Рішення № 92807339, 11.11.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/9540/19

2/214/1271/20

З АО Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 листопада 2020 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гриня Н.Г.,

секретаря судового засідання - Гливук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, при заочному розгляді, в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Максимова Романа Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконання та повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Максимов Р.І. , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою 20.12.2019 року, яка була уточнена 17.06.2020 року, в якій просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А. від 04.09.2019 року, зареєстрований в реєстрі №3240, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» грошові кошти у сумі 27 608,68 грн.; стягнути з ТОВ «РОСВЕН ІНСВЕСТ Україна» на користь позивача ОСОБА_1 ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в сумі 7380,66 грн. в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом. Також прохає стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 04.09.2019 приватним нотаріусом Гамзатовою А.А. було вчинено виконавчий напис, яким з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору №007-26028-220413 від 22.04.2013 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк» правонаступником усіх прав і обов`язків ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» заборгованість у сумі 27608,68 грн., у тому числі прострочена заборгованість - 15 337,79 грн., заборгованість за відсотками - 12 270,89 грн., та 500 грн. за вчинення виконавчого напису. Однак вказаний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат», постанови КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих з написів нотаріуса», оскільки з виконавчого напису вбачається, що стягнення заборгованості здійснюється на підставі кредитного договору з ОСОБА_1 , однак останньою договір не укладався, а лише 22.04.2013 року була подана лише заява про отримання кредитної карти та приєднання до «Правил банківських послуг». У заяві не було погоджено розмір процентної ставки, а з позивача був стягнутий розмір процентів. Також, відповідачем не було надано нотаріусу виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення. Також, нотаріусом не перевірено безспірність заборгованості та не встановлено строк, який минув з дня виникнення права вимоги. Також нотаріусом не перевірений строк позовної давності, оскільки останнє поповнення кредитної картки було у 2013 році, а з позовом до суду відповідач звернувся 04.09.2019 року. Таким чином, на момент вчинення виконавчого напису в нотаріуса не було всіх необхідних документів, які підтверджують безспірність заборгованості, не перевірено час виникнення права вимоги, а й відповідно строк позовної давності, тобто спірний виконавчий напис вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Постанови КМУ від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусу, у зв`язку із чим підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. Також, за час перебування виконавчого документу на виконанні з ОСОБА_1 стягнуто 7380,66 грн. Таким чином, враховуючи, що у разі визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підпадає правова підстава набуття відповідачем коштів в сумі 7380,66 , а у відповідача виникає зобов`язання по поверненню безпідставно набутого майна на користь позивача у сумі 7380,66 грн.

Таким чином, порушення вимог чинного законодавства щодо підстав вчинення виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, з приводу чого позивач і звернувся до суду з метою захисту порушених прав позивача.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача, надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позову наполягає, щодо заочного розгляду не заперечує.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить поштове повідомлення. Про причини своєї неявки суд повідомив.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А.А., про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у судове засідання не з`явились про причини неявки суд не повідомили.

Приватний нотаріус Гамзатова А.А. надала письмові пояснення в яких просила слухання справи проводити за її відсутності та вказала, що нотаріальну дію було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства. Договірні відносини між сторонами виникли шляхом акцептування публічної пропозиції на офіційному сайті банку, позивач отримала кредитну лінію та користувалась кредитними коштами з використанням платіжної картки. Позовна давність передбачена строком на 364 календарних дні з подальшою пролонгацією, тому відповідач звернувся в межах трирічного строку з моменту виникнення права на стягнення заборгованості . До заяви було долучено виписку з особового рахунку, оригінал кредитного договору та докази повідомлення боржника про заміну кредитора в зобов`язанні. Підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії не було.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, не подання відзиву суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку представника позивача проти заочного розгляду справи.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку письмовим доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Так, 22.04.2013 року між ПАТ «Дельта Банк»» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом оформлення оферти на укладення угоди про надання особистого кредиту №007-26028-220413, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 12 800,00 грн., строком ліміту кредитної ліній 364 дні без зазначення процентної ставки (а.с.23).

04.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором 007-26028-220413 від 22.04.2013 року, який було укладено між ПАТ «Дельта Банк» правонаступником якого на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитними договорами №193/К від 09.02.2018 року є ТОВ «ФК «Довіра та ГАРАНТІЯ», правонаступником якої на підставі Договору відступлення прав вимоги №09/02/2018 року від 09.02.2018 року є ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» на користь «ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» заборгованість за період з 09.02.2018 року по 14.08.2019 року у розмірі 27 608,68 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 15 337,79 грн., прострочена заборгованість за процентами - 12 270,89грн. та витрати пов`язані із вчиненням виконавчого напису у розмірі 500,00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків (Вольф) Т.Л. від 13.09.2019 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 3240, виданого 04.09.2019 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВІЕН ІНВЕСТ Україна» заборгованість у сумі 28 108,68 грн. (а.с. 21-22 ).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, передбачено, що стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172» (пункт 3 глави 16 Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України).

