Ухвала суду № 92863440, 12.11.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11829/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2020 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., за участю секретаря судового засідання Зборовської Х.В., прокурора Ковтун І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Кич А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції Кондраков О.С., погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Ковтун І.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Мала Мартинка, Свалявський район, Закарпатська область, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, працює оператором газової котельні ЗОШ с. М. Мартинка, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 42020070000000440, відомості про яке 30.09.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції Кондраков О.С. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Ковтун І.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 42020070000000440, відомості про яке 30.09.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що в листопаді 2020 року мешканець Свалявського району ОСОБА_1 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах вступив як пособник в попередню злочинну змову із Воловецьким селищним головою ОСОБА_2 , та з метою особистого незаконного збагачення, шляхом вимагання та отримання неправомірної вигоди від засновника та директора ТОВ «Свалява-Міськбуд» ОСОБА_3 вимагали і одержали від останнього неправомірну вигоду в розмірі 80000 гривень при наступних обставинах.

У вересні 2020 року ОСОБА_2 , обіймаючи посаду Воловецького селищного голови, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, з метою особистого незаконного збагачення в смт. Воловець, Закарпатська область, пред`явив засновнику та директору ТОВ «Свалява-Міськбуд» ОСОБА_3 вимогу передачі йому неправомірної вигоди в розмірі 80000 гривень за не створення штучних перепон щодо перемоги ТОВ «Свалява-Міськбуд» в тендерах на проведення публічних закупівель робіт і послуг на території Воловецької селищної ради, а також за безперешкодне прийняття виконаних будівельних робіт з капітального ремонту тротуарів на вулиці Карпатській в смт. Воловець, Закарпатська область, які виконувалися ТОВ «Свалява-Міськбуд» на підставі договору підряду № 25 від 08.05.2019 року та їх оплату з місцевого бюджету.

Для реалізації вказаного злочинного наміру, ОСОБА_2 , 02.10.2020 року, об 11 год. 28 хв., знаходячись в підсобному приміщенні другого поверху кафе «Вікторія», що знаходиться за адресою: смт. Воловець, по вул. Привокзальній, 7, при зустрічі з ОСОБА_3 отримав від останнього неправомірну вигоду в розмірі 20000 гривень, як частину обумовленої ним суми неправомірної вигоди за не створення на території смт. Воловець штучних перепон в господарській діяльності, очолюваного ОСОБА_3 товариства.

Не зупинившись на цьому, 10.11.2020 року об 11 год. 12 хв., ОСОБА_2 , знаходячись поблизу кафе «Кичера» в смт. Воловець по вул. Карпатській, під час чергової зустрічі з ОСОБА_3 повторно висловив останньому вимогу передачі частини неправомірної вигоди в розмірі 60000 гривень, при цьому в ході зустрічі ОСОБА_2 , будучи обізнаним про те, що ОСОБА_3 готовий надати грошові кошти в розмірі 60000 гривень повідомив йому про те, щоб він передав вказані кошти його знайомому ОСОБА_1 .

В свою чергу, ОСОБА_1 , будучи залученим ОСОБА_2 як пособник, усвідомлюючи, що останній обіймає посаду Воловецького селищного голови та являється посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка займає відповідальне становище, 10.11.2020 року, о 13 год. 40 хв., знаходячись на території двору кафе «Віраж» в м. Свалява, шосе Е471 (Київ-Чоп), за вказівкою останнього, діючи умисно з корисливих мотивів та з метою свого та ОСОБА_2 протиправного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер та караність своїх дій, отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 60000 грн., в якості частини обумовленої раніше суми грошових коштів неправомірної вигоди, за не перешкоджання законній господарській діяльності ТОВ «Свалява-Міськбуд», для подальшої їх передачі ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_2 у період часу з вересня 2020 року по 10.11.2020 року вимагав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 80000 гривень за не перешкоджання очолюваного останнім товариства законній господарській діяльності, та за пособництва ОСОБА_1 у два етапи одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 80000 гривень, після чого разом із ОСОБА_1 був затриманий працівниками правоохоронних органів.

За таких обставин, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 368 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є пособник в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

10.11.2020 року ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

11.11.2020 року ОСОБА_1 у порядку, передбаченому ст. ст. 277, 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 368 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

За твердженням слідчого, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: рапортом оперативного підрозділу заявою ОСОБА_3 , протоколами допитів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , протоколом огляду місця події, протоколами ідентифікації та вручення грошових коштів, протоколом затримання ОСОБА_1 , іншими доказами та матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчий вказує, що зважаючи на встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлені та підтверджені ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на те, що злочин, який інкримінується ОСОБА_1 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, із позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказані обставини, а також той факт, що ОСОБА_1 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення умисного тяжкого злочину, може переховування від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою за короткий проміжок часу, зважаючи на те, що територія Закарпатської області межує із трьома країнами Європейського союзу;

з метою запобігання спробам знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, зважаючи на те, що на даний час у ході розслідування є необхідність у відшуканні та вилученні інших речей і документів, які можуть бути використані як докази, є підстави вважати, що такі речі і документи знаходяться в місці, про яке підозрюваний обізнаний, та перебуваючи на волі, меже вдатися до їх приховування та знищення, що стане неможливим для подальшого їх відшукання;

з метою запобігання спробам ОСОБА_1 незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, які вже встановлені та підлягають встановленню і у проведенні із якими слідчих та процесуальних дій є необхідною, а також їх родичів з метою надання, зміни ними показань на його користь, зокрема зважаючи на ту обставину, що йому відоме місце проживання більшості із таких. Також ОСОБА_1 , будучи на волі матиме можливість вчиняти тиск сам, чи за участі своїх знайомих, до потерпілого, його родичів, свідків, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; Крім того, ОСОБА_1 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань. Аналогічним чином ОСОБА_1 зможе впливати ще на понятих, експертів та спеціалістів, які залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до надання неправдивих показань, або відмови від надання таких;

з метою запобігання перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що обґрунтовано тим, що знаходячись на волі, ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, вдавшись до підшуканням осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, зокрема зважаючи на його широке коло знайомств із особами, які можуть давати неправдиві свідчення щодо його місцезнаходження на час підготовки та організації вчинення умисного злочину.

Як зазначає слідчий, таким чином, підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність вищевказаних ризиків.

Слідчий наголошує, що ОСОБА_1 на підставі вагомих доказів обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який йому, у випадку визнання винним, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, є особою середнього віку, стан здоров`я якого не перешкоджає утриманню під вартою. Таким чином, інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Також слідчий просить врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , враховуючи спосіб вчинення злочину, знаряддя час та місце його вчинення, залучення інших осіб для його вчинення.

На підставі наведеного, слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів із можливістю внесення застави з метою забезпечення підозрюваним виконання покладених на нього обов`язків та належної процесуальної поведінки у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у випадку внесення останнім визначеної судом застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні (спілкуватися з ним лише з дозволу слідчого, прокурора та суду); здати на зберігання до територіального органу державної міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечив проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , вважаючи таке необґрунтованим та не підтвердженим доказами. Сторона захисту не погоджується з кваліфікацією інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, так як стороною обвинувачення не обґрунтовано, яким чином він вступив як пособник в попередньо злочинну змову. Захисник вказує, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, відсутні, оскільки не має підстав вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду, так як він має постійне місце проживання. Також, на думку захисника, є непідтвердженим ризик знищити, сховати або спотворити речі, які мають значення для встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення, оскільки гроші вилучені органом досудового розслідування. Захисник звертає увагу, що відсутній ризик впливу на потерпілого та свідків, оскільки ОСОБА_1 не має службового становища для такого впливу, є простим працівником. З огляду на викладене, захисник просить відмовити у задоволенні клопотання повністю та застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020070000000440, відомості про яке 30.09.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У рамках даного кримінального провадження 10.11.2020 року, о 13 год. 40 хв., поблизу шосе Е471 (Київ-Чоп) на парковці неподалік кафе «Віраж», м. Свалява, Закарпатська область, в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

