Рішення № 92799774, 06.11.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2278/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного Управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення – рішення від 27.07.2020 року №02020506,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі-відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі щодо проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2020 р. №02020506 Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.

Ухвалою від 21.08.2020 р. позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

25.08.2020 р. позивач вимоги ухвали виконав.

Ухвалою від 28.08.2020р. відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.07.2020р. Головним управлінням ДПС у Херсонській області. Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведена фактична перевірка об`єкту АЗС ФОП ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , за місцем провадження фактичної діяльності по АДРЕСА_1 . За результатами перевірки складений акт від 07.07.2020р. №0182/21/22/РРО/ НОМЕР_1 на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення від 27.07.2020 року № 02020506 щодо накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 200000,0 грн., за необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівномір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу. Стверджує, що ним було зроблено вчасно закупівля і встановлення устаткування. Окрім того, відповідно до Закону України від 30.03.2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)». який набув чинності 02.04.2020 року, внесені зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI. Також, внесено відповідні зміни до Закону України від 18.12.2019р. №391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», зокрема стосовно обладнання витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі акцизних складів, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000куб. метрів - не пізніше 01 липня 2020 року. Також, зазначеним законом передбачено, що у період з 01 липня 2020 року по 01 жовтня 2020 року автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового здійснюється в тестовому режимі.

Із вказаних підстав вважає безпідставним застосування штрафних санкцій та просить задовольнити позов повністю із підстав, зазначених у позові та запереченні на відзив.

Відповідач надіслав до суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи наступним. Оскаржуване ППР прийняте на підставі акту фактичної перевірки, якою встановлено факт реалізації на АЗС, що належить позивачу, паливно-мастильних матеріалів (згідно ІС «Податковий блок» та Книги обліку розрахункових операцій) у період з 01.04.2020 по 05.04.2020. Пунктом 128-1.1 ст. 128-1 ПК України визначено, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Відповідно до п. 5 розділ XX ПК України норми пункту 128-1. 1 ст. 128-1 цього Кодексу застосовуються: з 1 квітня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу).

Із вказаних підстав вважає спірне ППР законним та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

На підставі акту фактичної перевірки від 07.07.2020 №0182/21/22/РРО/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняте податкове повідомлення - рішення від 27.07.2020 року № 02020506, яким до позивача згідно п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України застосовано фінансові санкції у сумі 200000,00 грн., за не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратоміра - лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі.

Не погодившись із цим ППР, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд застосовує наступні правові норми.

Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок визначений ст. 80 ПК України.

У п. 80.1 ст. 80 ПК України закріплено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема в разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі №810/1394/16, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені ст. 81 ПК України.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Із матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 30.06.2020 № 593 керуючись ст.20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України, з метою перевірки дотримання суб`єкта господарювання вимог чинного законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, підакцизних товарів та пального, на підставі направлень на проведення фактичної перевірки від 06.07.2020 № 479, № 480, № 481, №4 82, відповідачем здійснена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), на АЗС, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 в присутності ФОП ОСОБА_1 .

За результатом перевірки складений акт від 07.07.2020 №0182/21/22/РРО/ НОМЕР_1 .

Перед початком фактичної перевірки працівниками відповідача ознайомлено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зі службовими посвідченнями, наказом від 30.06.2020 №593, та направленням на перевірку від 06.07.2020 №479, №480, №481, №482, та надано їх копії, що підтверджується підписами позивача у направленнях на перевірку.

Перевіркою, на підставі ІС «Податковий блок» та Книги обліку розрахункових операцій, встановлено факт реалізації на АЗС, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , паливно-мастильних матеріалів у період з 01.04.2020 по 05.04.2020.

Згідно довідки (доданої до акту перевірки) про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри на акцизному складі пального розташовані п`ять стаціонарних резервуарів з установленими на них рівнемірами, та 5 витратомірів, установлених на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу, які зареєстровані 30.06.2020.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був ознайомлена з актом фактичної перевірки від 07.07.2020 №0182/21/22/РРО/ НОМЕР_2 , підписав його, та отримав однин примірник.

Відтак судом не встановлено будь-яких порушень порядку проведення перевірки.

Щодо правомірності спірного ППР, суд зазначає наступне.

У акті перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Зокрема перевіркою встановлено: «…Відповідно до п.п. 230.1.2 акцизні склади (в тому числі АЗС) повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продуктів) у резервуарі. Визначення витратомірів та рівнемірів міститься у п. 2 Порядку № 891. З 01.04.2020 починають застосовуватись штрафні (фінансові) санкції за роботу акцизного складу (АЗС) без витратомірів та рівнемірів. Також з 01.04.2020 без реєстрації витратомірів та рівнемірів. У даному випадку реалізація ПММ здійснювалась (згідно бази даних ГУ ДПС та Книги обліку розрахункових операцій). Згідно поданої довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри розташовані на стаціонарних резервуарах у кількості 5 штук (інформація наведена у додатку № 1) та витратоміри, установлені на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу у кількості 5 штук (інформація наведена у додатку № 1) зареєстровані 30.06.2020».

У додатку до акту перевірки зазначено, що на акцизному складі пального наявні п`ять ємкостей: чотири об`ємом 20 метрів кубічних та один об`ємом п`ять метрів кубічних.

Підпунктом 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Згідно пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що розпорядник акцизного складу це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Пунктом 230.1. ст. 230 ПК України визначено, що акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро- горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.

Відповідно до п. 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Відповідно до вимог ст. 230 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку (далі - Порядок № 891).

Пунктом 2 Порядку № 891 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

витратомір-лічильник (далі - витратомір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах;

рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі (далі - рівнемір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об`єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара;

резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.

обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, при визначенні загальної місткості розташованих на акцизному складі резервуарів беруться до уваги стаціонарні споруди або ємності, які призначені для здійснення операцій, що передбачають фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального чи/або фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне та його зберігання, при цьому акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження- розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами- лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Позивач, посилаючись на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX стверджує, що своєчасно обладнав АЗС та зареєстрував в Єдиному державному реєстрі витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники 30.06.2020р.

Відповідач, заперечує, наполягаючи на порушенні та зазначає, що даний закон не зупиняє застосування даного виду санкцій.

Із приводу цього суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) 30 березня 2020 року» від № 540-IX (далі – Закон № 540-IX), який набрав чинність 02.04.2020р. частиною 47 внесені наступні зміни: В абзаці шостому пункту 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., N 49, ст. 399; із змінами, внесеними Законом України від 18 грудня 2019 року N 391-IX) слово "квітня" замінити словом "липня", а слово "липня" - словом "жовтня".

Тобто на час проведення перевірки розділ II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» від 18 грудня 2019 року № 391-IX мав наступну редакцію: 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2019 року, крім: …. пункту 46 (щодо доповнення Податкового кодексу України статтею 233) розділу I цього Закону, що набирає чинності з 1 липня 2020 року. Установити, що у період з 1 липня 2020 року по 1 жовтня 2020 року автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового здійснюється у тестовому режимі.

Пункт 46 ЗУ № 391-IX, зокрема, передбачає: Розділ VI ПКУ доповнити статтею 233 такого змісту: "Стаття 233. Зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового

233.1. Для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового здійснюється автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі - зіставлення).

233.2. Зіставлення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

233.3. При зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком), акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

При зіставленні допускаються розбіжності не більше ніж на 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, - не більше ніж на 15 відсотків) чи не більше ніж на 2 відсотки об`єму відповідного резервуара.

233.4. При зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та показників Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового щодо обсягів обігу спирту етилового у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів".

Тобто дані зміни стосуються виключно дій податкового органу щодо порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального та не стосується обов`язку платника акцизного податку облаштувати акцизний склад витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Також Законом № 540-IX внесені зміни до підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, зокрема доповнено пунктами 29-1 - 29 -3, які стосуються СПД, що здійснюють виробництво та реалізацію спирту етилового денатурованого та дезінфекційних засобів.

Відтак судом встановлено, що позивач не відноситься до категорії СПД, на яких поширюється дія змін, внесених до ПКУ Законом № 540-IX, на який позивач посилається у позові.

Суд відмічає, що застосування штрафних санкцій визначене пунктом 128-1.1 ст. 128-1 ПК України, зокрема передбачено, що не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

На момент проведення перевірки 07.07.2020р. діяла наступна редакція п. 18 підрозділу 5 «Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку» розділу розділ XX ПК України: … 18. Норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються:

з 1 липня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу);

з 1 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу);

з 1 квітня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу);

з 1 липня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника), а також до вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне).

Сторони визнали, що позивач обладнав АЗС витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками 30.06.2020р., а об`єми його складу не перевищує 1000 куб. метрів.

Разом із тим штрафні санкції не застосовуються до 01.07.2020р. лише до розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПКУ.

Станом на 30.06.2019р. пункт 212.1 статті 212 ПКУ передбачав, що платниками акцизного податку є: … 212.1.15. Особа, яка реалізує пальне.

Тобто позивач як особа СПД, яка реалізує пальне до 01.07.2019р. була платником акцизного податку, та враховуючи наявність акцизного складу пального до 1000 метрів кубічних, до нього на підставі пункту 128-1.1 ст. 128-1 ПК України штрафні санкції застосовуються із 01.04.2020р.

Також суд відмічає, що відповідно до пункту 52 і підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

За таких обставин відповідач підтвердив правомірність застосування штрафних санкцій.

Суд не бере до уваги твердження позивача про неможливість через введення карантинних обмежень з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) до 30.06.2020р. встановлення витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, оскільки резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі з 01.01.2020 року, а карантинні обмеження були введені лише у березні 2020р.

Також суд відмічає, що позивач не заперечував сам факт реалізації пального на АЗС без встановлення витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, маючи можливість після 01.04.2020р. зупинити реалізацію пального у зв`язку із відсутністю виконання вимог ПКУ щодо обов`язкового встановлення витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При вирішенні спорів щодо правомірності рішень податкового органу як суб`єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що спірне рішення є правомірним, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що відповідач обґрунтував та довів доказами правомірність спірного рішення, разом із тим, як доводи позивача про незаконність спірного рішення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку із чим у задоволенні позову належить відмовити.

За правилами ст. 139 КАС України при відмові у задоволенні позову судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 111030000