Рішення № 92873044, 03.11.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 03.11.2020

Справа № 320/4400/19

Провадження №2/937/272/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«03» листопада 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Колодіної Л.В.,

секретаря - Арифової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Алексеєнка Віталія Петровича, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як законного представника в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання права власності на частку сумісно набутого майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - АТ «Укрсиббанк» про встановлення факту проживання однією сім`єю,

В С Т А Н О В И В :

06 червня 2019 року ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_6 (далі первісний позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як законного представника в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, з вимогою про визнання права власності на частку сумісно набутого майна подружжя.

Позов обґрунтований тим, що з 12 березня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 був укладений шлюб. Даний факт підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 , виданим 12 березня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Мелітопольського міського управління юстиції Запорізькій області, про що в Книзі реєстрації шлюбів був зроблений відповідний актовий запис за №183.

Від цього шлюбу у них є неповнолітня дитина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , виданим 26 січня 2006 року відділом реєстрації акті цивільного стану по м. Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізькій області, про що в книзі реєстрації актів про народження був зроблений відповідний актовий запис за №1049.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 13 жовтня 2014 року їх шлюб був розірваний, що підтверджується копією відповідного рішення.

У період сумісного проживання ними була придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка була оформлена на ОСОБА_7 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 20 вересня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Зубовою А.О., копією витягу з ДРП, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Позивачка ОСОБА_1 , як колишня дружина ОСОБА_7 , має право на Ѕ частку вищезазначеної квартири, оскільки остання була придбана в період їхнього шлюбу і є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3 , виданим 14.12.2018р. Мелітопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізької області, про що був складений відповідний актовий запис за №505.

Після його смерті відкрилась спадщина на спірне майно. Згідно ст. 1261 ЦК України спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом є батьки померлого - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також його неповнолітні діти - ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , які, в передбачений діючим законодавством строк, звернулися до приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Мозгіної О.П. з відповідними заявами.

Однак, в силу того, що спірна квартира була оформлена на померлого, до складу спадкового майна вона ввійшла без врахування частки ОСОБА_1 , що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Згідно звіту про незалежну оцінку спірної квартири від 04.06.2019р. її середньоринкова вартість складає 218778,00грн., відповідно вартість Ѕ частки становіть 109389,00грн.

Виходячи з наведених обставин, позивачка ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

02 вересня 2019 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надіслали відзив на позовну заяву в якому зазначили, що ознайомившись з вимогами позову ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Алексеєнка Віталія Петровича, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як законного представника в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , про визнання права власності на частку сумісно набутого майна подружжя, вважають їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі /т.1, а.с. 69,70/.

16 серпня 2019 року ОСОБА_4 звернулася із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з вимогами про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на частку спільного майна подружжя /т. 1, а.с. 49,50/. Зустрічний позов обґрунтований тим, що, починаючи з березня 2014 року, ОСОБА_4 стала мешкати однією сім`єю разом з ОСОБА_7 . Вони спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство та мали спільний сімейний бюджет. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 працювала в ТОВ «Парк Інвест», що підтверджується відповідними довідками, доданими до зустрічного позову, вони мали стабільну заробітну плату. Частину отримуваних ними грошових коштів вони витрачали на сплату кредиту за квартиру АДРЕСА_1 , яка була придбана ОСОБА_7 , згідно до договору іпотеки від 20 вересня 2006 року посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Зубовою А.О.

За час проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в цивільному шлюбі вони постійно проводили весь вільний час разом, відвідували друзів та святкували різні свята.

В подальшому, 07 червня 2017 року ОСОБА_4 з ОСОБА_7 офіційно зареєстрували шлюб. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька ОСОБА_5 . Після реєстрації шлюбу вони з чоловіком також продовжували зі спільного сімейного бюджету сплачувати відповідні кошти за квартиру.

За весь час її спільного проживання з чоловіком в квартирі АДРЕСА_1 жодні особи не заявляли своє право на частку в зазначеній квартирі.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 37 років помер чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_7 . Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Крім неї та їх спільної дитини спадкоємцями даної квартири є батьки померлого та син від першого шлюбу, оскільки у відповідності до ст.1261 ЦК України до першої черги спадкоємців належать діти спадкодавця а також переживший із подружжя та батьки.

Як раніше зазначала ОСОБА_4 , починаючи з 2014 року, вона разом з ОСОБА_7 приймала участь у сплаті кредиту за іпотечним договором на квартиру і зазначені кошти сплачувались з їхнього сімейного бюджету, отже вважає, що на теперішній час вона має право на визнання права власності на ј частку квартири в якості спільного майна подружжя.

Оскільки нею ставиться питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з березня 2014 року по 07 червня 2017 року і встановлення даного факту їй потрібно для того щоб заявити про своє право на частку у спільному майні подружжя то вважає, що зазначені вимоги повинні розглядатись саме в позовному провадженні.

Крім того, ОСОБА_4 просить суд звернути увагу на безпідставність позовних вимог позивача за первісним позовом, оскільки в позові зазначалось, що шлюб був розірваний за рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 13.10.2014 року. Саме з того часу позивачка мала право ставити питання про визнання права власності на Ѕ частку спільного майна подружжя. Однак, це не було здійснено. Згідно з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові по справі №477/1891/14-ц від 18.07.2018 року розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно набуте за час шлюбу. Чоловік та жінка можуть домовитись про порядок користування зазначеним майном. Крім того, Верховним Судом у справі № 466/9338/16-ц від 26.04.2018 року зазначено, що домовленість може відбутися в усній, простій письмовій та письмовій нотаріальній формах. Однак, усна домовленість передує подальшому письмовому підтвердженню цієї домовленості, а отже є лише попереднім договором про поділ майна. Однак, доказів домовленості про поділ майна позивачем ОСОБА_1 - не надано.

Виходячи з наведених обставин ОСОБА_4 просила суд встановити факт проживання громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з березня 2014 року по 07 червня 2017 року та визнати за нею право власності на ј частку квартири АДРЕСА_1 .

02 вересня 2019 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надіслали відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначили, що, ознайомившись з вимогами зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - АТ «Укрсиббанк», про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на частку спільного майна подружжя, вважають її такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Зокрема, в зустрічному позові ОСОБА_4 вказує, що починаючи з березня 2014 року, мешкаючи з їх сином ОСОБА_7 , вони, начебто, частину отриманих ними грошових коштів витрачали на сплату кредиту за квартиру в якій мешкали та продовжували сплачувати відповідні кошти за квартиру. При цьому, ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не надала жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх тверджень щодо своєї участі в сплаті кредиту. В свою чергу відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначають, що ці твердження є хибними і не відповідають дійсності, оскільки починаючи з січня 2014 року по грудень 2018 року вони особисто сплачували існуючу заборгованість за кредитом та можуть це підтвердити наявними в них квитанціями про погашення кредиторської заборгованості позичальника ОСОБА_7 . Ця обставина виникла внаслідок нестачі грошових коштів у їх сина та його відмовою здійснювати погашення кредиту. Таким чином, відповідачі вважають, що позовні вимоги ОСОБА_4 , в частині визнання за нею права власності на ј частку спірної квартири, - є безпідставними та необґрунтованими, а тому відсутні правові підстави для їх задоволення /т.1, а.с. 69,70/.

Ухвалою суду від 10 червня 2019 року задоволено заяву представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Мелітопольського міського нотаріального округу Мозгіній О.П. видавати будь-кому свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_9 до набрання рішенням суду законної сили /т. 1, а.с.21,22/.

Ухвалою суду від 15 липня 2019 року було ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання /т.1, а.с.32,33/.

Ухвалою суду від 20 серпня 2019 року ухвалено прийняти зустрічну позовну заяву та об`єднати в одне провадження з первісним позовом /т. 1, а.с. 66,67/.

Ухвалою суду від 13 вересня 2019 року ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду /т. 1, а.с. 111,112/.

Ухвалою суду від 03 листопада 2020 року ухвалено зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - АТ «Укрсиббанк», в частині позовних вимог про визнання права власності на частку спільного майна подружжя - провадженням закрити.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Алексеєнка В.П. до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, зустрічний позов в частині встановлення факту проживання однією сім`єю - визнає в повному обсязі.

Від представника ОСОБА_4 - адвоката Медвідь Є.М. до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, просить в задоволені первісного позову відмовити та задовольнити в повному обсязі зустрічний позов.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відзиві на первісну позовну заяву та зустрічну позовну заяву просили розглянути справу за їх відсутності /т. 1, а.с.69,70/.

Від представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області - Бондаренко Л.А. до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, просить прийняти рішення на підставі наявних у справі документів /т.2, а.с.30/.

Від представника АТ «Укрсиббанк» - Юрченко С.О. до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, просить ухвалити рішення на розсуд суду за наявними в матеріалах справи доказами /т.1, а.с.123/.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази, вважає, що первісний позов та зустрічний позов підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст.12, ч. 1 та ч. 2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбі з 12 березня 2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб /т. 1, а.с.8/.

Від вищевказаного шлюбу народилася дитина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження /т. 1, а.с. 9/.

Згідно копії кредитного договору №11042816000 від 20.09.2006 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» надав громадянину ОСОБА_7 споживчий кредит в розмірі 68800 грн. ( т. 1 а.с.22-24).

Згідно копії договору купівлі-продажу від 20.09.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського округу Запорізької області Зубовою А.О., зареєстрованого в реєстрі за № 4515, витягом з Державного реєстру правочинів та витягом про реєстрацію права власності на майно, громадянин ОСОБА_7 здійснив купівлю квартири АДРЕСА_1 /т.1, а.с.11-13/.

Відповідно до рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 жовтня 2014 року, шлюб між сторонами розірваний /т.1, а.с.10/.

Так, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 червня 2017 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб /т. 1, а.с. 55/.

Від вищевказаного шлюбу народилася дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження /т. 1, а.с. 56/.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 14.09.2018 за № 32063/44-17, місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 /т.1, а.с.57/.

Згідно копії довідки обслуговуючого кооперативу «№17 Ювілейний» від 30.07.2019, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно з березня 2014 року мешкає за адресою: АДРЕСА_1 /т. 1, а.с.52/.

Згідно копії довідки про реєстрацію місця проживання особи виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 14.09.2018 за № 32063/44-17, місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 /т.1, а.с.57/.

Згідно копії довідки про реєстрацію місця проживання особи виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 14.09.2018 за № 32063/44-17, місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 /т.1 , а.с.58/.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть /т.1, а.с.16/.

Згідно копії спадкової справи після смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 до нотаріусу із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку спільно набутого майна подружжя звернулася ОСОБА_1 .

Згідно копії спадкової справи після смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 до нотаріусу із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 , діюча як законний представник від імені малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно копії спадкової справи після смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 до нотаріусу із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку спільно набутого майна подружжя звернулася ОСОБА_1 .

Згідно копії спадкової справи після смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 до нотаріусу із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 , діюча як законний представник від імені малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно копії спадкової справи після смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 до нотаріусу із заявою звернулася ОСОБА_2 . Заява містить відмову від свого права спадкування належної їй частки спадщини за законом на користь сина спадкодавця - ОСОБА_8 .

Згідно копії спадкової справи після смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 до нотаріусу із заявою звернувся ОСОБА_3 . Заява містить відмову від свого права спадкування належної йому частки спадщини за законом на користь сина спадкодавця - ОСОБА_8 .

Статтею 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно набуте подружжями за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається. Що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя

Статтею 61 ч.3 СК України передбачено, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 65 ч.4 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Згідно зі ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17 (провадження № 61-1935св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 3 частини першої статті 57 СК України та вказано, що «у випадку набуття одним із подружжя за час шлюбу майна за власні кошти, таке майно є особистою приватною власністю».

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).

У постанові Верховного Суду України від 18 травня 2016 року у справі № 6-3037цс15 вказано, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу, включається спільне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, а також те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК України).

Судом встановлено, що в період шлюбу позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , останній 20.09.2006 року отримав споживчий кредит в розмірі 68800 грн. В цей же день ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу набув у власність квартиру, вартістю 91980 грн.

Таким чином, суд вважає, що при отриманні споживчого кредиту ОСОБА_7 , у ОСОБА_1 виникло солідарне зобов`язання за даним кредитом.

Відтак, на підставі оцінки аргументів сторін, наданих ними доказів та вищенаведених законодавчих норм, суд дійшов висновку, що заявлена вимога ОСОБА_1 відносно поділу квартира, яка була набута в період зареєстрованого шлюбу, є обґрунтованою та є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_7 .

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

У п. 21 вищевказаної Постанови зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також: інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно вимог ч. 4 ст.3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного Кодексу України.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Зважаючи на викладене, та оцінюючи надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки за зустрічним позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , як чоловіка та жінки з березня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_9 - є обґрунтованими. Даний факт підтверджується копіями довідок ОК «№ 17 Ювілейний» від 30.07.2019 року та 14.12.2018 року, копією довідки про реєстрацію місця проживання особи - ОСОБА_4 , копією довідки про реєстрацію місця проживання особи - ОСОБА_5 ( т.1 а.с.52, 57, 58, 59).

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих учасниками справи, приходить до висновку, що первісний та зустрічний позови підлягають задоволенню.

Керуючись ст..ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Алексеєнка Віталія Петровича, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як законного представника в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання права власності на частку сумісно набутого майна подружжя - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , право власності на частку сумісно набутого майна подружжя, а саме на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - АТ «Укрсиббанк», про встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити.

Встановити факт проживання громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та громадянки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період часу з березня 2014 року та по 07 червня 2017 року.

Повний текст рішення суду складено 11 листопада 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні дані учасників справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідачка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП НОМЕР_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Акціонерне товариство "Укрсиббанк", місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, б. 2/12, код ЄДРПОУ: 09807750

Третя особа: Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, 5, код ЄДРПОУ 02140811.

Суддя: Л.В. Колодіна