Згідно з п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий висновок відповідає, зокрема, правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17.

Слід зазначити, приватним нотаріусом не було враховано вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат», в якій зазначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Із змісту оспорюваного виконавчого напису слідує, що вчинений він нотаріусом на підставі документів про перехід від ПАТ «ДЕЛЬТА Банк» до кінцево визначеного кредитора ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» права вимоги за кредитним договорам, укладеним 22.04.2013 року з ОСОБА_1 та виключно з посиланням на положення законодавства України, що регулює порядок вчинення виконавчих написів.

У матеріалів на підставі яких був вчинений виконавчий напис №3240 не має жодних письмових вимог щодо погашення в добровільному порядку заборгованості за кредитним договором №007-26028-220413 від 22.04.2013 року, її розміру, а також стосовно відступлення права вимоги від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» на її адресу не надходило. Крім того, також відсутня засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, наявна лише довідка про суму заборгованості без проведення розрахунку.

Суд приймає до уваги такі доводи позивача з дотриманням принципу змагальності сторін в рамках цивільного судочинства, оскільки ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» були надані лише докази направлення вимог, однак доказів отримання позивачем даних вимог в матеріалах спарив не має, тобто ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» своїм правом, визначеним ст.12 ЦПК України, на подання доказів в рахунок доведення обставин, які мають значення для справи в рахунок доведення заперечень у випадку їх наявності відповідач не скористався.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 05.07.2017 року у справі №6-887цс17 від 05.07.2017 року, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Також, в матеріалах лише наявна копію Заяви №007-26028-220413 та не надано Правил та Тарифів з якою був ознайомлений позивач під підпис та було погоджено зокрема процентну ставку.

Таким чином, у нотаріуса не було підстав для висновку про погодження (не заперечення) боржником розміру нарахованої банком заборгованості.

Згідно з правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду України від 04.03.2015 у справі № 6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника. Аналогічні правові висновки викладено і в постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14 та від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Також, у п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом на підставі вимоги, яка не є безспірною та лише з формалізованим підходом до визначеної законом процедури і перевірки поданих стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком, у зв`язку з чим підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню із задоволенням вимог позивача ОСОБА_1 в цій частині.

При цьому, щодо посилань позивача на факт не укладення кредитного договору, питання наявності та/або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором може бути предметом окремого судового розгляду та не приймається до уваги, оскільки не стосується предмету спору.

Щодо вимоги позивача повернення стягненого за виконавчим написом,суд виходить з наступного.

Як, вбачається з листа приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. від 01.06.2020 року в межах виконавчого провадження №60044781 з боржника ОСОБА_1 було стягнуто 7380,66 грн. з яких : 6 255,14 грн. - погашення боргу перед ТОВ «РСВЕН ІВЕСТ Україна», 500 грн. - мінімальні витрати виконавчого провадження; 625,52 грн. - основна винагорода виконавця (а.с. 86).

Предметом спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів на підставі ст.1212 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Так, під час судового розгляду встановлено, що виконавчий напис, вчинений 04.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою А.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» грошових коштів у розмірі 28 108,68 грн., зареєстрованого в реєстрі за номером 3240 таким, що не підлягає виконанню.

Тобто правові підстави набуття відповідачем грошових коштів на виконання зазначеного виконавчого напису відсутні, у зв`язку з чим, до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України.

За таких обставин, з урахуванням того, що зазначений вище виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, а отже, підстава, на якій відповідач стягнув з позивача грошові кошти відсутня, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у цій частині.

Таким чином, вимоги позивача про повернення коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України є обґрунтованими та з відповідача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 7380,66 грн. безпідставно набутих коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено, на користь ОСОБА_1 з Відповідача необхідно стягнути судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору при подачі позову 768,40 (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 610, 623, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265,280 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - адвоката Максимова Романа Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконання та повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 04.09.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатова А.А. та зареєстрований у реєстрі за №3240, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», заборгованість за кредитним договором №007-26028-220413 від 22.04.2013 року за період з 09.02.2018 року по 14.08.2019 року суму заборгованості в розмірі 27 608,68 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 15 337,79 грн., прострочена заборгованість за процентами - 12 270,89 грн. та витрати пов`язані із вчиненням виконавчого напису у розмірі 500,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», місцезнаходження: м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 :

- в рахунок повернення вже стягнутого за виконавчим написом безпідставно набутих коштів у розмірі 7380 (сім тисяч триста вісімдесят) грн. 66 коп.

- судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення за виконавчим написом №3240 від 04.09.2019 року, вчиненим приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» (код ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавеля, 6) заборгованості у розмірі 27 608 грн. 68 коп. - в рамках виконавчого провадження №60044781, яке знаходиться в провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни - скасувати після набрання рішенням суду законної сили.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його складання.

Повний текст рішення складено 11.11.2020 року.

Суддя Н.Г. Гринь