Рішення № 92846004, 28.09.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/771/18

Провадження №2/265/237/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С. С.,

за участю секретаря судового засідання Лапоног Т.Г.,

представника відповідача – адвоката Кравченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2018 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») в особі представника за довіреністю Гаренко Н.В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому зазначало, що 26 листопада 2010 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Позивач зазначав, що за умовами вказаного договору позичальник отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30, 00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, на вимоги про погашення заборгованості не реагувала, унаслідок чого станом на 30 листопада 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 62227,45 гривень, з яких: 7713,77 гривень - заборгованість за кредитом, 48677,75 гривень –заборгованість по процентам за користування кредитом, 2396,53 гривень – заборгованість за пенею та комісією, а також 500,00 гривень - штрафу (фіксована частина), 2939,40 - штрафу (процентна складова). Посилаючись на викладене, АТ КБ «ПриватБанк» просили суд стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитним договором від 26 листопада 2010 року.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 травня 2018 року у справі № 263/771/18 позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» було задоволено частково, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 26 листопада 2010 року станом на 30 листопада 2017 року у розмірі 56 391 гривень 52 копійки, а також судовий збір в сумі 1762 гривні.

За заявою відповідача ОСОБА_1 ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 12 серпня 2019 року заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 29 травня 2018 року було скасовано та справу призначено до нового розгляду.

Під час нового розгляду справи 08 квітня 2020 року на виконання ухвали суду від 04 грудня 2019 року представником позивача було надано суду письмові пояснення та витребувані документи. Відповідно до наданих пояснень, на підтвердження отримання клієнтом кредитних карток з певним терміном дії, Банк зазначає, що картка може бути видана при зверненні клієнта до установи Банку, якщо термін її дії сплив або її було загублено, та якщо клас картки було підвищено у зв`язку з певними обставинами. Даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загальноприйнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж, визначений чітко в грошових одиницях. Але відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використання кредитного ліміту. Згідно Умов та Правил картковий рахунок – це поточний рахунок, на якому враховуються операції по платіжній картці, карт рахунки відкриті на невизначений строк. Платіжна картка – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законом порядку пластикової або іншого виду картки, яка використовується для ініціалізації переводу коштів з рахунку клієнту. Згідно Умов обслуговування банк відкриває клієнту Картрахунок, видає картки, їх вид та строк дії визначено в Заяві та в Пам`ятці клієнта. Дія договору пролонгується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці. Щодо надання доказів ознайомлення відповідача з Тарифами та Умовами та правилами зазначено, що відповідно до заяви/договору, підписаної клієнтом встановлено, що «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті, становлять між Клієнтом і Банком договір про надання банківських послуг, прийняття даних умов підтверджується підписом Клієнта у заяві, на підставі якого у подальшому і була надана кредитна карта. Копії умов і правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви. Така форма оформлення кредитного договору не суперечить діючому законодавству, оскільки укладання договору здійснюється за принципом укладання між Банком і Клієнтом договору приєднання. Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих Банком Умовам та Тарифам. Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах , який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення договору таким чином чинному законодавству України не суперечить.

Представник позивача – АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, яким у позові зазначено про розгляд справи без участі представника Банку.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, за участю її представника, адвоката Кравченко Т.В.

Представник відповідача – адвокат Кравченко Т.В. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала, та просила відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своєї заяви зазначила, що відповідач ОСОБА_1 не укладала ніяких договорів з Банком, нею була підписана лише заява про надання кредитних коштів, яка о суті є угодою. Тому відповідач згодна повернути позивачу лише суму кредиту у розмірі 8 000 гривень, без штрафних санкцій. Отже, позовні вимоги Банку є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 листопада 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» уклав із ОСОБА_1 договір, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку та довідки про умови кредитування, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.

У вказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився і погодився з Умовами і Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Проте у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 вказувала, що ОСОБА_1 підписувала анкету-заяву від 26 листопада 2010 року, проте заперечувала, що відповідачем ОСОБА_1 було укладено саме кредитний договір з ПАТ «ПриватБанк».

Доводи представника відповідача про відсутність договірних відносин з банком спростовуються матеріалами справи.

На підтвердження своїх вимог до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по процентам позивач надав суду першої інстанції анкету-заяву від 26 листопада 2010 року, з якої вбачається, що боржник приєднався до Тарифів банку, довідку про умови кредитування, яка була підписана відповідачем 01 липня 2011 року, розрахунок заборгованості, виписку про рух коштів по рахунку відповідача за період з 01 липня 2011 року по 30 листопада 2017 року, довідку про строк дії кредитних карток.

Таким чином, судом встановлено, що саме при укладанні договору сторони досягли домовленості щодо усіх істотних умов: мети, суми і строку кредиту; умов і порядку його видачі та погашення; способів забезпечення зобов`язань позичальника; відсоткової ставки; порядку плати за кредит; порядку зміни та припинення дії договору; відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договорів. Договір сторони уклали в письмовій формі. На укладання договору сторони мали вільне волевиявлення і необхідний обсяг цивільної дієздатності. Договір підлягає виконанню обома сторонами.

Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Згідно з Правилами користування платіжною карткою, Умовами та Правилами надання банківських послуг, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на платіжній картці. За користування Кредитом Банк нараховує відсотки у розмірі встановленими Тарифами Банку, із розрахунку 365/366 календарних днів на рік.

За змістом Умов для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у пам`ятці клієнта про умови кредитування і заяві, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг.

Строк дії картки вказаний на картці (місяць, рік). Після настання зазначеного на картці терміну її дії банком випускається картка на новий термін, згідно діючих тарифів.

Таким чином, АТ КБ «Приват Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а відповідач, в свою чергу порушив свої зобов`язання перед банком.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна з яких відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням визнається право відношенням, на підставі якого одна сторона боржник зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майна, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші право чини відповідно до ст.11 ЦК України.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У разі порушення зобов`язань відповідно до ст. 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора зобов`язаний виплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення, а крім того, якщо за порушення зобов`язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з боржника в повному розмірі незалежно від стягнення збитків на підставі ст. 624 ЦК України.

Згідно до ч.1. ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до кредитного договору відповідач зобов`язався виконувати погашення кредиту в порядку та строки відповідно до договору.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-14 цс 14, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом користування кредитними коштами є виписка по рахунку, яка має статус первинного документу, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Мінюсту від 12 квітня 2012 року № 578/5.

Згідноз п.5.3 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим Постановою НБУ від 18 червня 2003 № 254, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2003 року за № 559/7880, особові рахунки та виписки з них є регістрами, які Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (п.5.1. цього Положення).

Розмір заборгованості за тілом кредиту підтверджений виписками по особовим рахункам, в яких міститься повна інформація про рух коштів на рахунках, відображення всіх операцій за кредитними договорами за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей за договором.

Як вбачається з виписки по рахунку, відповідач ОСОБА_1 після отримання карти користувалася кредитнимти коштами: неодноразово здійснювала операції як щодо знятття готівки з карткового рахунку, розраховувалася за придбані товари, так і частково погашала заборгованість по кредиту.

Судом встановлено, що кредитний договір було укладено 26 листопала 2010 року і відповідач ОСОБА_1 отримала першу кредитну картку № НОМЕР_1 .

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 отримувала три кредитні картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , строк дії останньої визначено по жовтень 2017 року; останній платіж в рахунок виконання умов кредитного договору в межах заявлених позовних вимог ОСОБА_1 здійснила 09 грудня 2015 року на суму 300, 00 гривень,

Оскільки загальний строк позовної давності для захисту порушеного права встановлений у три роки, а позов до суду АТ КБ «ПриватБанк» первісно подано 24 січня 2018 року, тобто в межах строку позовної давності, то це свідчить про те, що позивач не пропустив строки звернення до суду.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 має загальну заборгованість, яка утворилася за кредитним договором від 26.11.2010 року у сумі 62 227,45 гривень, з яких: 7713,77 гривень - заборгованість за кредитом, 48677, 75 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитними коштами, 2396, 53 гривень – заборгованість за пенею і комісією, 500, 00 гривень – штраф (фіксована частина), 2939, 40 гривень – штраф (процентна складова).

З огляду на наведе, суд вважає доведеними та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 7713,77 гривень, що становить заборгованість за тілом кредиту.

Щодо стягнення нарахованих процентів суд прийшов до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як вбачається з заяви – анкети ОСОБА_1 про видачу кредиту, а також підписаної нею довідки про умови кредитування, позичальник погодився з Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді і який підписала без застережень.

За таких обставин, позивачем надані підтвердження про запропоновані відповідачу умови оплати процентів за користування кредитним коштами, а тому документи, які наявні в матеріалах даної справи та містять підпис відповідача, можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 26.11.2010 року шляхом підписання заяви-анкети та довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна».

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що по 29.08.2014 року включно нарахування відсотків здійснювалось відповідно до Тарифів, що діяли, з 01.09.2014 року щомісячна процентна ставка складала 34.80 відсотків на рік; з 01.04.2015 року, щомісячна процентна ставка складала 43,20 відсотків (згідно розрахунку позивача та даних з офіційного веб-сайту АТ КБ «ПриватБанк»).

Згідно з п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг клієнт надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в любий момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, установленого банком.

Відповідно до анкети-заяви, особа, яка її підписала, зобов`язана виконувати умови і правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті АТ КБ «ПриватБанк».

З наявної в матеріалах справи анкеті-заявці про приєднання до умов та правил надання банківських послуг убачається, що сторонами обумовлено проценту ставку за користуванням кредитом 30,00 % річних на залишок заборгованості.

Після підвищення обумовленої сторонами відсоткової ставки, відповідач активно користувався зазначеною карткою, про що свідчать операції про зняття грошових коштів та погашення заборгованості.

Таким чином, суд вважає, що відповідач шляхом активного користування кредитною карткою, внесенням коштів на неї, погодилася із підвищеною відсотковою ставкою за цим кредитним договором.

Крім того, статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною першою ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

У пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно із умовами кредитного договору, укладеного між сторонами, кредит надавався відповідачу з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, тобто, як вбачається з наданої позивачем довідки, по жовтень 2017 року, тобто по 31 жовтня 2017 року.

Нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору, тобто за період з 01 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року, суд вважає неправомірним, оскільки вони нараховані після спливу визначеного договором строку кредитування.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих пені та штрафів не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та /або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з п. 5 ч. 2 Розпорядження № 1053-р від 30 жовтня 2014 року Кабінету Міністрів України, яким затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, місто Маріуполь Донецької області, де зареєстрована та проживає відповідач ОСОБА_1 , входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено місто Маріуполь Донецької області.

Оскільки на теперішній час вказані населені пункти Донецької області, згідно з затвердженим переліком, є територією де проводилася антитерористична операція, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, розповсюджуються на відповідача ОСОБА_1 і звільняють її від обов`язку по оплаті пені та штрафів на користь АТ КБ «ПриватБанк».

Доказів того, що відповідач ОСОБА_1 проживає поза межами м. Маріуполя суду АТ КБ «Приватбанк» не надано. До того ж, суд враховує, що АТ КБ «Приватбанк» звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 зазначив містом його проживання м. Маріуполь.

Таким чином, позивачем безпідставно в порушення вимог зазначеного Закону нараховані відповідачу ОСОБА_1 : пеня на суму 2396,53 гривень та штрафи на загальну суму 3439,40 гривень (500+2939,40), а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, на користь позивача з відповідача належить стягнути заборгованість в сумі 56 264,19 гривень, а саме: 7713,17 гривень заборгованості за кредитом; та 48550,42 гривень - заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 01 липня 2011 року по 31 жовтня 2017 року, тобто в межах строку дії кредитного договору.

Зокрема, в силу вимог ст. 141 ЦПК України, на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» із відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені судові витрати по справі пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1593,15 гривень судового збору ( (1762,00 х 56264,19) / 62227,45).

Керуючись ст.ст.207, 509, 526, 549, 551, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 19, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: місто Київ вулиця Грушевського будинок 1Д, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 26 листопада 2010 року в сумі 56 264 (п`ятдесят шість тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 19 копійок, яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 7713 (сім тисяч сімсот тринадцять) гривень 77 копійок, та заборгованості за процентами за користування кредитними коштами за період з 26 листопада 2010 року по 30 жовтня 2017 року в сумі 48 550 (сорок вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 42 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 1593 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто три) гривні 15 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 08 жовтня 2020 року.

Суддя Гноєвой С.С.