Ухвала суду № 92807013, 09.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

09 листопада 2020 року м. Київ № 640/19594/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменко А.І., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Позняки-Жил-Буд"

до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

треті особи Міністерство культури та інформаційної політики України,

Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання положень Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки протиправними та скасування

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Позняки-Жил-Буд" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Міністерство культури та інформаційної політики України, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати окремі положення Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва - багатофункціонального комплексу, на земельній ділянці на бул. Лесі Українки, 7-9 у Печерському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 серпня 2018 року за № 812, а саме: перший абзац пункту 1 Розділу "Містобудівні умови та обмеження", в частині, де зазначено: "...та за висновками історико-містобудівного обґрунтування, розробленого та погодженого згідно законодавства..."; перший абзац пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" повністю, де зазначено: "Ділянки проектування потрапляє в межі Історичного центру міста історичного ареалу, зону регулювання забудови першої категорії згідно з рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10 жовтня 1988 року №976, від 16 липня 1979 року №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року №979, рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804."; другий абзац пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження", в частині, де зазначено: "Виконати вимоги Законів України ... "Про охорону культурної спадщини", рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16 липня 1979 року №920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року №979, від 12 травня 2006 року № 817, постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 318 (зі змінами і доповненнями)"; третій абзац пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" повністю, де зазначено: "Проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого, погодженого та затвердженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 (зі змінами)"; четвертий абзац пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" повністю, де зазначено: "Отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини у встановленому законодавством порядку (Закон України "Про охорону культурної спадщини")"; п`ятий абзац пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" повністю, де зазначено: "Дозвіл на виконання робіт отримати згідно чинного законодавства у разі необхідності (Закон України "Про охорону культурної спадщини")"; шостий абзац пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" повністю, де зазначено: "Проектну документацію рекомендовано надати на розгляд ради Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, ради Міністерства культури України"; абзац 23 пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження", в частині, де зазначено: "...Закону України "Про охорону культурної спадщини"...".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В подальшому представником Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано до Окружного адміністративного суду міста Києва відзив на позов, в якому останній клопоче про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши клопотання представника Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що представником відповідача не надано жодного належного та допустимого доказу того, що адміністративна справа становить значний суспільний інтерес, враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення судового засідання за участі представників сторін представником відповідача не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача та розгляду справи в судовому засіданні за участі сторін.

Керуючись частиною 4 статті 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розгляд справи в судовому засіданні за участі сторін відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко