Ухвала суду № 92809432, 11.11.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6455/20

Номер провадження 1-кп/404/411/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі: головуючого судді Антипової І.Л.,

при секретарі Созоненко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в залі суду клопотання у кримінальному провадженні №12020125020000977 про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, інваліда II групи, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

у зв`язку із вчиненням суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Ремез О.Ю.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

представника потерпілої Клімічева О.О.,

захисника – адвоката Гуцул М.С.,

законного представника ОСОБА_3 ,

особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2020 року близько 16 години 00 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в будинку по АДРЕСА_1 , де під час спілкування між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбулася сварка.

В ході якої ОСОБА_1 страждаючи психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії, безперервний тип перебігу, виражений емоційно - вольовий ефект, знаходячись на відстані витягнутої руки до потерпілої ОСОБА_2 наніс останній один удар правою ногою в живіт.

Від удару ОСОБА_2 зігнулася. Після чого ОСОБА_1 наніс потерпілій ще один удар ногою в плече та заштовхав до ванної кімнати, де ОСОБА_2 не втримавши рівновагу присіла на кришку унітазу та намагалась закрити обличчя руками для уникнення ударів. ОСОБА_1 в цей час продовжував наносити удари руками і ногами в область тулубу та голови, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді синців навколо лівого та правого ока, в ділянці носо-губного трикутника, лівому плечі, правому передпліччі; ран в ділянці правої надбрівної дуги, нижній повіці правого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

У судовому засіданні ОСОБА_1 погодився із внесеним клопотанням, а також пояснив обставини вчинення суспільно небезпечного діяння, які повністю співпадають із встановленими судом обставинами.

Вина ОСОБА_1 у вчинені суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, підтверджується дослідженими у судовому засіданні такими доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 , згідно з якими 31.08.2020 року близько 16 години 00 хвилин, вона за телефонним дзвінком сусідів приїхала додому на АДРЕСА_1 , де побачила, що у її сина ОСОБА_1 стався напад, він говорив повну нісенітницю, очі були відсторонені. Коли вона намагалась зайти до власної кімнати, щоб не наражати себе на небезпеку, ОСОБА_1 наніс їй удар ногою в живіт. Від удару вона зігнулась та він почав наносити удари в область тулуба та голови. Вона кричала, намагалась втекти. На її крик відреагували сусіди, які прийшли до воріт та почали стукати. Коли ОСОБА_1 відволікся, вона змогла зайти до власної кімнати, а звідти вже через вікно втекти на вулицю до станції швидкої медичної допомоги, де їй надали першу допомогу;

- показаннями свідка ОСОБА_4 , відповідно до яких вона мешкає в будинку по АДРЕСА_1 у будинку, де проживає ОСОБА_5 та її син ОСОБА_1 31.08.2020 року приблизно о 17 год. 00 хв. вона перебувала вдома та почула крики ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Підійшовши до вікна, вона побачила як ОСОБА_1 махає руками над ОСОБА_2 та вона його просить, щоб він її не бив. Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 неодноразово через психічне захворювання наносить мамі ОСОБА_2 тілесні ушкодження;

- протоколом прийняття заяви від потерпілої ОСОБА_2 від 31.08.2020 року, яка повідомила працівників поліції про нанесення їй тілесних ушкоджень 31.08.2020 року по АДРЕСА_1 (т.1 а.п.2);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.10.2020 року, під час якого потерпіла ОСОБА_2 відтворила обставини нанесення їй тілесних ушкоджень, які збігаються з її показаннями (т.1 а.п.24-26);

- висновком експерта №824 від 01 вересня 2020 року, згідно з яким у ОСОБА_2 мались тілесні ушкодження у вигляді синців навколо лівого та правого ока, в ділянці носо-губного трикутника, лівому плечі, правому передпліччі; ран в ділянці правої надбрівної дуги, нижній повіці правого ока. Дані тілесні ушкодження утворились від травматичного контакту з тупим об`єктом (об`єктами), індивідуальні властивості яких в ушкодженнях не відобразились, могли утворитись в строк вказаний в постанові та відносяться: рани до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я (т.1 а.п.33-34);

- висновком експерта №907/824 від 07.10.2020 року, відповідно до якого механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої ОСОБА_2 не суперечить механізму, на який вказала потерпіла у протоколі слідчого експерименту (т.1 а.п.36-37).

З огляду на викладене, аналізуючи сукупність доказів, взятих судом до уваги, суд знаходить із достовірністю встановленими та доведеними викладені в ухвалі фактичні обставини кримінального провадження, та вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Під час розгляду клопотання прокурор наполягав на застосуванні стосовно ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом, у зв`язку із вчиненням ним суспільно небезпечного діяння в стані неосудності, проти якого не заперечували учасники судового провадження.

Аналізуючи надані докази та доводи клопотання суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно з п.1 ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Правилами ч.ч.1, 3 ст.94 КК України передбачено, що залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру, як, зокрема, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом, яка може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку.

Як встановлено висновком судово-психіатричного експерта №388 від 13.10.2020 року ОСОБА_1 в момент вчинення правопорушення страждав і в даний час страждає психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії, безперервний тип перебігу, виражений емоційно-вольовий дефект (згідно МКХ-10, F-20.0). У відношенні до інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 слід вважати неосудним. Підпадає під дію ч.2 ст.19 КК України, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом (т.1 а.п.48-50).

Висновки експерта не оспорюються учасниками судового провадження, не містять суперечностей з іншими доказами, а також обставин, які б ставили їх під сумнів.

Таким чином суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, в стані неосудності.

Також суд, зважаючи на характер та тяжкість захворювання ОСОБА_1 , який характеризується негативно, тяжкість вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності останнього, враховуючи висновки судово-психіатричного експерта, вважає, що він за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку, а тому вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом; поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі стягненню не підлягають, оскільки, відповідно до положень ст.124 КПК України, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку.

Керуючись ст.ст. 19, 92-94 КК України, ст.ст. 512-513, КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із вчиненням в стані неосудності суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда протягом 30 днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І.Л. Антипова