Ухвала суду № 92874095, 15.10.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

15.10.2020 Єдиний унікальний номер 205/4823/19

Єдиний унікальний номер 205/4823/19

Провадження № 2з/205/281/20

УХВАЛА

15 жовтня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.,

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро інвентаризації нерухомості» до ОСОБА_1 про стягнення суми безпідставно набутих коштів, –

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2020 року з Дніпровського апеляційного суду до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшли матеріали цивільної справи за позовом ТОВ «Бюро інвентаризації нерухомості» до ОСОБА_1 про стягнення суми безпідставно набутих коштів.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2020 року цивільну справу було прийнято до розгляду суду та призначено підготовче засідання.

12 жовтня 2020 року представником відповідача ОСОБА_1 було подано до суду клопотання про витребування доказів, в якому він зазначає, що на розгляді в Амур-Нижньодніпровському районному суді м. Дніпропетровська перебуває кримінальна справа № 199/5746/20 за обвинуваченням ОСОБА_2 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 185 КК України, в обвинувальному акті, який було передано до суду по зазначеному кримінальному провадженні, містяться відомості про те, що кошти у розмірі 85 000 гривень були зняті ОСОБА_2 . Відповідач має статус свідка, тому ознайомитися із матеріалами кримінальної справи вона не може. Просив суд витребувати в Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська належним чином завірену копію обвинувального акту по кримінальній справі № 199/5746/20 за обвинуваченням ОСОБА_2 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 42019042630000142).

Представник позивача адвокат Іванова Т.М. проти задоволення клопотання заперечувала, зазначивши, що зазначений у клопотанні обвинувальний акт жодним чином не пов`язаний з предметом спору по даній цивільній справі, отримання відповідачем спірної суми підтверджено випискою з рахунків відповідача, а саме клопотання подано з пропуском строку на його подання. Просила відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

На підставі ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів.

Перевіривши матеріали справи та клопотання, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами ч. 6 ст. 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З аналізу зазначених норм слідує, що саме вирок у кримінальному провадженні є доказом по справі, яка розглядається в порядку цивільного судочинства. Тобто, чинними нормами ЦПК України обвинувальний акт не віднесено до допустимих доказів у розумінні ст. 78 ЦПК України.

При цьому, представником відповідача не вказано, яке значення буде мати для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору по даній цивільній справі обвинувальний акт про обвинуваченням ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 42019042630000142), оскільки позивачем жодних позовних вимог не заявлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дане клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 260 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представникові відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя: