Рішення № 92829738, 13.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року Справа № 160/10931/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., одноособово розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ,) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить:

- визнати дії відповідача з обчислення розміру пенсії, яка нараховується ОСОБА_1 з використанням індивідуального коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0,31167 – протиправними;

- зобов`язати відповідача перерахувати пенсію, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 з 01.03.2019 р. і по теперішній час з використанням індивідуального коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0,42075;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області управління обслуговування громадян Кам`янського відділу обслуговування громадян в м. Кам`янське та з 01.10.2017 р. отримує пенсію за віком 2 037,12 гри. відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування "- з розрахунку індивідуального коефіцієнт стажу 0,31167 (31 рік х 12 місяці + 2 місяці :12:100:1). Після перерахунку з 01.04.2019 р. отримує пенсію у розмірі 2037,12 грн., сума підвищення пенсії склала 0 грн. При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу в залежності від кількості відпрацьованих місяців та коефіцієнту заробітної плати. Зауважив, що до кінця 2017 року величина оцінки одного року страхового стажу дорівнювала 1,35%, отже коефіцієнт страхового стажу для ОСОБА_1 становить - 0,42075, а саме Кс = ( 374 (місяців) х 1,35 %):(100 % х 12 (місяців) = 0,42075. Таким чином, на думку позивача, його розмір пенсії повинен бути з 01.03.2019 р. - 2 827,02 грн., тобто, відповідач з 01.03.2019 р. по 30.08.2020р. заборгував (недоплатив) йому приблизно 13428,30 грн. (789,90грн. х 17 місяців.). Зауважив, що протиправність дій відповідача полягає у застосуванні при обчисленні розміру пенсії позивачу з використанням заниженого розміру індивідуального коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0,31167, в той час як насправді повинен був застосований коефіцієнт у розмірі 0,42075. Метою подання даного позову до суду - є відновлення порушеного права позивача на пенсію у розмірі відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

12.10.2020 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовної заяви та просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що ОСОБА_1 , з 15.01.2017 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком. Зауважив, що чинним механізмом нарахування пенсій, відповідно до Закону № 1058, передбачено, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались страхові внески. При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу залежно від кількості відпрацьованих місяців та коефіцієнт заробітної плати. Розмір пенсії позивача обчислено, виходячи із загального стажу зарахованого по 28.02.2019 року, що складає 31 рік 02 місяці 16 днів та заробітної плати з 01.07.1985 по 30.06.1990 та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.12.2003, з 01.03.2004 по 30.04.2004, з 01.04.2006 по 30.11.2006, з 01.04.2007 по 31.10.2007, з 01.06.2008 по 30.11.2008. Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року 1% складає 0,31167 (31 рік х 12 місяців = 374 : 12 : 100 х 1), індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації- 1,37436. Наголошував на тому, що враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році” було здійснено перерахунок пенсії позивача, загальний розмір пенсії з 01.05.2020 становить 2137,12 грн, з яких: 2094,11 грн - розмір пенсії за віком (6719,01x0,31167); 43,01 грн. - доплата до 100 грн індексації з 01.05.2020. Враховуючи норми чинного законодавства, відповідач вважає, що підстави для зміни індивідуального коефіцієнту страхового стажу ОСОБА_1 для врахування при перерахунку пенсії з 01.03.2019 в Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відсутні.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та 15.01.2017 року отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року.

З протоколу №301 від 01.02.2017 року вбачається, що пенсія позивачу була призначена враховуючи страховий стаж 29 років 2 місяці 27 днів, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 % на момент призначення пенсії складав 0,39375, розмір пенсії 1766,02 грн.

З 15.03.2017 року розмір пенсії позивача було перераховано на підставі його заяви, після перерахунку розмір пенсії склав 2037,12 грн., що підтверджується розпорядженням №177468 від 10.04.2017 року.

З 01.03.2019 року позивачу проведено автоматичну індексацію пенсійної виплати відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України № 1058-IV, порядок якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсій, у розмірі 1,17.

Загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.03.2019 року становить 2037,12 грн, з яких: 1765,53 грн - розмір пенсії за віком; 271,59 грн. - доплата до старого основного розміру пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, після проведення перерахунку пенсії позивача з 01.03.2019 року, розмір його пенсії обчислюється виходячи зі страхового стажу зарахованого по 28.02.2019 року, що складає 31 рік 2 місяці 16 днів, індивідуальний коефіцієнт страхового стажу розраховано відповідачем з урахуванням величини оцінки одного року 1% та складає 0,31167 (31 рік х 12 місяців = 374 : 12 : 100 х 1).

