Рішення № 92845374, 12.11.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 266/812/20

Провадження № 2/263/470/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Федоренко Т.І., за участю секретаря Диміч Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2020 року до Жовтневого районного суд м.Маріуполя Донецької області за підсудністю з Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню . В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 20.01.2020 року дізнався, що 04.10.2019 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження №60234125 щодо виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса № 4415 від 18.05.2017 року про стягнення з нього 84132,93 грн. Вважає,що виконавчий напис 4415 від 18.05.2017 року вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, оскільки нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безпірність боржника перед стягувачем. Та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше 3 років. При вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримувала первинні документи щодо видачі кредиту, тому у нотаруса були відсутні підстави вважати, що розмір позивача перед відповідачем є безспірними. Розрахунок боргу був здійснений відповідачем одноособово і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Просив визнати виконавчий напис нотаріуса таким що не підлягає виконанню, через те, що сума боргу не є безспірною.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач до судового засідання не з`явився з невідомих суд причин, повідомлявся у встановленому законом порядку.

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник Центрального ВДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) до судового засідання не з`явився з невідомих суд причин, повідомлявся у встановленому законом порядку.

Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що 18.05.2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис №4415 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 87132,93 грн, які є боргом за кредитним договором №б/н від 19.10.2010 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ Приватбанк. Заборогванстіь складає: залишок заборгованості за кредитом – 7966,16 грн; залишок заборгованості за відсотками- 69708,44 грн., пеня та комісія- 2452 грн., штраф – 4006,33 грн; витрати пов`язані із вчиненням виконачого напису – 3000 грн.

В подальшому, на підставі вказаного виконавчого напису, 04.10.2019 р. Державним виконавцем Центрального ВДВС м.Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області Чистовою Г.О. було винесено постанову відкриття виконавчого провадження № 60234125з виконання виконавчого напису №4415 від 18.05.2017 року.

За загальним правилом ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до підпунктів 3.1, 3.2, 3.4 глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, а також статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи: 1) якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; 2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу, а безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Тобто вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, а нотаріус задля вчинення виконавчого напису повинен дійти висновку, що з дня виникнення права вимоги у стягувача минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року, та, що подані стягувачем документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед ним.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 569/8884/17 від 14 серпня 2019 року, № 137/1666/16-ц від 29 березня 2019 року та № 201/11696/16-ц від 10 квітня 2019 року, а також Верховний Суд України у постанові № 6-887цс17 від 05 липня 2017 року.

Так, що стосується такої обов`язкової умови вчинення нотаріусом виконавчого напису як безспірність заборгованості, то характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками, якими є надані стягувачем документи згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається саме за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак само по собі подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Таким чином, враховуючи викладене та приймаючи до уваги приписи статей 15, 16, 18 ЦК України й статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд доходить висновку, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус не встановлює, а лише підтверджує вже наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Отже суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, суд зазначає, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, і беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Отже, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що виконавчий напис суперечить вимогам чинного законодавства, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, а ним при зверненні до суду сплачений судовий збір за подання позову та заяви про забезпечення позову у загальному розмірі 840,80 гривень, то у порядку передбаченому ст. 141 ЦПК України він підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12,13,141,206,263-265,280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною від 18.05.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №4415, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 19.10.2010 року, у загальній сумі 87132,93,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (Код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначеного строку, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (Код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д).

Третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, адреса: м.Дніпро, вул.Центральна 6/9

Третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, адреса: м.Маріуполь, вул.Грецька, буд.19

Суддя Т.І.Федоренко