Ухвала суду № 92812611, 09.11.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13155/20

1-кс/569/5836/20

УХВАЛА

09 листопада 2020 рокум. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді Сидорука Є.І., при секретарі судового засідання Григорчук В.М., з участю прокурора Жук Б.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного - адвоката - Теперика О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ УСБУ в Рівненській області лейтенанта поліції Гармадій О.П., яке погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури Жук Б.С. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ст. 113 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, у рамках кримінального провадження № 22020180000000025від 16 червня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ст. 113 КК України, звернулась до суду із вказаним клопотаннм про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 .

Своє клопотання обґрунтовує тим, що гр. України ОСОБА_1 , маючи наміри налагодити контакти зі співробітниками ФСБ РФ, 14.05.2020 за допомогою соціальної мережі «Вконтакте» ініціативно встановив зв`язок із громадянином України ОСОБА_2 , який засуджений за вчинення державної зради. Усвідомлюючи, що ОСОБА_2 надавав допомогу представнику спецслужби ФСБ РФ у проведенні розвідувально-підривної діяльності на шкоду державній безпеці України, ОСОБА_1 у завуальованій формі виявив бажання продовжити справу останнього щодо виконання протиправних завдань ФСБ РФ по відношенню до України та її громадян.

Реалізуючи свій злочинний умисел, з 30.06.2020 по першу декаду вересня 2020 року, ОСОБА_1 , будучи громадянином України, діючи з мотивів неприязні до держави України, усвідомлюючи значення своїх дій, передбачаючи відповідні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи цілі та завдання ФСБ РФ щодо завдання шкоди інтересам України, попередньо встановивши зв`язок з особою, яка позиціонувала себе, як співробітник ФСБ РФ, ініціативно запропонував останньому допомогу у проведенні підривної діяльності на шкоду державній безпеці України, шляхом вчинення на території України особливо тяжких злочинів, у формі вбивств та диверсій. У подальшому на закріплення свого умислу виконав завдання щодо збору та надання інформації про військову частину А2896 Збройних Сил України, яка дислокується за адресою: м. Кодима Одеської області.

Окрім цього, ОСОБА_1 , будучи громадянином України діючи з мотивів неприязні до держави України та з метою її ослаблення, усвідомлюючи значення своїх дій, передбачаючи відповідні наслідки та бажаючи їх настання, близько 06 год. 00 хв. 12.09.2020 проник на територію комплексу водозабірних та очисних споруд Горбаківсько-Гориньградського водозабору Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал», який знаходиться за адресою: Рівненська область, Гощанський район, с. Горбаків, вул. Центральна буд. 46, та здійснив підготовчі дії щодо здійснення вибуху, шляхом розміщення вибухового пристрою на обумовленій території комплексу з метою пошкодження відповідного об`єкта, який має важливе народногосподарське значення.

У подальшому, ОСОБА_1 перебуваючи у місті Рівне об 07 год. 30 хв. 12.09.2020 з метою настання вибуху привів в дію закладений ним напередодні вибуховий пристрій шляхом здійснення дзвінка з мобільного телефону марки «Ergo», у якому містилася сім-карта № НОМЕР_1 на мобільний телефон «Samsung» у якому містилася сім-карта № НОМЕР_2 .

Однак, злочинний умисел ОСОБА_1 не був доведений до кінця, так як 12.09.2020 о 07 год. 48 хв. був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, та того ж дня йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ст. 113 КК України.

14.09.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави в 1 051 000 гривень.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні даних кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження: протоколом огляду місцевості від 12.09.2020, протоколом огляду від 12.09.2020, протоколом огляду ресурсів мережі Інтернет, а саме соціальної мережі «Вконтакте» від 18.06.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 12.08.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 12.09.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 21.10.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 22.10.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 22.10.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 14.09.2020, протоколами за результатами проведення НСРД у даному кримінальному провадженні, протоколом огляду від 21.10.2020 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчий також вказує на наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Окрім цього, враховуючи складність та специфіку кримінальних правопорушень, на даний час слідством не проведено усіх запланованих слідчих, процесуальних дій спрямованих на збирання доказів щодо протиправної діяльності ОСОБА_1 та останній знаючи про це може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження.

В кримінальному провадженні встановлені особи, які на даний час, можуть бути допитані як свідки щодо відомих обставин вчинення ОСОБА_1 протиправної діяльності, тому, зважаючи на ті обставини, що останній володіє навиками поводження зі зброєю, раніше вчиняв насильницькі злочини, після звільнення з кримінально-виконавчої установи не став на шлях виправлення, то останній може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, шляхом їх залякування чи фізичного знищення.

Окрім того, слідчий вказує на неможливість запобігати вищевказаним ризикам шляхом застосування щодо ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки лише наявність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, порушення яких може вкрай негативно вплинути на суспільство у цілому.

Через особливу складність та специфіку кримінального провадження для забезпечення повного і неупередженого розслідування, зокрема дотримання вимог ст. 2 КПК України, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 12.01.2021.

Покликаючись на наведене, слідчий доводитьє, що на даний час у кримінальному провадженні, наявні ті самі ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували й на час застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальні обов`язки, а також запобігти вказаним ризикам.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задоволити з підстав викладених у ньому, а також обґрунтував обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, у зв`язку з чим просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 .

Підозрюваний та його захисник просили застосувати більш м`який запобіжний захід - не пов`язаний із позбавленням волі - домашній арешт.

Заслухавши підозрюваного та його захисника, думку прокурора, всебічно дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що СВ УСБУ в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020180000000025від 16 червня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ст. 113 КК України.

У рамках вказаного кримінального провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру в вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ст. 113 КК України.

14.09.2020 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днівіз визначенням розміру застави, строк якого закінчується 10.11.2020.

Розумність підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантій від безпідставного арешту й затримання, закріпленої у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції." Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо вчинила злочин".

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Вищевказані докази вказують на обгрунтованість та розумність підозри ОСОБА_1 у вчиненні нимкримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ст. 113 КК України

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 , п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 ).

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі«Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Як встановлено в ході розгляду клопотання, ОСОБА_8 вчинив злочини з мотивів неприязні до держави України та з метою її ослаблення, діючи на користь країни агресора - Російської Федерації та враховуючи, що на території Російській Федерації у нього є близькі особи - дочка, може розраховувати на політичний притулок у вказаній країні чи інший імунітет від кримінального переслідування, що об`єктивно свідчить про реальну можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, втому числі приймати участь у терористичних організаціях «ДНР», «ЛНР». Окрім цього, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження.

Вказане свідчить на наявність стійких зв`язків у кримінальному середовищі та перебування на волі ОСОБА_1 може негативно виплинути на якість досудового розслідування та не дасть змоги забезпечити виконання завдань кримінального провадження.

Крім того встановлено, що ОСОБА_1 не одружений, не має постійного заняття та місця роботи, що свідчить про відсутність у нього будь-яких міцних соціальних зв`язків, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утримання під вартою, не страждає, а відтак обставин, які б вказували на неможливість застосування щодо нього вказаного запобіжного заходу немає.

Слідчий суддя приходить до переконання, що заявлені слідчим ризики не зменшились та на даний час продовжують існувати.

У зв`язку з складністю кримінального провадження строк досудового розслідування 09.11.2020 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду, продовжений до 12.01.2021.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З метою запобігання ризикам передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи неможливість закінчення досудового слідства, а також відсутність підстав для скасування чи зміни застосованого щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, клопотання слід задоволити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183- 184, 186, 193, 199, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задоволити.

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави ухвалою слідчого судді від 14.09.2020, до 17 год. 10 хв. 07 січня 2021 року.

У разі внесення застави підозрюваним ОСОБА_1 покласти на нього обов`язки, визначені ухвалою слідчого судді від 14.09.2020.

Визначити строк дії ухвали до 17 год. 10 хв. 07.01.2021.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити на виконання уповноваженій особі ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» та вручити учасникам судового розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Є.І. Сидорук