Ухвала суду № 92831869, 13.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 520/14907/2020

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"13" листопада 2020 р. м. ХарківCуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд 1. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати мені компенсації втрати частини доходів (пенсії ) у зв`язку з порушенням строків їх виплати в період з 13.10.2008 р. по 23.07.2020 р. протиправною та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняти рішення щодо нарахування та виплати однією сумою на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням строків їх виплати в період з 13.10.2008 р. по 23.07.2020 р. та подати до суду в місячний строк звіт про виконання судового рішення.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року зазначена позовна заява була залишена без руху та надано строк десять днів з моменту отримання ухвали на усунення недоліків шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

На зазначену ухвалу позивачем 12.11.2020 було надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій позивач зазначила, що вона дізналась про порушення свого права на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати 23.07.2020, а отже, на думку позивача, строк для звернення до суду пропущено не було.

Однак, суд не приймає до уваги твердження позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом.

Крім цього, початок перебігу шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про їх порушення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 р. у справі № 826/10808/18.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, звернення позивача до суду з даним позовом зумовлено тим, що відповідачем під час виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року по справі №2040/5872/18, яке набрало законної сили 28.09.2018 не було нараховано та виплачено компенсацію втрати частини грошових доходів (частини пенсії) у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії. Зазначене рішення було виконано 23.07.20210 р. шляхом безготівкового зарахування на рахунок суми пенсії 112954 грн. 04 коп.

У відповідь на її звернення щодо виплати такої компенсації, відповідач листом №7957-11935/М-02/8-2000/20 від 07.10.2020 повідомив про виконання судового рішення в справі №2040/5872/18. Вказаний лист позивач розцінила як відмову у вчиненні дій щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів (частини пенсії) у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії.

Суд зазначає, що право на компенсацію втрати частини доходів у позивача виникло 28.09.2018 року (з моменту набрання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 по справі №2040/5872/18 законної сили), а з позовною заявою позивач звернулась до суду 27.20.2020 року, тобто з порушенням шестимісячного строку.

Також необхідно вказати, що факт звернення позивача до відповідача із заявою про виплату компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018, у вересні 2020 року не змінює моменту, з якого вона повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Крім того, доказів того, що позивачем з 2018 року вичинялись дії щодо реалізації права на виплату заборгованості по пенсії та нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів (частини пенсії) у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії, на підставі рішення від 28.08.2018, суду надано не було. Зазначеними доказами можуть виступати, зокрема заяви або скарги до пенсійного органу, а також заяви та клопотання до суду в порядку 382, 383 КАС України, зазначене зволікання позивача призвело до порушення строків звернення до суду.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Суд зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на звернення до суду.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

З огляду на що суд зазначає, що позивачем, викладені в ухвалі суду від 02.11.2020 року про залишення позовної заяви без руху вимоги, виконані не були.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.