
13.11.2020
Справа № 642/2129/19
Провадження № 1-кп/642/579/20
У Х В А Л А
Іменем України
11 листопада 2020 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Бородіної О.В., при секретарі Добронос Д.С., за участю прокурорів Ісікової О.С., Кулеша О.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Кравченка Т.І., розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинувальними актами № 12020220510001441 від 15.07.2020 та № 12019220510000373 від 12.02.2019 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.
Відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 13.11.2020.
Прокурор Ісікова О.С. заявила клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Прокурор Кулеш О.О. підтримав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора, прохав змінити запобіжний захід на більш м`який –у вигляді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого – адвокат Кравченко Т.І. підтримав позицію обвинуваченого.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочинну діяльність.
Суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень нетяжкого та тяжкого злочину, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, один із інкримінованих злочинів вчинено будучи притягнутим до кримінальної відповідальності, а також, що ризики, встановлені під час обрання запобіжного заходу, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
У суду відсутні об`єктивні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Враховуючи те, що з дня надходження до суду обвинувального акту судове провадження не завершене, тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, характер та обставини інкримінованих злочинів, суд приходить до переконання, що наведені обставини у своєму взаємозв`язку дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою, продовживши строк застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до 08 січня 2021 року.
На підставі викладеного, керуючись 314-316, 331, 334, 369, 376 КПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», продовживши строк цього запобіжного заходу до 08 січня 2021 року.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя О.В. Бородіна
Судове рішення № 92835971, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова) було прийнято 13.11.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 642/2129/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: