Рішення № 92845375, 03.11.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/11716/20

Провадження № 2/263/2487/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року м.Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Соловйов О.Л., при секретарі Кирилюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадженння цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Карпова Наталя Валеріївна до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення недоотриманої пенсії,

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача адвокат Карпова Н.В. звернулася до суду з даним позовом, в якому вказала, що ОСОБА_2 , діє в інтересах своєї матері, ОСОБА_1 на підставі довіреності від 02.05.2019, яка є спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії померлої. 16.12.2019 приватним нотаріусом Кудляєвим О.О. видане свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з недоотриманої пенсії в розмірі 19 631 грн. 20 коп., яка знаходиться на рахунку Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області. Листом Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області від 20.02.2020 № 16/ц-01-01-09 стосовно суми виплати недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 було надано відповідь, в якій зазначено, що відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Вважає, що обмеження відповідачем суми недоотриманої пенсії, яка входить до складу спадщини, трирічним терміном, є неправомірним. Просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 залишок недоотриманої суми пенсії у розмірі 19 631 грн 20 коп., яка належала ОСОБА_3 , судовий збір на користь ОСОБА_2 в розмірі 840 грн 80 коп. та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 2 000 грн.

Представники позивача надали заяву про розгляд справи за їх відсутністю, в якій позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив, з якого вбачається, що Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області позовні вимоги не визнає. Свої заперечення обґрунтовує тим, що недоотримана пенсіонером з власної вини пенсія виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії. Просять суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд розглядає справу без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_3 підтверджуються Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16.12.2019, яке видане приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Кудляєвим О.О., зареєстроване в реєстрі за № 4924. Спадкове майно складається з недоотриманої пенсії в сумі 19631,20 грн.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, позивач, у встановленому законом порядку, набув право власності на грошову суму в розмірі 19631,20 грн., шляхом її спадкування після смерті ОСОБА_3 .

Отже, право на спадщину ОСОБА_1 підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16.12.2019, яке видане на її ім`я та не є предметом спору в даній справі. Відповідно до положення ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду. Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області не надано належних доказів недійсності Свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.12.2019, яке видане на ім`я позивача.

Посилання відповідача на положення ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким визначено, що «… нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії …», також не мають правових підстав, оскільки жодних доказів в підтвердження наявності вини спадкодавця ОСОБА_3 , суду не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконливого висновку, що грошова сума, набута позивачем в порядку спадкування, у розмірі 19631 грн. 20 коп., не виплачена йому відповідачем до теперішнього часу.

Відповідно до ст. ст. 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст цього права становлять можливості власника на володіння, користування та розпорядження своїм майном. При цьому на зміст права не впливає місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до п.2.26. Постанови Правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - для виплати недоотриманої пенсії,яка ввійшла до складу спадщини,у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або вразі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу,що призначає пенсію,в якому перебував на обліку померлий пенсіонер,надається документ,що посвідчує особу заявника,свідоцтво про смерть,свідоцтво про право на спадщину. Зазначені вище вимоги були виконані позивачем.

Відповідно до абзацу 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права і свободи людини та їх гарантії, відповідно до ст. 3 Конституції України, визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

З системного аналізу викладених вище норм права, суд вважає, що право позивача на мирне володіння, користування, розпоряджання власним майном у вигляді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 19 631 гривень 20 копійок, підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 840,80 гривень.

Крім того, позивач у позовній заяві зазначає вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, у вигляді витрат на правову допомогу.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8. ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року, «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року, «Баришевський проти України» (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат на підставі, наданих стороною доказів.

Згідно ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, які він просить стягнути на його користь, надано: копія свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 002529, копія ордеру серії АР № 1021840, копія квитанції на оплату юридичних послуг № 1 від 17.07.2020, яким адвокат підтвердив надання адвокатських послуг на суму 2000 грн.

Разом з цим, позивачем суду не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки), а квитанція на оплату юридичних послуг № 1 від 17.07.2020 не є належними доказами на підтвердження понесених позивачем витрат.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.10,11,60,89,141,263-265,268,272-273,274-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Карпова Наталя Валеріївна до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення недоотриманої пенсії, задовольнити частково.

Стягнути з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (адреса: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а; ЄДРПОУ 42171861) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_1 ), грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 19 631 гривень 20 копійок.

Стягнути з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

В задоволенні вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.Л. Соловйов