерть брата. Після цього банк припинив нарахування відсотків. З 2014 року йому почали телефонувати якійсь люди та вимагати сплатити гроші, в подальшому приходили до нього додому та також вимагали гроші на погашення заборгованості банку. Також, підтримав обставини, викладені у відзиві на позовну заяву. На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі. В подальшому відповідач у судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи без його участі (а.с. 229).

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши фактичні обставини справи вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно Заяви № б/н від 18 січня 2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у сумі 500 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% з розрахунку 360 днів на рік. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. Порядок погашення заборгованості щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості. Погашення заборгованості за кредитним лімітом шляхом внесення коштів на карту або списання банком коштів з дебетної картки (а.с. 15).

ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, складають між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Таким чином, датою укладення між сторонами договору є дата підписання заяви, тобто 18 січня 2007 року.

ОСОБА_2 не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до Умов договору, тобто зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 19 червня 2012 року зроблено відповідний актовий запис № 564 (а.с. 24)

Позивач зазначав, що у порушення умов кредитного договору, за життя ОСОБА_2 свої зобов`язання належним чином не виконував, допустив прострочення повернення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 15 червня 2012 року складає 15327,37 гривень, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості (а.с.9-14).

Згідно реєстру згрупованих поштових відправлень-рекомендованих листів претензії кредитора до ДНК № 3595 06 грудня 2016 року позивачем було направлено на адресу восьмої дніпровської державної нотаріальної контори претензію кредитора вих. № SAMDN42000008401403 від 28.11.2016 з вимогами щодо повідомлення банку чи заводилась спадкова справа після померлого боржника, включення кредиторських вимог в спадкову масу, повідомлення спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 15327,07 грн., а також надання інформації стосовно звернення з заявою про прийняття або відмову у прийнятті спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого боржника та надання відомостей про таких осіб (а.с. 25-28)

10 січня 2017 року на адресу банку надійшов лист завідувача восьмої дніпровської державної нотаріальної контори № 2633/02-14 від 22.12.2016 щодо претензії кредитора, згідно якого банк повідомлено про те, що претензію долучено до спадкової справи, відкритої до майна ОСОБА_2 та спадкоємці останнього будуть ознайомлені з претензією під час оформлення свідоцтв про право на спадщину (а.с.29)

Як вбачається з листа-претензії № SAMDN42000008401403 від 11.09.2019 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію з вимогою про сплату заборгованості померлого ОСОБА_2 за кредитним договором у розмірі 15327,07 грн. (а.с.30)

Вказаний лист-претензію було направлено позивачем засобами поштового зв`язку 30 вересня 2019 року згідно реєстру згрупованих поштових відправлень-рекомендованих листів «Претензії до спадкоємців»(а.с.31-34)

Також, судом було витребувано з восьмої дніпровської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 642/2012, яка була заведена після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З матеріалів вказаної спадкової справи вбачається, що 05 жовтня 2012 року до восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 87)

В подальшому, 21 листопада 2012 року ОСОБА_3 звернувся до восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про відкликання заяви про прийняття спадщини за законом, в якій зазначено, що він відмовляється від належної йому частки у спадщині, що залишилась після смерті його батька ОСОБА_2 (а.с. 88)

05 листопада 2014 року до восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті його брата - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій також зазначено, що інших спадкоємців крім нього немає (а.с. 95)

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 листопада 2014 року державним нотаріусом восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Хорішко О.М. посвідчено, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1963 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його брат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з Ѕ частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.120)

Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім`я ОСОБА_1 , зареєстровано в Спадковому реєстрі 05 листопада 2014 року за № 56733144, що підтверджено копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 38809795 від 05.11.2014 (а.с. 121)

22 грудня 2016 року до восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори вперше надійшла претензія кредитора (позивача по справі) в порядку ст. 1281 ЦК України вих. № SAMDN42000008401403 від 28.11.2016 (а.с.122-126)

В подальшому позивачем також надсилалась претензія кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України до восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори вих. № SAMDN42000008401403 від 14.12.2018 (а.с. 127-133).

Згідно листа завідувача восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори № 187/01-16 від 26.01.2019 ПАТ КБ «ПриватБанк» було повідомлено про отримання претензії кредитора, долучення її до спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , а також повідомлено, що спадкоємець ОСОБА_2 письмово ознайомлений з претензією кредитора (а.с. 134)

Згідно листа завідувача Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Хорошманенко Н.С. № 188/01-16 від 26.01.2019 ОСОБА_1 було письмово повідомлено про отримання претензії ПАТ КБ «ПриватБанк»(а.с.135)

Так, в силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачу певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частин 1 та 2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У статті 1218 Цивільного кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.

Зі смертю позичальника зобов`язання щодо повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 та 1282 ЦК.

Згідно зі ст.1282 ЦК (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника й вирішуються в порядку положень ст.1282 ЦК.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

-чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в чч.2 та 3 ст.1281 ЦК, оскільки в разі пропуску таких строків на підставі ч.4 ст.1281 ЦК кредитор позбавляється права вимоги;

-коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

-при дотриманні кредитором строків, визначених у ст.1281 ЦК, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд установлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

-при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора суду належить установити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК.

Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц.

Згідно з частиною 1 статті 1268 ЦПК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 статті 1273 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1275 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.

За змістом статті 1281 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Крім того, стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення таких вимог і має на меті у передбачений законом строк інформувати спадкоємців про зобов`язання спадкодавця перед кредитором, а частина перша цієї норми зобов`язує спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борг.

При цьому вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений статтею 1281 ЦК України приймає претензії кредиторів спадкодавця.

Таким чином, пред`явлення кредитором своїх вимог до спадкоємців через нотаріуса не суперечить положенням частини другої статті 1281 ЦК України.

На відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.

Аналогічні правові висновки викладено й у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2019 року у справі № 620/136/17 провадження № 61-26112св18.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що за життя ОСОБА_2 , внаслідок неналежного виконання обов`язків за кредитним договором б/н від 18.01.2007, виникла заборгованість, яка станом на день смерті останнього складає 15327,07 грн., що підтверджено обґрунтованим розрахунком, який долучено до матеріалів справи.

Вказана заборгованість, згідно норм чинного законодавства входить до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

Також судом встановлено, що єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 є відповідач ОСОБА_1 , оскільки інший спадкоємець ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

В той же час, як зазначав у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 , після смерті спадкодавця (боржника) ОСОБА_2 , він особисто звертався до банку з повідомленням про смерть останнього, на підтвердження чого надав копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .

Представник позивача на неодноразові виклики до суду не з`явився, особисті пояснення по суті спору не надав та не спростував доводи відповідача про належне повідомлення відповідачем про смерть боржника ОСОБА_2 та пред`явлення свідоцтва про смерть останнього, у зв`язку з чим, у суду не має обґрунтованих підстав ставити даний факт під сумнів.

Крім того, представник відповідача у відповіді на відзив та письмових поясненнях на виконання ухвали суду про витребування доказів зазначала, що банку стало відомо про смерть боржника ОСОБА_2 23 жовтня 2013 року на підтвердження чого надано суду знімок з екрану із Банківського комплексу Єдина клієнтська база (а.с. 163 зворотній бік)

Отже, судом достовірно встановлено, що позивачу стало відомо про відкриття спадщини (смерть боржника) ще 23.10.2013, однак із претензією кредитора позивач вперше звернувся до нотаріальної контори лише 06 грудня 2016 року, тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 1281 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, відповідно до положень ч. 4 ст. 1281 ЦК України, на теперішній час позивач позбавлений права вимоги до спадкоємця боржника - відповідача ОСОБА_1 , внаслідок не пред`явлення вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат по сплаті судового збору суд вирішує згідно вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору - покласти на позивача.

Повний текст рішення складено 16 листопада 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук