Рішення № 92799090, 12.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8649/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації, в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй компенсації послуги "муніципальна няня" на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 2020 року по вересень 2020 року включно, в розмірі 16 200,00 грн.; зобов`язати Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 компенсацію послуги "муніципальна няня" на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 2020 року по вересень 2020 року включно, в розмірі 16 200,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона є мамою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 27.08.2019 року між позивачем та фізичною особою-підприємцем (далі ФОП) ОСОБА_3 було укладено договір про надання їй послуг по догляду за дитиною.

З метою отримання компенсації послуги «муніципальна няня», що передбачено Порядком відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року №68 (далі - Порядок №68), позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації із відповідною заявою та необхідним пакетом документів. Документі були прийняті відповідачем без будь-яких зауважень. При цьому позивачем кожного місяця, в якому надавалась їй послуга муніципальної няні, направлялись до відповідача квитанції про оплату послуг "муніципальна няня" та у період, з моменту реєстрації договору в Управлінні соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації по грудень 2019 року (включно), така компенсація перераховувались на картковий рахунок позивача.

Водночас, 01.01.2020 року позивачем було направлено на вимогу відповідача новий договір з ФОП ОСОБА_3 . 01.03.2020 року ОСОБА_1 було укладено договір з новою нянею - ФОП ОСОБА_2 . Дані документи також були направлені до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації.

Разом з тим відповідач, без пояснення будь-яких причин зупинив виплату позивачу компенсації послуги "муніципальна няня" з січня 2020 року.

З огляду на зазначене, 06.03.2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила надати їй роз`яснення щодо підстав не виплати зазначеної компенсації.

17.04.2020 року позивач отримала лист Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації №366 від 31.03.2020 року, в якому відповідачем було зазначено, що у наданих ОСОБА_1 договорах не визначено чітко назви послуги, її обсягу із зазначеним конкретних заходів, умов та строків надання, вартості, у зв`язку із чим кошти на відшкодування вартості послуги "муніципальна няня" не перераховуються.

ОСОБА_1 вважає вказані дії відповідача такими, що вчинені не в межах повноважень та в порушення положень постанови Кабінету Міністрів України (далі КМУ), якою затверджений Порядок №68, а тому звернулась до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 14.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

30.10.2020 року від Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації до суду надійшли копії матеріалів особової справи ОСОБА_1 , заведеної з питання виплати компенсації послуги «муніципальна няня» на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.11.2020 року від представника відповідача до суду також надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації позов не визнає та зазначає, що відповідно до рішення про призначення компенсації послуги «муніципальна няня» від 06.10.2020 року та протоколу від 06.10.2020 року, позивачу була нарахована та виплачена компенсація послуги «муніципальна няня» за період з березня по вересень 2020 року у загальному розмірі 12 395,61 грн.

Щодо компенсації позивачу послуги за період з січня по лютий 2020 року відповідач зазначив, що така компенсація не нараховувалась та не виплачувалась, у зв`язку з тим, що в ході перевірки сектором контролю за призначенням пенсій та соціальних допомог Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , яка надає послуги «муніципальної няні» та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , обслуговує одночасно 38 сімей в с. Нова Долина, с. Лиманка, смт. Авангард, смт. Таїрове, що є, на думку відповідача, фізично неможливим, а тому викликає сумніви у реальності наданих послуг.

При цьому в Порядку №68 не визначено алгоритму дій відповідача у вищезазначеній ситуації, з огляду на що Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації звернулось з листом до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації для надання роз`яснення щодо можливості надання послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня" такій кількості осіб.

На своє звернення відповідач отримав від Департаменту роз`яснення підпункту 2 пункту 6 Порядку, в якому зазначено, що у договорі має бути визначено назву послуги, її обсяг із зазначенням конкретних заходів, умов та строків надання послуги, вартості, періодичності оплати, відповідальності сторін. У разі здійснення догляду за двома та більше дітьми, у кожному договорі мають бути чітко визначенні: адреса та час надання послуги в годинах на день.

Також відповідач зазначив, що керівництвом Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області для з`ясування обставин та запобіганням можливим шахрайським діям громадянки ОСОБА_3 було направлено листа до Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, яким проводиться досудове розслідування кримінального провадження №1202016038000289, відомості про яке 20.02.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 190 КК України.

За таких обставин відповідач вважає, що управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації в межах спірних правовідносин діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою суду від 21.10.2020 року судом було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 та фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 .

27.10.2020 року від зазначених третіх осіб до суду надійшли пояснення по-суті спірних правовідносин, в яких ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначили, що вони є фізичними особами-підприємцями та здійснюють діяльність за КВЕД 88.91 «Денний догляд за дітьми (муніципальна няня)». Свої обов`язки вони виконували в повному обсязі згідно укладених договорів, жодних претензій від позивача щодо наданих послуг не надходило, і кошти за наданні послуги за договорами ними отримані від ОСОБА_1 в повному обсязі та своєчасно.

При цьому, за твердженням третіх осіб, отримувачем послуги «муніципальна няня», як компенсаційної послуги батькам, усиновлювачам або опікунам дитини до 3 років, є суто позивач, будь-якого відношення до її отримання та складання документів для її отримання ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають.

Щодо посилання відповідача на відкрите кримінального провадження, ФОП ОСОБА_3 зазначила, що з 20.02.2020 року жодної дії від правоохоронних органів у цій справі не має, ані ОСОБА_3 , ані її клієнтів не викликали для з`ясування обставин та надання пояснень. Тому ФОП ОСОБА_3 вважає, що кримінальне провадження є засобом тиску на її клієнтів, щоб вони відмовились від отримання державних коштів.

Крім того ФОП ОСОБА_3 зазначила, що Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації не має повноважень щодо надання роз`яснень та здійснення коментарів положень постанови КМУ, якою затверджений Порядок №68, що регламентує порядок відшкодування вартості послуги "муніципальна няня",.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи по суті встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.01.2019 року, є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 27).

27.08.2019 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір про надання послуг по догляду за дитиною (а.с. 11).

04.11.2019 року позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації із заявою щодо призначення компенсації послуги «муніципальна няня» (а.с. 26).

Рішенням від 13.11.2019 року Управлінням соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації було призначено ОСОБА_1 компенсацію послуги "муніципальна няня" з 27.08.2019 року по 04.01.2022 року, відповідно до постанови КМУ №68 від 30.01.2019 року (а.с. 66).

01.01.2020 року між ОСОБА_1 (як замовником) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (як виконавцем) було укладено новий Договір про надання послуг "муніципальна няня" (а.с. 9, 38-39). Відповідно до умов зазначеного договору виконавець зобов`язується надати послуги по догляду за дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах згідно даного Договору.

Строк дії договору 01.01.2020 року по 04.01.2022 року. Робочий графік - за попередньою домовленістю. Адреса надання послуг: АДРЕСА_2 . Вартість надання послуги «муніципальна няня» - 1800,00 грн. на місяць.

Згідно додатку до Договору про надання послуг «муніципальна няня», 01.03.2020 року позивач та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 дійшли згоди про припинення договору. Зазначено, що претензій та вимог до виконавця у замовника немає. Замовних розрахувався у повному обсязі на час припинення договору (а.с. 40).

Також судом встановлено, що 01.03.2020 року позивач уклала новий договір про надання послуг «муніципальна няня» з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (а.с. 38-39).

Строк дії договору з 01.03.2020 року по 04.01.2022 року. Робочий графік - за попередньою домовленістю. Адреса надання послуг: АДРЕСА_2 . Вартість надання послуги «муніципальна няня» - 1 800,00 грн. на місяць.

Зазначені документи були наданні до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації, що підтверджується матеріалами особової справи позивача.

Також судом встановлено, що за фактом надання послуг позивач систематично здійснювала оплату за договором на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , докази чого були надані до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації, а також до суду (а.с. 51-62, 63-65). Водночас відповідачем компенсацію отриманої позивачем послуги «муніципальна няня» проведено не було.

06.03.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації із заявою, в якій просила повідомити їй причину затримки та невиплати компенсації послуги «муніципальна няня» за січень - лютий 2020 роки та компенсувати їй витрати за послуги няні (а.с. 42).

Листом від 31.03.2020 року №366 Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації надало позивачу відповідь (а.с. 43-44) та зазначило, що ним була проведена перевірка особової справи позивача щодо відшкодування вартості послуги за доглядом за дитиною до трьох років «муніципальна няня». В особовій справі наявний договір від 27.08.2019 року про надання послуг по догляду за дитиною з надавачем послуг ОСОБА_3 , додаток до договору від 01.03.2020 року про припинення послуг "муніципальна няня" з надавачем послуг ФОП ОСОБА_3 , договір від 01.03.2020 року про надання послуг "муніципальна няня" по догляду за дитиною до трьох років з надавачем послуг ФОП ОСОБА_2 . Виявлені порушення: у договорах не визначені чітко назви послуги, обсяг із зазначенням конкретних заходів, умови та строк її надання, вартість.

Доведено до відома позивача, що надавач послуг "муніципальна няня" ОСОБА_3 надає послуги більш ніж одній сім`ї.

Відповідно до роз`яснення Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації (а.с. 47-48) повідомлено позивачу, що у разі, якщо муніципальна няня має бажання здійснювати догляд за двома та більше дітьми, у кожному договорі мають бути чітко визначені адреса надання послуги, кількість днів на тиждень чи місяць, або конкретні дні та тривалість надання послуги в годинах на день. Тобто, якщо в другому договорі про надання послуг "муніципальна няня" адреса надання послуг відрізняється від адреси в першому договорі, тоді у другому та в подальших договорах має бути визначено дні і часи, які не співпадають з попередніми договорами. Якщо няня надає послуги в м. Одесі або за іншою адресою, тоді має бути враховано час для переїзду до іншого місця надання послуги та підготовки до надання таких послуг (переодягання, миття рук, тощо), а також часи і дні надання послуги.

При укладенні третього та більше договорів мають враховуватися адреси, дні і години попередніх договорів, тобто лише за умов, наявності вільних днів і часів від попередніх договорів.

Також в листі зазначено, що головний державний соціальний інспектор управління соціального захисту населення має право здійснювати перевірку надання послуг "муніципальна няня" без попередження. У зв`язку з тим, що договори укладені з порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 року №68, а саме, в договорі чітко не зазначені дні та часи надання послуг, державний соціальний інспектор не мав можливості здійснити таку перевірку.

Вказаним листом позивачу також рекомендовано врегулювати договір та надати додаткову угоду зі змінами та уточненнями відповідно до постанови КМУ №68.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо невиплати їй компенсації послуги «муніципальна няня» та вважаючи її протиправною, позивач звернулась з адміністративним позовом до Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/8649/20.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши адміністративний позов, відзив Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації, пояснення третіх осіб, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях, держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та іншими законами України.

Спеціальним актом у спірних правовідносинах є Порядок відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року №68 (Порядок №68).

Згідно п.1-4 Порядку №68 ним визначено механізм відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня".

При цьому у Порядку №68 терміни вживаються у такому значенні:

послуга з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня" (далі - послуга "муніципальна няня") - послуга, що надається для підтримки батьків (усиновлювачів), опікунів дитини для забезпечення догляду за дитиною до трьох років;

отримувач послуги "муніципальна няня" - батьки (усиновлювачі), опікуни дитини;

муніципальна няня - будь-яка фізична особа - підприємець (КВЕД 97.00, КВЕД 88.91) / юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми (КВЕД 78.20, КВЕД 85.10), крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти, та з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років.

Відшкодування вартості послуги "муніципальна няня" є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків (усиновлювачів), опікуну дитини до трьох років (далі - компенсація послуги "муніципальна няня").

Призначення та виплата компенсації послуги "муніципальна няня" здійснюються згідно з рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради, ради об`єднаної територіальної громади (далі - місцевий структурний підрозділ з питань соціального захисту населення).

Компенсація послуги "муніципальна няня" виплачується отримувачу послуги "муніципальна няня" у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, встановленого на 1 січня відповідного року, за кожну дитину, яку доглядає муніципальна няня.

Відповідно до п.п. 7-8 Порядку №68 для отримання компенсації послуги "муніципальна няня" отримувач послуги "муніципальна няня" протягом місяця після укладення договору подає місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем свого проживання заяву та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені у пунктах 8 і 9 цього Порядку.

У паперовій формі отримувач послуги "муніципальна няня" подає такі документи: заяву про надання компенсації послуги "муніципальна няня"; заяву про перерахування коштів для компенсації послуги "муніципальна няня" із зазначенням рахунка в установі банку; копію договору між отримувачем послуги "муніципальна няня" та муніципальною нянею; документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги "муніципальна няня" (чек, розрахункова квитанція, виписка з банківського рахунка).

До заяви додаються копії: свідоцтва про народження дитини; паспорта отримувача компенсації послуги "муніципальна няня" з даними про прізвище, ім`я та по батькові, дату його видачі та місце реєстрації; документа, що посвідчує проживання на території України (для іноземця та особи без громадянства); документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті) отримувача компенсації послуги "муніципальна няня"; рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).

Пунктами 11 визначено, що місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення:

розглядають подані документи та у разі потреби уточнюють в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформацію про муніципальну няню, з якою укладено договір;

протягом десяти робочих днів із дати надходження документів приймають рішення про призначення компенсації послуги "муніципальна няня";

протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про призначення письмово інформують отримувача послуги "муніципальна няня" про прийняте рішення.

Отримувачу послуги "муніципальна няня" може бути відмовлено у призначенні компенсації послуги "муніципальна няня" у разі подання пакета документів, передбаченого пунктом 7 цього Порядку, не в повному обсязі, відсутності інформації про муніципальну няню в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що позивачем були дотримані вищенаведені приписи Порядку №68 для отримання компенсації послуги "муніципальна няня", з огляду на що рішенням Управлінням соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації від 13.11.2019 року ОСОБА_1 було призначено компенсацію послуги "муніципальна няня" з 27.08.2019 року по 04.01.2022 року, відповідно до постанови КМУ № 68 від 30.01.2019 року.

Згідно п. 12-13 Порядку №68 компенсація послуги "муніципальна няня" призначається на строк здійснення догляду за дитиною до трьох років, визначений у договорі, укладеному між отримувачем послуги "муніципальна няня" та муніципальною нянею.

Виплата компенсації послуги "муніципальна няня" здійснюється щомісяця на підставі поданих отримувачем послуги "муніципальна няня" документів, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги "муніципальна няня".

Отримувач послуги "муніципальна няня":

щомісяця до 5 числа подає в письмовій (електронній) формі або в будь-який інший зручний спосіб місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги "муніципальна няня";

протягом одного робочого дня інформує про розірвання договору або про інші обставини, що можуть вплинути на надання муніципальною нянею послуги "муніципальна няня".

У разі неподання в установлений строк документів, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги "муніципальна няня", виплата компенсації послуги "муніципальна няня" припиняється.

Після подання документів, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги "муніципальна няня", виплата компенсації послуги "муніципальна няня" поновлюється з місяця, за який було здійснено оплату послуги "муніципальна няня".

Згідно п.п. 16-17 Порядку №68 компенсація послуги "муніципальна няня" виплачується отримувачу послуги "муніципальна няня" шляхом перерахування коштів місцевим структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на рахунок в установі банку, зазначений у заяві отримувачем послуги "муніципальна няня", до 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому до зазначеного структурного підрозділу надійшли документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги "муніципальна няня".

Виплата раніше призначеної компенсації послуги "муніципальна няня" припиняється, у разі коли отримувачем послуги "муніципальна няня" було приховано або навмисно подано недостовірні відомості про здійснення догляду за дитиною до трьох років, які вплинули на призначення компенсації послуги "муніципальна няня", внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, в якому виявлено порушення.

Виплата раніше призначеної компенсації послуги "муніципальна няня" також припиняється: у разі:

- переїзду отримувача послуги "муніципальна няня" до іншої адміністративно-територіальної одиниці і виникнення обставин, що унеможливлюють виплату компенсації послуги "муніципальна няня" (розірвання договору, смерть отримувача послуг "муніципальна няня", дитини, припинення діяльності фізичної особи - підприємця, юридичної особи, яка надає послугу "муніципальна няня"),- з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулися зміни;

- за заявою отримувача послуги "муніципальна няня" - з місяця, наступного за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

На підставі аналізу вищезазначених положень Порядку №68, суд доходить висновку, що у разі прийняття органом соціального захисту рішення про призначення компенсації послуги "муніципальна няня" подальша відмова у виплаті компенсації (припинення її виплати) можлива лише за таких умов:

1. Неподання в установлений строк документів, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги "муніципальна няня" (п.13 Порядку №68);

2. Приховування або навмисне подання отримувачем послуги "муніципальна няня" недостовірних відомостей про здійснення догляду за дитиною до трьох років, які вплинули на призначення компенсації послуги "муніципальна няня", внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, в якому виявлено порушення (п.17 цього ж Порядку);

3. Переїзду отримувача послуги "муніципальна няня" до іншої адміністративно-територіальної одиниці і виникнення обставин, що унеможливлюють виплату компенсації послуги "муніципальна няня" (розірвання договору, смерть отримувача послуг "муніципальна няня", дитини, припинення діяльності фізичної особи-підприємця, юридичної особи, яка надає послугу "муніципальна няня" (п.17 Порядку);

4. За заявою отримувача послуги "муніципальна няня" (п.17 Порядку).

Суд зазначає, що інших підстав для припинення виплати після прийняття рішення про призначення компенсації Порядок №68 не передбачає.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зазначає, що матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивачем щомісячно проводилась оплата послуг нянь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за період з січня 2020 року по вересень 2020 року згідно умов договору, а відповідні докази надавались відповідачу.

Водночас, як було зазначено відповідачем у відзиві на адміністративний позов та у листі №366, який був направлений на адресу позивача від 31.03.2020 року, виплата компенсації послуги «муніципальна няня» за договором з ФОП ОСОБА_3 не здійснювалась з підстав наявності обґрунтованих сумнівів щодо реальності надання послуг по догляду за дитиною та не зазначенням у договорах чітко назви послуги, умови та строку її надання, вартості.

Разом з тим суд зазначає, що зазначених підстав для припинення виплати не встановлено жодним положенням Порядку відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня".

Водночас суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що позивачкою для отримання спірної компенсації були подані відповідачу недостовірні документи, а аргументи відповідача щодо можливих шахрайських дій ФОП ОСОБА_3 наразі є виключно припущеннями.

Крім того, за положеннями частини 6 ст. 78 КАС України для адміністративного суду, що розглядає справу, обов`язковими є тільки вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, лише в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони особою, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду,.

Таких доказів, разом з інформацією щодо існування кримінального провадження за ст. 190 ч.1 КК України, відповідачем до суду не надано.

Відповідачем у відзиві (за наявності висловлених ним зауважень) жодним чином не обґрунтовано причин відмови позивачу у компенсації послуги "муніципальна няня", наданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 у 2020 році (за договором з цією особою від 01.01.2020 року), та компенсації позивачу цієї послуги, наданої цією ж особою у 2019 році (за договором від 27.08.2019 року).

Крім того, на думку суду, висловлені зауваження відповідача не ґрунтуються на чинних нормативних вимогах щодо порядку оформлення позивачем отримання такої послуги, оскільки назву конкретної(-их) послуг, що були надані, їх обсяг із зазначенням конкретних заходів, строків здійснення цих заходів, можливо відобразити в актах про надання таких послуг (вже за фактом їх надання), але Порядком №68 складання таких документів не вимагається. В договорах же (від 27.08.2019, 01.01.2020 року та від 01.03.2020 року) перелік можливих послуг по догляду за дитиною, умови їх надання та порядок оплати були визначені, що підтверджується змістом цих договорів.

Крім того суд акцентує увагу на тому, що позивач відповідно до Порядку №68 є отримувачем послуги «муніципальна няня» і не зобов`язана перевіряти та здійснювати контроль організації підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 , а саме щодо можливості надання нею послуг більше ніж однієї сім`ї. Суд зазначає, що всі сумніви та підозри відповідача стосуються саме факту здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 , однак негативні наслідки були покладені на позивача.

На підставі вищезазначеного, суд доходить висновку, що припинення виплати компенсації з підстав, не передбачених положеннями п.п. 13, 17 Порядку №68, а саме у зв`язку із сумнівами щодо реальності послуг няні чи недоліками договору, є неправомірним.

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду адміністративної справи №420/8649/20 взагалі не було обґрунтовано підстав для невиплати позивачу компенсації послуги «муніципальна няня» за договором з ФОП ОСОБА_2 за період з березня 2020 року по вересень 2020 року.

Таким чином, суд вважає, що Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації допустило протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачу компенсації послуги "муніципальна няня" на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 2020 року по вересень 2020 року включно, а отже адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача зобов`язати Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 компенсацію послуги "муніципальна няня" на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з січня 2020 року по вересень 2020 року включно, в розмірі 16200 грн., суд зазначає наступне

Згідно з п.14 Порядку № 68, кошти компенсації послуги "муніципальна няня", не одержані отримувачем послуги "муніципальна няня" з вини органу, який її призначає та виплачує, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, встановленого у рік призначення виплати.

Компенсація послуги "муніципальна няня" здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Так, як вбачається з протоколів виплати від 06.10.2020 року та від 20.10.2020 року ОСОБА_1 (вже під час розгляду адміністративної справи №420/8649/20) було нараховано та виплачено компенсацію послуги "муніципальна няня" за період з березня 2020 року по вересень 2020 року у загальному розмірі 12 395,61 грн.

Відповідно до положень Порядку №68 компенсація послуги "муніципальна няня" виплачується отримувачу послуги "муніципальна няня" у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, встановленого на 1 січня відповідного року, за кожну дитину, яку доглядає муніципальна няня.

Згідно статті 7 ЗУ «Про Державний бюджет на 2020 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до шести років становить 1779 гривень.

За таких умов сума, що підлягала нарахуванню та виплаті позивачу за період з березня 2020 року по вересень 2020 року складає 12 453,61 грн. (7 місяців * 1 779 гривень).

На підставі вищезазначеного, суд доходить висновку, що Управлінням соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації не було донараховано та виплачено позивачу суму у розмірі 58,00 гривен. (12453, 61 грн. - 12395, 61 грн.).

Крім того, відповідачем не було здійснено нарахування та виплату позивачу компенсації послуги "муніципальна няня" за період з січня 2020 року по лютий 2020 року включно, що становить суму у розмірі 3558,00 грн.

З огляду на вищезазначене суд доходить висновку що інша частина позовних вимог позивача підлягає задоволенню шляхом зобов`язання Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію послуги «муніципальна няня» на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3 616,00 грн. (за січень та лютий 2020 року у розмірі 3558,00 грн. та березень 2020 року у розмірі 58,00 грн.).

