Ухвала суду № 92799972, 11.11.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

11 листопада 2020 року

Справа № 580/4999/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді кульчицького С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом до Уманського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Уманського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якій просить:

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2017 (ВП №53532502) на примусове виконання постанови №47606888 від 28.05.2015 про стягнення з позивача на користь держави виконавчого збору на суму 53988,02 грн;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2017 (ВП №53530858) на примусове виконання постанови №47605977 від 28.05.2015 про стягнення з позивача на користь держави виконавчого збору на суму 63146,21 грн.

09.11.2020 до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №53532502 та у виконавчому провадженні №53530858, до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

В обгрунтування заяви позивач зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав, у разі задоволення позовних вимог та негативно вплине на його майновий стан.

Крім того, позивачем 10.11.2020 надіслано до суду постанову про арешт коштів боржника від 09.11.2020 та постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 09.11.2020, що, на думку позивача, ставить сторін у нерівне становище, оскільки відповідачем вживаються активні дії зі стягнення заборгованості за виконавчим провадженням.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов`язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Згідно з п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, у заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що за відсутності забезпечення даної позовної заяви, відповідачем будуть проводитись відрахування відсотків з його доходу, що негативно вплине на майновий стан та передчасно приведе до стягнення по оскаржуваних виконавчих провадженнях, а також зазначає, що для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

Поважними підставами забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, за захистом яких він звернувся до суду, до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Позивач як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову посилається на винесення відповідачем постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 09.11.2020 ВП №53532502 та постанови про арешт коштів боржника від 09.11.2020 ВП №53532502.

Проте доказів на підтвердження факту стягнення грошових коштів з його доходів, обмеження у користуванні банківськими послугам чи провадження господарської діяльністі позивач не надав. Крім того, на підтвердження можливого погіршення матеріального стану позивачем не надано жодних доказів стосовно відсутності інших джерел доходу в його сім`ї, крім відсотків з доходу. Позивачем також не наведено очевидних ознак протиправності оскаржуваних постанов та порушення прав, свобод та інтересів.

При цьому, надана позивачем копія постанови про арешт коштів боржника від 09.11.2020 ВП №53532502 свідчать лише про сам факт винесення такої постанови. Проте не може бути підтвердженням, що із грошових коштів позивача, що містяться на відкритих рахунках у банках буде проведено стягнення.

Крім цього, позовна заява ОСОБА_1 підлягає розгляду відповідно до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає десятиденний строк розгляду справ такої категорії.

Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, чи не матиме наслідком істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, чи наявні ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень та порушення цим рішення прав, свобод або інтересів заявника, суддя приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не належить до задоволення.

Згідно з частиною 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя С.О. Кульчицький