Рішення № 92798976, 11.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2020 р. № 400/1287/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, вул. Мельнична, 105 - А, с. Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, 55642 про:визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у ненаданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивованої відмови в наданні такого дозволу у формі рішення сесії, за клопотанням від 17.12.2019 про безоплатну приватизацію земельної ділянки; зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивовану відмову в наданні такого дозволу у формі рішення сесії, за клопотанням від 17.12.2019 про безоплатну приватизацію земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач отримав його клопотання від 17.12.2019 про безоплатну приватизацію земельної ділянки із графічними матеріалами 19.12.2019, але не надав ані дозволу на розроблення проекту землеустрою, ані мотивованої відмови за цією заявою. Позивач вважає, що вказана бездіяльність відповідача є протиправною.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на перебування бажаної позивачем земельної ділянки в оренді строком на 15 років у Громадського об`єднання по випасу худоби «Степове», якому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою. Також відповідач, з посиланням на частину сьому статті 118 Земельного кодексу України, зазначає, що якщо протягом місяця орган місцевого самоврядування не надав дозвіл або мотивовану відмову у його наданні, заявник має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у землевпорядній організації без такого дозволу. Оскільки позивач має право самостійно замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ненадання йому дозволу відповідачем на виготовлення такого проекту не може вважатися перешкодою для реалізації прав позивача.

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

17.12.2019 позивач направив відповідачу засобами поштового зв`язку клопотання, в якому просив передати йому безоплатно у власність земельну ділянку із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства та надати з цією метою дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове). До клопотання додавалися графічні матеріали розміщення земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213 (а. с. 4-6).

Відповідач отримав зазначене клопотання позивача 19.12.2019, про що свідчать відомості з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення № 5560101344499 (а. с. 7).

Жодного рішення за клопотанням позивача від 17.12.2019 відповідач не приймав, що сторонами визнається у заявах по суті справи.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з частинами першою-другою статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт «в» частини третьої статті 116 Земельного кодексу України).

У статті 121 Земельного кодексу України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

З огляду на це позивач, який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначений у статті 118 Земельного кодексу України. Відповідно до положень частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні езоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У цій самій частині статті 118 Земельного кодексу України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносено до виключної компетенції пленарних засідань сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частини першої статті 59 вказаного Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом – рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

Суд установив, що відповідач не прийняв жодного рішення за результатами розгляду клопотання позивача від 17.12.2019, що є порушенням вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, а, отже, становить протиправну бездіяльність.

Суд не приймає посилання відповідача на обставину перебування спірної земельної ділянки у користуванні Громадського об`єднання по випасу худоби «Степове» на підставі договору оренди від 02.01.2019, оскільки ця обставина не спростовує факту бездіяльності відповідача, яка полягає у неприйнятті мотивованого рішення (про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову у його наданні) за клопотанням позивача від 17.12.2019.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача прийняти мотивоване рішення про надання або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 840,80 грн., сплачений позивачем за звернення до адміністративного суду з позовною заявою за квитанцією від 07.03.2020 № 0.0.1641267919.1, який належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Заяв про відшкодування інших судових витрат, як і доказів їх понесення, позивач суду не подавав.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (вул. Мельнична, 105 - А, с. Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, 55642, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 04376722) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивованої відмови в наданні такого дозволу у формі рішення сесії, за клопотанням ОСОБА_1 від 17.12.2019 про безоплатну приватизацію земельної ділянки.

3. Зобов`язати Новополтавську сільську раду Новобузького району Миколаївської області (вул. Мельнична, 105А, с. Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, 55642, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 04376722) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), або мотивовану відмову в наданні такого дозволу у формі рішення сесії, за клопотанням ОСОБА_1 від 17.12.2019 про безоплатну приватизацію земельної ділянки.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (вул. Мельнична, 105 - А, с. Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, 55642, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 04376722) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна