Ухвала суду № 92797182, 10.11.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/1117/18

Провадження № 2-п/521/114/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді – Бобуйка І.А.,

секретаря судового засідання – Кушнірука О.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів нарахованих за користування кредитом та пені, –

ВСТАНОВИВ:

07.05.2018 року заочним рішення Малиновського районного суду м. Одеси у справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів нарахованих за користування кредитом та пені, вимоги було задоволено та стягнено з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом та пені за договором про надання споживчого кредиту з правилами № 11477338000 від 01 грудня 2015 року в розмірі 420 949,62 грн.

27.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з заявою про перегляд заочного рішення, в якій просив скасувати заочне рішення суду.

Представник ПАТ «УкрСиббанк» - Агабаєва А.Г. в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, подав до суду заяву, в якій вказав, що проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення заперечує та просив заяву відхилити.

Заявник - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду заяви належними чином та своєчасно, подав до суду заяву в якій просив відкласти слухання справи на іншу дату у зв`язку з тим, що він не встиг визначитись з адвокатом.

Суд, перевіривши матеріали справи та заяву про перегляд заочного рішення, вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, з огляду на наступні обставини.

Так, згідно ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Як передбачає ст. 288 ч. 1 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу заявника, що суд може скасувати заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 288 ЦПК України, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання, не подав відзиву на позовну заяву та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що його докази щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов суд може скасувати заочне рішення і призначити справи для розгляду в загальному порядку.

Отже, суд в порядку ст. 288 ЦПК України, має провести оцінку поважності причин неповідомлення відповідачем про причини своєї неявки в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та оцінити надані відповідачем докази на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що заочне рішення від 07.05.2018 року було винесене на підставі неявки відповідача по справі у судове засідання, яке відбулось 20.02.2018 року, у судове засідання, яке відбулось 15.03.2018 року, у судове засідання, яке відбулось 10.04.2018 року, та у судове засідання, яке відбулось 07.05.2018 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 повідомлявся про судове засідання, що відбулось 20.02.2018 року належним чином, а саме конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі з позовною заявою та додатками був вручений особисто ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке повернулося до суду з особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.70), ОСОБА_1 повідомлявся про судове засідання, що відбулось 15.03.2020 року належним чином, що підтверджується конвертом з рекомендованим повідомленням, яке повернулося до суду (а.с.73), ОСОБА_1 повідомлявся про судове засідання, що відбулось 07.05.2020 року належним чином, а саме конверт з судовою повісткою був вручений особисто ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке повернулося до суду з особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.74).

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження - суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи мас бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Враховуючи вищевказані положення судом, при відкритті провадження у справі, було проведено всі необхідні дії щодо встановлення місця реєстрації та проживання відповідача у справі.

Відповідно до відповіді Відділу адресно – довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області (Вхід.№ ЕП – 479 від 25.01.2018 року) на запит Малиновського районного суду м. Одеси адреса реєстрації відповідача – ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (а.с.58). Саме на цю адресу суд і направляв всі процесуальні документи по справі відповідачу.

Більш того, копія ухвали про відкриття провадження у справі та всі наступні повістки про наступні судові засідання, були направлені судом саме на його адресу реєстрації, яку він сам же і зазначає у заяві про перегляд заочного рішення, як власну адресу, а саме: АДРЕСА_2 (а.с.87).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім і до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання заявником поштової кореспонденції, яку суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Отже, суд роз`яснює заявнику, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, яку суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових документів за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки відповідача, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу реєстрації. А тому, посилання ОСОБА_1 на те, що він не приймав участі у судових засіданнях у даній справі, поштову кореспонденцію суду не отримував не може слугувати поважною причиною для скасування заочного рішення.

Ідентична позиція також була викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 серпня 2020 року у справі № 904/2584/19.

Отже, суд приходить до висновку, що твердження заявника є надуманими, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності загалом, а також фактичним обставинам процесу та процедури розгляду даної справи. Наведені доводи заявника про перегляд вищевказаного заочного рішення є небгрунтованими, оскільки ним не зазначено обставини, які перешкоджали ОСОБА_1 з`являтися до суду або надати заяву про перенесення розгляду справи, що свідчить про свідоме невжиття заходів щодо реалізації своїх процесуальних прав.

Також, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки надані заявником докази при подачі заяви про перегляд заочного рішення, також, були подані позивачем при зверненні до суду з позовом та судом надано їм правову оцінку, крім того обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті та відсутність належного повідомлення про розгляд справи.

Відповідно до ст. 287 ч. ч. 1, 2, 3 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Головуючий відкриває судове засідання і з`ясовує, хто з учасників справи з`явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з`ясовує думку сторін та інших учасників справи щодо вимог про перегляд заочного рішення. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що заява відповідача про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, підстав для скасування заочного рішення від 07.05.2018 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів нарахованих за користування кредитом та пені немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 287, 288, 260-263 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів нарахованих за користування кредитом та пені – залишити без задоволення.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним Процесуальним Кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: І.А. Бобуйок