Рішення № 92805890, 23.07.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2874/19

Провадження № 2/175/798/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Бойка О.М.,

при секретарі – Сотник Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із даною позовною заявою, де просила визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С., вчинений 20.04.2019 року та зареєстрований в реєстрі за №2146 про стягнення з неї ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ», який є правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Банк Ренесанс Капітал», заборгованості за кредитним договором GР - 5564881 від 04.12.2013 року за період з 26.03.2017 року по 26.03.2018 року у розмірі 44976,83 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтування позову вказує не те, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням порядку вчинення такої нотаріальної дії, оскільки в супереч вимог ЗУ «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус не отримував первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, у зв`язку з чим у нього були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, визначений банком, є безспірним, що підтверджується відповідним доказами наданими до позову, у зв`язку з чим просила пред`явлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомив, відзиву на позов не подав, тому зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України

Треті особи по справі надали письмові заяви у яких зазначили про можливість розгляду справи без їх участі та ухвалення рішення на розсуд суду у відповідності до вимог чинного законодавства.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.07.2019 року позивачці ОСОБА_1 стало відомо про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.07.2019 року, постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 05.07.2019 року та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.07.2019 року виданих приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрієм Сергійовичем, винесених на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. від 20.04.2018 року за №2146.

Також судом встановлено, що 04.12.2013 року між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та позивачкою ОСОБА_1 , укладено кредитний договір оферти №GР - 5564881, згідно якого, позивачка отримала кредит у розмірі 22 880,00 грн. строком на 60 місяців, з розміром річної процентної ставки 12%, розмір комісії за обслуговування кредиту 2.4% щомісячно.

Після чого, у подальшому, 20.04.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. був вчинений виконавчий напис №2146 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ», який є правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Банк Ренесанс Капітал», заборгованості за вищевказаним кредитним договором за період з 26.03.2017 року по 26.03.2018 року у розмірі 44976,83 грн. з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 14657,18 грн.; прострочена заборгованість за комісією 20847,17 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 4694,15 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту 4357,52 грн.; строкова заборгованість за комісією 389,62 грн., строкова заборгованість за процентами 31,07 грн., за вчинення виконавчого напису нотаріусом із ПАТ «ПУМБ» стягнуто 430 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Разом з тим, 19.05.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56430895, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №2146, виданого 20.04.2018 року приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 44 976,83 гривень, також винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 01.06.2018 року.

Проте, відповідним Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №56430895 від 19.05.2018 року відносно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяни Леонідівни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 01.06.2018 року, винесену в виконавчому провадженні № 56430895 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Також встановлено, що відповідною Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 117 466 грн. та рішення суду по справі на даний час не прийняте.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оспорюваний виконавчий напис є передчасним та вчинений нотаріусом з порушенням порядку вчинення нотаріальних дій, оскільки в супереч вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус не отримував первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, у зв`язку з чим у нього були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, визначений банком, є безспірним.

Зокрема, відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06. 1999 р., входять кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Згідно з ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса .підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Так, відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався тільки розрахунком заборгованості, підготовленим працівниками банку, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Вказана обставина підтверджується копіями документів, наданих нотаріусом до суду, на підставі яких він вчинив виконавчий напис. Виписки із особового рахунку боржника серед цих документів немає.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже нотаріус, при вчиненні напису, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку, а також наявні інші обставини та інформація, яка підлягає з`ясуванню в загальному судовому розгляді.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по оплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. сплачені ним при подачі позову, а також суму судового збору у розмірі 384,20 грн. сплачену при подачі заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 141 263-265 ЦК України, ст.ст.76-82, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., вчинений 20.04.2019 та зареєстрований в реєстрі за №2146 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ», який є правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Банк Ренесанс Капітал», заборгованості за кредитним договором GР - 5564881 від 04.12.2013 року за період з 26.03.2017 року по 26.03.2018 року, у розмірі 44976,83 грн. з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 14657,18 грн.; прострочена заборгованість за комісією 20847,17 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 4694,15 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту 4357,52 грн.; строкова заборгованість за комісією 389,62 грн., строкова заборгованість за процентами 31,07 грн., за вчинення виконавчого напису нотаріусом із ПАТ «ПУМБ» стягнуто 430 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 – таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул.Андпіївська, 4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 768,40 грн.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул.Андпіївська, 4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 384,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Бойко