Ухвала суду № 92808616, 12.11.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15301/20

Провадження № 1-кс/344/5475/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Буджака І.Я., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Дороніна А.П., перекладача Литвин І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за №12020090010001931 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 307, ч. 2, ст. 307 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилався на те, що під час досудового розслідування встановлено, що в липні 2020 року у ОСОБА_1 виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

З метою реалізації свого протиправного умислу ОСОБА_1 отримав у громадянки ОСОБА_2 банківську платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка активувала її 03.02.2020 у відділенні вищевказаної банківської установи, використавши при цьому свій номер телефону оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 .

В подальшому, ОСОБА_1 за допомогою електронно-обчислювальних машин (надалі - ЕОМ), а саме мобільного термінала марки «Microsoft lumia» ІМЕІ: НОМЕР_3 та ноутбука марки «HUAWEI» моделі «MateBook D 15» з динамічною ІР-адресою з використанням шифрування VPN: НОМЕР_4 , створив фейкову сторінку в соціальній мережі «Facebook» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 під видуманим іменем «ОСОБА_1 », розмістивши на вказаній сторінці фотознімки невідомої особи.

ОСОБА_1 , використовуючи вказану фейкову сторінку в соціальній мережі «Facebook» під іменем « ОСОБА_1 », познайомився з ОСОБА_6 , представившись їй громадянином Бразилії . В ході спілкування у ОСОБА_1 , виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння її грошових коштів, шляхом зловживання довірою, і з цією метою останній повідомив ОСОБА_6 про те що працює лікарем в м. Лондон та має намір переїхати в Україну для їх спільного проживання і таким чином увійшов в довіру останньої.

На початку липня 2020 року ОСОБА_1 , реалізовуючи свій протиправний умисел спрямований на заволодіння майном ОСОБА_6 , шляхом зловживання довірою, повідомив останню про те, що йому необхідно перерахувати грошові кошти на банківську платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , за перевезення особистого багажу шляхом авіасполучення на територію України.

Так, 31.07.2020, ОСОБА_6 , будучи впевнена, що перераховані грошові кошти будуть отримані «ОСОБА_1» за перевезення його особистого багажу шляхом авіасполучення на територію України, добровільно перерахувала на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 16720 грн.

Крім того досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах незаконно придбав поліетиленовий пакетик із грудкою порошкоподібної речовини який незаконно зберігав у невстановленому місці з метою незаконного збуту.

В подальшому, 02.11.2020 приблизно о 14.00 год перебуваючи в с. Крихівці, вул. Слобідська, діючи умисно та з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_8 за грошові кошти в сумі 100 доларів США, полімерний пакетик в середині із порошкоподібною речовиною в грудці, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/109/11/2-1118НЗ/20 від 03.11.2020 містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн в кількості 0,9914 грама.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах повторно незаконно придбав запаяний поліетиленовий пакетик із порошкоподібною речовиною в грудці та помістив дану речовину в чорну металеву банку із полімерною кришкою та в подальшому незаконно зберігав у невстановленому місці з метою незаконного збуту.

Окрім цього, 10.11.2020 в період часу з 12 год. 31 хв. по 12 год. 56 хв. перебуваючи в м. Івано-Франківську, по вул. Мазепи 146, в автомобілі на території «Reikartz Парк готель» діючи умисно та з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_1 повторно незаконно збув ОСОБА_9 за грошові кошти в сумі 5000 тисяч доларів США, чорну металеву банку із полімерною кришкою в середині якої знаходився запаяний поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною в грудках, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме даними, які містяться у протоколах допиту свідків, висновків експертів, матеріалами НСРД, матеріалами отриманими в ході проведення тимчасового доступу, а також іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

11 листопада 2020 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 307, ч. 2, ст. 307 КК України, шляхом вручення йому повідомлення про підозру.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю Республіки Нігерії, згідно посідки про тимчасове проживання № НОМЕР_5 , зареєстрованого АДРЕСА_1 житель АДРЕСА_2 , громадянин Нігерії, студенту, неодруженому, раніше не судимому.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, тривалий час переховується від органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років та усвідомлює можливу неминучість покарання за вчинення вказаних злочинів. Та являється громадянином Федеративної Республіки Нігерія документований паспортом вказаної країни, не пов`язаний тісними соціальними зв`язками на території м. Івано-Франківська, і може в будь-який час покинути територію України.

- п. 3 - незаконно впливати на свідків, які брали участь під час досудового розслідування, оскільки ОСОБА_1 , знає їхні анкетні дані, оскільки йому вручені копії матеріалів кримінального провадження які подаються до суду для розгляду клопотання, щодо обрання міри запобіжного заходу.

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, що свідчить про можливість вчинення ним у майбутньому нових злочинів з метою незаконного збагачення.

Враховуючи вище наведені ризики, репутацію підозрюваного, тяжкість злочину, обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання - не можливе, оскільки ОСОБА_1 немає постійного місця проживання проживає на орендованій квартирі і може в будь-який момент змінити місце свого проживання і переховуватись від правоохоронних органів та суду.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Інший вид запобіжного заходу - заставу, домашнього арешту, застосувати відносно підозрюваної також не можливо, оскільки він не працює, не має постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Разом з тим, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, клопотання у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Беручи до уваги вищевикладене, вважаю, що застосування менш суворого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставин, просив вийти за межі п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, оскільки відповідно до висновку екперта, в наданій на дослідження речовині, виявлено наркотичний засіб, обіг якої обмежено - кокаїн в кількості 37,9269 грама, та задоволити клопотання з визначенням застави в розмірі 300 000 грн.

В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечив щодо задоволення клопотання, оскільки прокурором не доведені ризики передбачені ст.177 КК України та просив застосувати до його підзахисного цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслету.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслету, оскільки він є студентом ІФНТУНГ, і має намір закінчити навчання онлайн.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11 листопада 2020 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 307, ч. 2, ст. 307 КК України, шляхом вручення йому повідомлення про підозру.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 307, ч. 2, ст. 307 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років та усвідомлює можливу неминучість покарання за вчинення вказаних злочинів. Та являється громадянином Федеративної Республіки Нігерія документований паспортом вказаної країни, не пов`язаний тісними соціальними зв`язками на території м. Івано-Франківська, і може в будь-який час покинути територію України. Незаконно впливати на свідків, які брали участь під час досудового розслідування, оскільки ОСОБА_1 , знає їхні анкетні дані, оскільки йому вручені копії матеріалів кримінального провадження які подаються до суду для розгляду клопотання, щодо обрання міри запобіжного заходу, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, та те, що даний злочин є суспільнонебезпечним діянням, який вкрай негативно впливає на суспільство в цілому, а тому вважаю за необхідне при визначенні застави вийти за межі п.2 ч.5 ст. 182 КПК України та визначити таку в розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 130 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 130 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця Республіки Нігерії, згідно посвідки про тимчасове проживання № НОМЕР_5 , зареєстрованого АДРЕСА_1 житель АДРЕСА_2 , громадянина Нігерії, студента, неодруженго, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 08.01.2021 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - 273 260 (двісті сімдесят три тисячі двісті шістдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок: UA158201720355259002000002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 08.01.2021 року включно обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської області місцевої прокуратури Буджака І.Я.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.