На підставі абз.5 п.4 ст.42 Закону України № 1058-IV з 01.04.2019 року відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача, загальний розмір пенсії після проведеного перерахунку з 01.04.2019 року становить 2037,12 грн., з яких: 1886,59 грн. - розмір пенсії за віком; 150,53 грн. – доплата до старого основного розміру пенсії.

03.06.2020 р. позивач звернувся з особистою заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання перерахунку пенсії.

Листом Кам`янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №11375-11320/Ч-02/8-0400/20 за результатом розгляду заяви від 03.06.2020 року позивача повідомлено, що індивідуальний коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року 1% та складає 0,31167 (31 рік х 12 місяців = 374 : 12 : 100 х 1), індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації – 1,37436, загальний розмір пенсії з 01.05.2020 року становить 2137,12 грн., з яких: 2094,11 грн. – розмір пенсії за віком; 43,01 грн. – доплата до 100 грн. індексації з 01.05.2020 року.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії з використанням індивідуального коефіцієнту страхового стажу у розмірі 0,31167, оскільки, на думку ОСОБА_1 , індивідуальний коефіцієнт його страхового стажу становить 0,42075 ( 374 х 1,35 %:100 % х 12), позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом, який на цей час регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно із ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп ? Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 статті 25 Закону № 1058-IV (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.

Для особи, яка брала участь у солідарній і накопичувальній системах, визначається один коефіцієнт страхового стажу як сума коефіцієнта страхового стажу за період участі тільки в солідарній системі та коефіцієнта страхового стажу, визначеного за період участі в солідарній і накопичувальній системах.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017 року (далі – Закон № 2148-VIII) у частині першій ст.25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» друге речення абзацу п`ятого викладено в такій редакції: «За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%».

Також, Законом №2148-VIII Прикінцеві положення Закону №1058-IV доповнено пунктом 43, яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абз. 1 цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01.12.2017 Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79,00 грн.

Відповідно до п. 44 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Закон України № 2148-VIII від 03.10.2017 року набрав законної сили 11.10.2017 року.

Отже, з 01.10.2017 року пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-IV до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, тоді як при призначенні вперше пенсії в період з 01.10.2017 по 31.12.2017, зокрема, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу пенсія за віком призначена відповідно до Закону №1058-IV з 15.01.2017 року.

Таким чином, оскільки пенсія призначена позивачу відповідно до норм Закону №1058-IV до набрання чинності Законом № 2148-VIII, остання підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням п. 43 Прикінцевих положень Закону №1058 та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Твердження позивача про те, що до кінця 2017 року величина оцінки одного року страхового стажу дорівнювала 1,35%, а тому при визначенні індивідуального коефіцієнту страхового стажу ОСОБА_1 слід застосовувати величину оцінки одного року страхового стажу 1,35% є помилковими, з огляду на зміни, які були внесені Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017 року стосовно застосування величини оцінки одного року страхового стажу при перерахунку пенсій, що призначені до набрання чинності наведеним законом.

Таким чином, розрахунок індивідуального коефіцієнту страхового стажу ОСОБА_1 у розмірі 0,42075, із застосуванням величина оцінки одного року страхового стажу 1,35% після перерахунку пенсії з 01.10.2017 року є необґрунтованим та безпідставним.

Зауваження щодо показника заробітної плати, що застосовується для призначення пенсії чи індивідуального коефіцієнту заробітної плати у позовній заяві відсутні.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідачем було правомірно визначено індивідуальний коефіцієнт страхового стажу позивача 0,31167 (374 місяці: 12 : 100 х 1%) після змін, внесених Законом № 2148-VIII, з огляду на правомірне застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Слід зазначити, що згідно із положеннями абз. 2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закон України № 2148-VIII від 03.10.2017 у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Як встановлено судом, при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35 % до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.

При цьому, після перерахунків пенсії позивача з 01.10.2017 року, розмір виплат позивачу не було зменшено, пенсія складала 2037,12 грн.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що з 01.05.2020 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році” було здійснено перерахунок пенсії позивача, з наведеної дати розмір пенсії позивача становить 2137,12 грн, отже пенсія позивача була збільшена.

Таким чином, при обчисленні пенсії позивача з величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % в порівнянні із 1,35% не відбулось звуження набутих позивачем прав та рівня соціальної захищеності.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 по справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12.10.2004 у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії»).

Отже, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.

При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, на підставі та у спосіб встановлений чинним законодавством, а тому правомірно здійснив перерахунок належної позивачу пенсії із застосуванням індивідуальний коефіцієнт страхового стажу 0,31167, з розрахунку величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до приписів ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень дії якого оскаржуються, належним чином доведено правомірність своїх дій, тоді як позивачем не доведено своєї правової позиції та не спростовано доводи відповідача, а тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2020 р.

Суддя О.М. Неклеса