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви була додана квитанція від 19.08.2020 року №26534 про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у загальній сумі 840,80 грн.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Щодо заяви представника позивача про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до ч. 3 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно п. 1, 2, 6 ч. 1, 2 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частиною 3 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім вищезазначеного закону, порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з`їздом адвокатів України.

Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частин 4 та 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

При цьому суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» також роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Верховним Судом у своїх постановах від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, від 17.09.2019 року у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 року у справі №726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 року по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги. Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Суд зазначає, що представником позивача до суду було надано Договір №04/01 від 27.04.2020 року укладений між ОСОБА_1 (як - замовником) та адвокатом Артем`євою Кристиною Миколаївною (як виконавцем).

Відповідно до зазначеного договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання щодо складання процесуальних документів та представництво клієнта в Одеському окружному адміністративному суді за позовом до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації.

Відповідно до Додатку до договору №04/01 від 27.04.2020 року сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги вказаної у договорі у розмірі 1 000,00 грн.

Відповідно до п.5 Додатку до договору №04/01 від 27.04.2020 року встановлено, що сторонами погоджено збільшення розміру гонорару, яке здійснюється у випадку збільшення обсягу правничої допомоги або істотного зростання часу, який необхідно витратити адвокату.

07.11.2020 року між позивачем та адвокатом Артем`євою Кристиною Миколаївною було підписано акт виконаних робіт №1, відповідно до якого адвокат виконав наступні роботи за договором №04/01 від 27.04.2020 року:

- складання позовної заяви та подання її до суду - 1 500,00 грн.;

- подання клопотання про витребування доказів - 500, 00 грн.;

- уточнення позовних вимог від 03.11.2020 року - 500,00 грн.

Також представником позивача було надано до суду квитанцію до прибуткового касового ордеру №49 від 07.11.2020 року на суму 2500,00 грн., про сплату адвокату гонорару за виконання умов договору №04/01 від 27.04.2020 року.

Проаналізувавши надані позивачем до суду документи суд зазначає, що в межах адміністративної справи №420/8649/20 адвокатом Артем`євою Кристиною Миколаївною не заявлялось клопотання про витребування по справі додаткових доказів.

При цьому як вбачається з матеріалів адміністративної справи судом за власною ініціативою при відкритті провадження по справі було витребувано з Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації завірені належним чином копії матеріалів особової справи ОСОБА_1 , заведеної з питання виплати компенсації послуги «муніципальна няня» на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також усі інші матеріали, що мають значення длдя вирішення справи.

Також суд зазначає, що ухвалою суду від 09.11.2020 року заяву ОСОБА_1 від 04.11.2020 року про уточнення (збільшення) позовних вимог було повернуто позивачу без розгляду у зв`язку із порушенням порядку та строків її подання.

За таких умов суд доходить висновку що розмір судових витрат підлягає зменшенню на суму 1 000,00 грн.

Виходячи з наведеного, враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , а також додані до справи докази понесення позивачем судових витрат, їх співмірність із складністю справи, обсягом наданих до суду та досліджених матеріалів, а також обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на підготовку процесуальних документів, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача в цій частині та стягнення з Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат на правову допомогу у розмірі 1 500,00 грн.

Щодо заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Пунктами 1-2 статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

На підставі вищезазначеного суд доходить висновку, що Кодексом адміністративного судочинства України не визначено можливості розподілу судових витрат на правничу допомогу, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у справі, а тому витрати фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу розподілу у справі №420/8649/20 не підлягають.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Тараса Шевченка, 169), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ), про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації послуги «муніципальна няня» на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з січня 2020 року по вересень 2020 року включно.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію послуги "муніципальна няня" на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 616,00 грн. (за січень та лютий 2020 року у розмірі 3 558,00 грн. та березень 2020 року у розмірі 58,00 грн.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03194950) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 840,80 грн.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03194950) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький

.