Ухвала суду № 92794542, 28.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9340/20

1-кп/308/899/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

прокурора - Дробиняк Ю.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисників обвинуваченого - Зеленяк С.П., Свида О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання захисника обвинуваченого Свиди О.Г. про зміну обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020140000000350 від 31.03.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода, Закарпатської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області розглядається кримінальне провадження № 62020140000000350, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закаропатської області від 25.09.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20 листопада включно.

У ході судового розгляду захисником Свидою О.Г. подано до суду клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт з застосуванням електронних засобів контролю. Мотивуючи своє клопотання захисник вказує на те, що ОСОБА_1 має захворювання серця, яке потребує постійного нагляду та підтримуючого лікування, є раніше не судимою особою, має позитивні характеристики з місця проживання та минулого місця роботи. Окрім цього, захисник стверджує, що органом досудового розслідування не доведено причетність підозрюваного ОСОБА_1 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, зазначає також, що докази, на яких ґрунтується обвинувачення є неналежними, а ризики, які стали підставою для обрання йому запобіжного заходу є надуманими.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Свида О.Г. підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Зеленяк С.П. підтримав подане захисником ОСОБА_2 клопотання. Окрім цього зазначив, що, на даний момент, заявлені прокурором ризики продовження злочинної діяльності та впливу на свідків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, відпали, а отже наявні підставі для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію своїх захисників.

Прокурор Дробиняк Ю.М. у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченого, обґрунтовуючи свої доводи тим, що заявлені ризики не зменшились, основні свідки ще не допитані у ході судового розгляду справи. Також зауважив, що одним із свідків є безпосередня сусідка обвинуваченого за місцем проживання, а запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю не зможе забезпечити уникнення ризику впливу ОСОБА_1 на неї з метою зміни нею своїх показань, даних нею на досудовому слідстві. Водночас, вважає, що об`єктивних відомостей про те, що стан здоров`я обвинуваченого впливає на його можливість перебування під вартою, на даний момент, немає.

Заслухавши думку прокурора, позицію обвинувачених та їх захисників, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язане із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2020 року були встановлені судом ризики переховування обвинуваченого від суду, ризик впливу на свідків, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, і відповідно до положень ст. 12 КК України даний злочин є особливо тяжким, а отже, таке обвинувачення може спонукати його до уникнення відповідальності, в тому числі шляхом неявки в судові засідання, а відтак суд констатує про обґрунтованість наявності ризику переховування обвинуваченого від суду. Про необхідність врахування судами суворості покарання при оцінці переховування від суду чи скоєння іншого злочину свідчить і позиція Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 р. у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці такого ризику.

Оцінюючи наявність ризику впливу обвинуваченим на свідків у кримінальному провадженні, суд виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що обвинувачений. не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину, у вчиненні якого останній підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Беручи до уваги, що у ході судового розгляду залишаються недопитаними ряд свідків кримінального правопорушення, суд вважає доведеним факт існування ризику впливу обвинуваченого ОСОБА_1 на свідків кримінального правопорушення на даному етапі судового розгляду.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не працюючий, та обґрунтовано обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин у особливо великих розмірах, а отже він може бути обізнаний в способах вчинення, приховування аналогічних злочинів, каналах походження психотропних речовин, осіб, які здійснюють їх зберігання чи збут, а тому суд констатує про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, сторона захисту в клопотанні про зміну запобіжного заходу не спростувала обставини, якими суд обумовив неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого, при обранні запобіжного заходу.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та виправдовують застосування щодо нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою, і що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Доводи захисників обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу не містять нових обставин, які свідчать про зменшення ризиків чи не оцінені судом при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 . Посилання сторони захисту на стан здоров`я підзахисного, як підставу для зміни запобіжного заходу, судом до уваги не взяті, оскільки, не підтверджені належними доказами та не доводять неможливість перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.І. Зарева