Рішення № 92790902, 10.11.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1759/20

Провадження № 2/307/1105/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Сойми М.М., за участю секретаря с/з Ваш Е.О., представника позивача – юрисконсульта Коломійця В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом Державного підприємства «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» до ОСОБА_1 , де третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на: Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , де третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про відшкодування матеріальної шкоди. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 01 жовтня 2017 року між позивачем ДП «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» та ОСОБА_1 було укладено договір підряду за № 44/17 на охорону об`єктів підприємства, а додатковою угодою від 15 грудня 2019 року за №48/19 зазначений договір підряду було розірвано за згодою сторін та проведений повний розрахунок між сторонами. Борг за виконану роботу в грудні 2019 року складав суму в розмірі 1341, 00 гривень. 13 січня 2020 року позивач по зарплатній відомості за табельним номером відповідача НОМЕР_1 помилково застосував ідентифікаційний код іншої особи і перерахував суму в розмірі 7 454, 30 гривень через Тячівське відділення ПАТ КБ «Приватбанк» на платіжну зарплатну картку відповідачу. 14 січня 2020 року позивачем надіслано відповідачу досудове застереження за №06 з проханням добровільно повернути одержані кошти в розмірі 7 454, 30 гривень, але відповідач добровільно кошти не повернув. 28 травня 2020 року ДП «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» звернулося до третьої особи: ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з вимогою повідомити дату заволодіння (зняття) відповідачем грошових коштів в розмірі 7 454, 30 гривень по картці банкомату Тячівського відділення «ПРИВАТБАНК». Однак, ПАТ КБ «Приватбанк» надав відповідь про відмову, пославшись, що інформація клієнта містить банківську таємницю. Просить стягнути з відповідача на користь ДП «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» 7 454,30 гривень безпідставно отриманих коштів та 2 102, 00 гривень судового збору.

Представник позивача – юрисконсульт Коломієць В.К. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно, хоч належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, а тому, суд на підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності на підставі письмових доказів, що є в матеріалах справи.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в судове засідання не з`явився повторно, хоч належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, а тому, суд на підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності на підставі письмових доказів, що є в матеріалах справи.

Заслухавши думку представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 01 жовтня 2017 року між позивачем ДП «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» та ОСОБА_1 було укладено договір підряду за № 44/17 на охорону об`єктів підприємства (а.с.4-5).

Додатковою угодою від 15 грудня 2019 року за №48/19 зазначений договір підряду за №44/17 від 01 жовтня 2017 року було розірвано за згодою сторін та проведений повний розрахунок між сторонами, згідно розшифровки по заробітній платі за грудень 2019 року (а.с.6, 8).

Відповідно до відомості розподілу виплат ДП «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» встановлено, що 13 січня 2020 року за табельним номером відповідача НОМЕР_1 застосовано ідентифікаційний код іншої особи, внаслідок чого відповідачу ОСОБА_1 помилково перераховано грошові кошти в розмірі 7 454, 30 гривень (а.с.9).

Згідно листа ДП «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» від 28 травня 2020 року за №78 підприємство звернулося до ПАТ КБ «Приватбанк» з вимогою про надання інформації щодо дати заволодіння (зняття) грошових коштів відповідачем (а.с.10).

Листом ПАТ КБ «Приватбанк» від 16 червня 2020 року за №20.1.0.0.0/7-200611/7807 в наданні інформації ДП «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» щодо зняття коштів відповідачем відмовлено, в зв`язку з тим, що дана інформація містить банківську таємницю (а.с.11).

14 січня 2020 року позивач направив відповідачу повідомлення з вимогою добровільно повернути помилково переказані кошти в сумі 7 454, 30 гривень.

На час розгляду справи в суді відповідачем ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 7 454, 30 гривень позивачу не повернено.

Відповідно до п.2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, встановлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем з будь-яких причин коштів у зазначений строк, вони повертаються у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Тобто, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Обов`язковими умовами для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення є: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України). Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин в майбутньому певних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що кошти помилково без наявності правових підстав були перераховані позивачем на платіжну зарплатну картку відповідача, що належить відповідачу, що свідчить про те, що перераховані кошти являються безпідставно отриманими відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За наведених вище обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» 7 454, 30 гривень неналежно отриманих коштів, а також 2 102,00 гривень судового збору.

Керуючись ст. ст. 530, 1212, 1213 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Державного підприємства «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» заподіяну шкоду в розмірі 7 454, 30 (Сім тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні 30 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» судовий збір у розмірі 2 102, 00 гривень (Дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: Державне підприємство «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника», місце знаходження: 90575, смт.Солотвино, вул. Шахтарська, 36 Тячівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 38410866.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 11 листопада 2020 року.

Головуючий: Сойма М.М.