11.11.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 368 КК України – пособник в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Разом з тим, у рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені статтею 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 368 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: заявою ОСОБА_3 від 28.09.2020 року на ім`я начальника Управління СБУ в Закарпатській області, в якій ним повідомлено про вимагання ОСОБА_2 від нього надання неправомірної вигоди; протоколом вручення ОСОБА_3 спеціальних технічних засобів, спрямованих на фіксацію ходу і результатів негласних слідчий і розшукових дій від 02.10.2020 року; протоколом вручення та ідентифікації грошових коштів ОСОБА_3 від 02.10.2020 року; протоколом отримання грошових коштів від 02.10.2020 року; протоколу огляду місця події від 10.11.2020 року (огляд розпочато о 15.05 год. та закінчено о 15.35 год.), в м. Свалява, згідно з яким слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції Мельниченко М.Г., на підставі добровільної згоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено огляд автомобіля «Мерседес Віто», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час якого виявлено та вилучено: червоний блокнот з рукописними записами; автомобіль «Мерседес Віто», державний номерний знак НОМЕР_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 10.11.2020 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10.11.2020 року, відповідно до якого 10.11.2020 року, о 13 год. 40 хв., поблизу шосе Е471 (Київ-Чоп) на парковці неподалік кафе «Віраж», м. Свалява, Закарпатська область, в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 та під час обшуку затриманого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Нокіа» IMEI1: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Нокіа» IMEI1: НОМЕР_4 та IMEI2: НОМЕР_5 ; 100 купюр номіналом 100 гривень: 250 купюр номіналом 200 гривень; протоколом вручення ОСОБА_3 спеціальних технічних засобів, спрямованих на фіксацію ходу і результатів негласних слідчий і розшукових дій від 10.11.2020 року; протоколом отримання ОСОБА_3 грошових коштів від 10.11.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 11.11.2020 року.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 368 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, який одружений, проживає разом з родиною, має на утриманні неповнолітню дитину (сина ОСОБА_6 , 2013 року народження) та повнолітню дитину (доньку ОСОБА_7 , 2001 року народження), що навчається в університеті, наявність у підозрюваного постійного місця проживання та місця роботи, репутацію підозрюваного, який за місцем проживання характеризується позитивно, майновий стан підозрюваного, відсутність у нього судимостей, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 застосовується судами при розгляді справ, як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнови проти Росії» (Smirnova v. Russia N 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Беручи до уваги наведене та вивчені матеріали внесеного клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного. На наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду вказують такі обставини, на які посилається сторона обвинувачення;

можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, виходячи з того, що докази у повному обсязі не зібрано, а тому існує ризик незаконного впливу на них, які під тиском підозрюваного ОСОБА_1 можуть змінити показання. Зважаючи на те, що згідно з чинним законодавством, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Отже, наведені обставини дають слідчому судді підстави дійти висновку про наявність ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні;

Отже, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявними у зв`язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, а саме можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку із чим ці ризики не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, мотив та спосіб його вчинення, існуючі в даному провадженні ризики, оцінені в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.

У даному випадку стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке є тяжким корупційним злочином, наявні обґрунтовані ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також беручи до уваги специфіку кримінального правопорушення, його суспільний резонанс, міцні соціальні зв`язки підозрюваного, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. При цьому вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його майновий та сімейний стан, слідчий суддя вважає, що у зв`язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочину, його високого ступеня суспільної небезпеки, а також даних про особу підозрюваного та ризиків, встановлених слідчим суддею, останньому слід визначити заставу в розмірі сорока п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (2102 грн.), відповідно становить 94590 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками. При цьому слідчим суддею враховано розмір предмета злочину.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Посилання сторони обвинувачення, викладені у клопотанні, щодо визначення підозрюваному застави вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя вважає необґрунтованими та належним чином не доведеними, а також такими, що не спростовують зазначених висновків слідчого судді. Також, слідчий суддя звертає увагу, що сторона обвинувачення не обґрунтувала розмір визначеної у клопотанні застави будь-якими розрахунками чи міркуваннями, достатніми, щоб вони могли бути повністю враховані.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні (спілкуватися з ним лише з дозволу слідчого, прокурора та суду); здати на зберігання до територіального органу державної міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Слідчий суддя наголошує, що заперечення сторони захисту головним чином стосуються допустимості доказів та остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу. Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

При цьому слідчий суддя констатує, що оскільки при поданні клопотання про застосування запобіжного заходу стороною обвинувачення до нього було долучено лише частину матеріалів, зібраних на стадії досудового розслідування, яка ще не завершена, та за відсутності доказів, які б свідчили про явну і очевидну недопустимість доказів, надавати оцінку відповідним доказам на предмет їх належності та допустимості передчасно.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції Кондраков О.С., погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Ковтун І.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 42020070000000440, відомості про яке 30.09.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 13 год. 40 хв. 10 листопада 2020 року, тобто з моменту його фактичного затримання.

Строк дії ухвали закінчується 08 січня 2021 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України, – 45 (сорок п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 94590 (дев`яносто чотири тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26213408; банк отримувача – ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) – 820172; рахунок отримувача – UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на їх першу вимогу;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

не спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні (спілкуватися з ним лише з дозволу слідчого, прокурора та суду);

здати на зберігання до територіального органу державної міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 16 листопада 2020 року о 16 год. 15 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай