Рішення № 92831083, 02.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2020 року м. Рівне №817/2467/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання О.П. Янчар та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Татарчук Л.І.,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю " Українська сірникова фабрика" доПоліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська сірникова фабрика" (далі - Товариство, позивач) в грудні 2016 року звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Митниця, відповідач) та просило визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №204000009/2016/000047/2 від 07.11.2016 визнати протиправною та скасувати картку відмови Рівненської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000009/2016/00045 від 07.11.2016.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що митному органу необхідно витребовувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Позивачем подано достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, визначеної за умовами контракту. Отже, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом. Враховуючи, що позивачем надано митному органу всі підтверджуючі митну вартість документи, які наведені в ч. 2 ст. 53 МК України, відповідач безпідставно обрав другорядні методи визначення митної вартості. Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, відповідач не аргументував доводами наявність у поданих позивачем документах неповних відомостей, розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка сплачена за товар. Крім того, застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості, відповідач зазначив номер та дату митної декларації, які взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, але в оскаржуваному рішенні відсутні пояснення митного органу щодо зроблених коригувань, не враховано обсяг партії ідентичних, подібних товарів, умови поставки, комерційні умови та країну поставки, докладна інформація та джерела, які використовувались при визначенні митної вартості, що є порушенням вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 2405.2012.

Позивач вважає, що Митниця, приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів, діяла упереджено та не обґрунтовано, без урахування усіх обставин. Враховуючи те, що картка відмови ґрунтується на протиправному рішенні про коригування митної вартості, тому вона також підлягає скасуванню.

Ухвалою від 03.01.2017 відкрито провадження у справі.

Відповідач позов не визнав з підстав, наведених в запереченні (а.с.48-50 т.1). Зокрема, зазначив, що Митницею було виявлено суперечності у поданих декларантом документах. Крім того, вказав, що Митниця володіє інформацією щодо вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 12.10.2016 N204060000/2016/005084 - 6,50 дол. США/кг. Вважає, що при прийнятті оскаржених рішень відповідач діяв у відповідності до приписів МК України та не порушував прав позивача. В задоволенні позову просив відмовити повністю.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.03.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №204000009/2016/000047/2 від 07.11.2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000009/2016/00045 від 07.11.2016. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 04.06.2020 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд зазначив, що позивач поставив під митний контроль продукцію іноземного походження - 10000 кг червоного фосфору 98,5% для сірникового виробництва, розмір часток 80% мінімум, проходить через 200 mesh. При цьому згідно із даними інвойсу і додатку до договору пoзивaч придбав у нерезидента 10000 кг червоного фосфору 98,5% для сірникового виробництва, розмір часток 80% мінімум, проходить через 150 mesh. Цифрові значення 200 та 150, згідно наданого позивачем прайс-листу відіграють значну роль у ціні вказаної продукції, - різниця 200 дол. США/т. З огляду на вказане, Верховний Суд не може не погодитись із висновками судів про те, що позивачем був наданий до митного оформлення товар, який за своїми властивостями відповідав товару, який вказаний в інвойсі та додатку до договору, адже цифрові значення 200 та 150 стосуються не розміру частинок, а розміру сита, яке було взято для аналізу розміру частинок. Суди попередніх інстанцій зазначили, що вказані у митній декларації числові значення фосфору (меш) 6ули взяті із помилково складеного сертифікату аналізу, так як судами не було у належний спосіб досліджено такий сертифікат (а.с.25). Натомість, згідно із вказаного сертифікату вбачається, що дата виробництва імпортованого позивачем товару - 14.07.2016, тоді як інвойс на такий товар та додаток до контракту датовані 11.07.2016. Таким чином, вказаний вид товару в інвойсі міг не співпадати із виготовленим, з огляду на дати виробництва товару і виготовлення супровідних документів до такого товару, що підлягає обов`язковому дослідженню. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Адміністративна справа надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду 23.06.2020.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2020, справу визначено до розгляду головуючому судді Дорошенко Н.О.

Ухвалою від 23.06.2020 Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Дорошено Н.О. справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 04.08.2020 підготовче засідання відкладено.

Протокольною ухвалою від 17.08.2020 відповідно до статті 52 КАС України замінено відповідача Рівненська митниця ДФС на правонаступника Поліську митницю Держмитслужби.

Протокольною ухвалою від 17.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 19.10.2020 розгляд справи відкладено.

02.11.2020 проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.

В судовому засіданні учасники справи повністю підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи.

Представник позивача, покликаючись до положень ч.1 ст.59, ч.4 ст.60, ч.2 ст.61 Митного кодексу України, додатково зазначила, що відповідачем неналежно обґрунтований третій метод визначення митної вартості, незалежно від того, чи підставно не врахований перший метод.

З`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, встановивши обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їїх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд встановив та врахував таке.

Матеріалами справи стверджено, що Товариство є зареєстрованою юридичною особою, ідентифікаційний код 32413704, основний вид економічної діяльності 20.51 Виробництво вибухових речовин (а.с.37-41 т.1).

Суд встановив, що 15.10.2013 укладено торговий контракт №RP/CH-UKR/15102013 (далі - Контракт) між компанією-нерезидентом Yong Lin Chemical Co. LTD в особі Mr. Lu Bocheng (Продавець) та ТОВ «Українська сірникова фабрика» (Покупець), відповідно до умов якого, продавець зобов`язується продати, а покупець купити «Товар» (Червоний фосфор) в строки і на умовах, які вказані в детальних додатках до даного договору (а.с.16-18 т.1).

Згідно з додатком №6 від 11.07.2016 до Контракту, сторони узгодили умови купівлі-продажу, а саме, товар: Червоний фосфор 98,5% для сірникового виробництва, розмір часток 80% мінімум проходить через 150 mesh; упаковка: 50 кг бочки; кількість 10000 кг; ціна 4,300 дол. США/кг; на суму 43 000,00 дол. США (пункт 1).

Умови та строки поставки: Товар відвантажується на умовах поставки СІF Одеса, Україна, протягом 25 днів з моменту підписання додатку. Орієнтовна дата відвантаження 31.07.2016 (пункт 2).

Ціна товару встановлюється в доларах США і розуміється як СІF Одеса, Україна, у тому числі вартість упаковки та маркування. Загальна сума поставки складає 43000 доларів США. Товар буде транспортуватися в м. Березне, Рівненська область, Україна, для митної очистки та використання на території України (пункт 3).

Оплата за товару здійснюється в доларах США покупцем на умовах 100% передплати протягом 5 днів після відвантаження видачі копії коносаменту (пункт 4) (а.с.19 т.1).

Згідно з Додатком № 7 від 12.07.2016 до Контракту, сторони Контракту доповнили його наступним:

Протягом дії даного Контракту ціна на товар "червоний фосфор" може змінюватись, а саме збільшуватися або зменшуватися, залежно від: міжнародної торгової та експортної політики в країні продавця; збільшення витрат на сировину; зміни курсу валюти; об`ємів замовленого товару; та ін. (а.с.20 т.1).

Суд встановив, що Товариством за митною декларацією від 01.11.2016 №204060000/2016/005513 заявлено до митного оформлення товар: "Червоний фосфор" 10 м.т. Склад (основні характеристики): чистота 97,96%; жовтий фосфор 0,003%; вільна кислота 0,15%; волога 0,09%; розмір частинок: 85,9% мін. проходить через сито 200. Призначений для виготовлення нешкідливих сірників. Всього 10 м.т, 200 металічних бочок по 50 кг". Імпортер товарів - ТОВ "Українська сірникова фабрика". Фактурна вартість товару згідно інвойсу від 11.07.2016 № №YL20160711 становить 43000,00 доларів США на комерційних умовах поставки СІF UA Одеса. Митну вартість декларантом задекларовано в гр.43 за першим методом (а.с.29-30 т.1).

Для підтвердження митної вартості товарів Митниці разом з митною декларацією Товариством подано: міжнародну автомобільну накладну (CMR) №91 від 28.10.2016, коносамент (Bill of Lading) №957445649 від 27.09.2016, платіжне доручення в іноземній валюті №69 від 11.10.2016, рахунок-фактуру (інвойс) №YL20160711 від 07.11.2016, пакувальний лист б/н від 11.07.2016, страховий поліс PYIE201612009600E05739 від 28.09.2016, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №6 від 11.07.2016 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №RP/CN-UKR/15102013 від 15.10.2013, сертифікат про походження товару форми А G165100009280004 від 19.09.2016, лист продавця №265 від 31.10.2016, сертифікат аналізу б/н від 15.07.2016, копію митної декларації країни відправлення №223120160820167851 від 26.09.2016 (а.с.16-28 т.1).

Під час опрацювання Митницею наданих Товариством до митного оформлення документів встановлено, що в документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст.54 МК України відповідач витребував у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларантом 03.11.2016 та 07.11.2016 додатково надано: прайс-лист б/н від 03.11.2016, доповнення №7 від 12.07.2016, лист банку №1085 від 02.11.2016, лист продавця б/н від 04.11.2016, інвойс №YL20160711 від 07.11.2016, переклад сертифікату аналізу, переклад експортної декларації а.с.31-36 т.1).

Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №204000009/2016/000047/2 від 07.11.2016, в якому митна вартість товару визначена за третім методом, вартість за одиницю товару 6,5 доларів США, на загальну суму 65000,00 доларів США. Складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000009/2016/00045 від 07.11.2016 (а.с.13-15 т.1).

Вважаючи рішення Митниці протиправними, Товариство звернулося з позовом до суду.

При вирішенні судового спору суд враховує такі джерела права.

Згідно зі ст.49 МК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2).

Згідно з ч.3 цієї статті Кодексу, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За приписами статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3).

Частиною четвертою статті 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини шостої статті 53 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, відповідно до проаналізованих вище приписів митного законодавства, наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах є підставою для запитування Митницею у декларанта додаткових документів, встановлених статтею 53 МК України, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ /СОТ від 1994р.

Наявність розбіжностей у документах, поданих з митною декларацією від 01.11.2016 №204060000/2016/005513, підтверджується дослідженими судом доказами.

Так, суд встановив, що відповідно до опису товару, наведеного декларантом у графі 31 МД №204060000/2016/005513, розмір частинок червоного фосфору 85,9% мін. проходить через сито 200 меш, що підтверджується поданим до митного оформлення сертифікатом аналізу від 15.01.2016 6/н, в якому наявні реквізити інвойсу «Invoice N YL2016O711; Invoice date July 14, 2016» поданої до митного оформлення партії товару.

Разом з тим, у поданих до митного оформлення проформі-інвойсі 11.07.2016 №YL20160711 та додатку від 11.07.2016 № 6 до Контракту від 15.10.2013 №RP/CH-UКR/15102013 зазначена інформація стосовно ціни на фосфор з розміром частинок 80% мін. проходить через сито 150, що суперечить документально підтвердженим задекларованим відомостям фактичних фізичних та якісних характеристик імпортованого товару.

Додатково наданий прайс-лист від 01.11.2016 б/н містить цінову пропозицію червоного фосфору на період серпень-вересень 2016 року, в якому вартість товару залежить від розміру частинок. При цьому, на фосфор 150 mesh вартість 4300 USD/т, на фосфор 200 mesh – 4500 USD/т.

Таким чином, суд зазначає, що цифрові значення 200 та 150, відповідно до наданого позивачем прайс-листу відіграють значну роль у ціні вказаної продукції, - різниця 200 дол. США/т.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що заявлений Товариством до митного оформлення товар за своїми властивостями не відповідає товару, який вказаний в інвойсі та додатку до договору.

До митного оформлення надано лист-роз`яснення продавця від 31.10.2016 б/н, згідно з яким ціна на червоний фосфор для Товариства в 2016 році знижена в зв`язку з співпрацею протягом тривалого терміну та вибраним об`ємом даного товару. Разом з тим, умовами Контракту не передбачено надання знижок.

Поданий до митного оформлення коносамент N 957445649 виписаний 27.09.2016, а платіжне доручення від 11.10.2016 № 69, у графі 70 якого посилання на Контракт від 15.10.2013 №RP/CH-UКR/15102013, що за датою оплати не узгоджується з частиною 4 Додатку від 11.07.2016 до Контракту.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованою та підставною вимогу Митниці, скеровану 01.11.2016 електронним повідомленням декларанту, про надання додаткових документів на підставі ч.5 ст.54 МК України.

В електронному повідомленні також зазначено, що митниця володіє інформацією стосовно вартості подібних товарів, митне оформлення яких проводилося за час максимально наближений - 7,21 - 7,81 дол.США за 1 кг, яка перевищує заявлену.

03.11.2016 декларантом на електронне повідомлення митниці стосовно необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів надано заяву від 03.11.2016 N 03/0l, до якої долучено: прайс-лист від 03.11.2016; доповнення від 12.07.2016 №7 до Контракту; переклад митної декларації країни експорту від 26.09.2016 N *223120160820167851*; лист банку від 02.11.2016 №вих.1085.

Суд зауважує, що додатково надане декларантом на вимогу Митниці Доповнення №7від 12.07.2016 до Контракту, в якому передбачено можливість та підстави зміни ціни Контракту як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, неможливо розповсюдити на імпортовану партію товару, оскільки доповнення укладене після підписання інвойсу від 11.07.2016 та доповнення від 11.07.2016 N6 до Контракту, якими визначено вартість партії товару.

Суд також критично оцінює додатково наданий Товариством прайс-лист від 03.11.2016, позаяк він містить інформацію щодо вартості метричної тонни червоного фосфору, розмір частинок 150 mesh, в той час як до митного оформлення заявлено червоного фосфору, розмір частинок якого проходить через сито 200 mesh. Таким чином, зазначений прайс-лист від 03.11.2016 не стосується імпортованої партії товару.

Окрім цього, суд вважає відсутніми об`єктивні підстави для врахування листа продавця-нерезидента від 04.11.2016 про допущену помилку в сертифікаті аналізу від 15.07.2016, оскільки суду не надано жодних документів щодо повторних аналізів поставленої на митну територію України партії товару, як і відомостей лабораторних досліджень, які б підтверджували означену помилку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про ненадання декларантом додаткових документів на вимогу Митниці, які б спростовували чи усували недоліки та розбіжності у поданих до митного оформлення документах.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконання вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Слід вказати, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких здійснено.

Аналіз норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення заявленої декларантом митної вартості може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Як встановлено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

В силу приписів частини дев`ятої статті 58 МК України, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Оскільки в ході судового розгляду справи встановлено, що заявлений до митного оформлення товар не відповідав товару, вказаному в інвойсі та додатку до Контракту, відтак, висновок Митниці про невірно визначену декларантом митну вартість товару за першим методом суд вважає обґрунтованим та таким, що узгоджується з фактичними обставинами справи.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів регламентовано в статті 59 МК України, відповідно до частини першої якої встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Згідно з частиною другою статті 59 МК України, при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

Відповідно до частини першої статті 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Згідно з ч.2 ст.60 МК України, під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60 МК України).

За правилами, встановленими ч. 4 ст.60 МК України, ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

При цьому, згідно з положеннями статті 61 МК України, товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються. Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні.

Суд встановив, що відповідно до розділу ІV спірного рішення про коригування митної вартості товарів, за результатом проведеної процедури консультації із декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій стосовно ідентичних товарів (стаття 59 Кодексу), митну вартість імпортованого товару визначено на основі вартості подібних товарів (статті 60 та 61 МК України, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 12.10.2016 № 2040600000/2016/005084 - 6,50 дол. США/кг (а.с.116 т.1).

Представник позивача звертає увагу суду на ту обставину, що за вищевказаною митною декларацією товар було імпортовано Товариством з Республіки Польща, в той час як у спірній ситуації країною відправлення товару є Китай. При цьому, в попередніх періодах Товариство неодноразово імпортувало такий же товар саме з Китаю, однак такі обставини залишились поза увагою Митниці при прийнятті спірних рішень.

У зв`язку з цим, суд зазначає, що визначаючи спірну митну вартість за митною декларацією від 12.10.2016 № 2040600000/2016/005084 на рівні 6,50 дол. США/кг, Митниця діяла у відповідності до приписів статей 60, 61 МК України, позаяк час експорту за вказаною декларацією та декларацією від 01.11.2016 №204060000/2016/005513 є максимально наближеними.

При цьому, оскільки за такими експортними операціями не співпадав постачальник, Митниця обґрунтовано вважала відсутніми підстави для застосування другого методу визначення митної вартості товарів, позаяк вони не можуть вважатися ідентичними.

Наявні в матеріалах судової справи митні декларації, за якими Товариство придбавало "фосфор червоний" з Китаю, підставно не могли бути враховані при визначенні митної вартості у спірній ситуації, оскільки митне оформлення за найближчою з таких митних декларацій, а саме 204060000/2015/003581 (а.с.112 т.1) було здійснене в липні 2015 року, тобто терміном часу понад рік до спірної поставки, тобто не може вважатися максимально наближеною в часі.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час судового розгляду судової справи відповідач належними та допустимими доказами підтвердив, що при прийнятті оскаржених рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови він діяв у точній відповідності до приписів митного законодавства України, обґрунтовано та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи та при дотриманні встановленої законом процедури.

Доводи позивача не спростовують правомірності поведінки суб`єкта владних повноважень при прийнятті оскаржених рішень та не дають суду підстав для їх скасування.

Отже, в задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Товариству з обмеженою відповідальністю " Українська сірникова фабрика" (34600, м. Березне, Рівненської області, вул. Андріївська,112, код ЄДРПОУ 32413704) в позові до Поліської митниці Держмитслужби (вул. Соборна, буд. 104, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43350097) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 12 листопада 2020 року.

Суддя Н.О. Дорошенко