
Справа № 305/1074/20
Провадження по справі 2/305/550/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2020 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ємчука В.Е.
за участі: секретаря судового засідання Шемоти М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 (далі Відповідач) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Позовні вимоги мотивує тим, що шлюб між нею та Відповідачем зареєстрований 04 жовтня 2008 року у виконкомі Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за №73. У період шлюбу в подружжя народилося двоє дітей: донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з Позивачкою. Зазначає, що шлюбно-сімейні відносини вони не підтримують понад півтора року. Причиною звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу стало те, що останні роки спільного проживання їх відносини погіршувались, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Відповідач живе окремо від сім`ї, став для неї чужою людиною. Відповідач не хоче зрозуміти сутності проблем, які виникали в сім`ї, піклуватися про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. На даний час Позивачка впевнилась у тому, що їх сім`я розпалася остаточно, а примирення суперечить її інтересам. Крім того, зазначає, що Відповідач нехтує своїм обов`язком батька щодо дітей, зокрема не забезпечує їх матеріально, не бере участі в їх вихованні, навчанні та розвитку, через що вона змушена це все робити самостійно. Вона любить своїх дітей і спроможна забезпечити їх всім необхідним, постійно слідкує за їх станом здоров`я, їх розвитком та піклується про них, але попри це вважає, що батько зобов`язаний матеріально підтримувати дітей. Вона не має достовірних даних щодо доходу Відповідача, однак їй відомо, що розмір доходів відповідача є досить високим, оскільки він є власником клініки " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", яка знаходиться в АДРЕСА_1 , де він і проживає. На утримання дитини вона не отримує державної допомоги, а Відповідач інших дітей не має. Просить врахувати, що місце проживання їхніх дітей врегульовано між сторонами, тому після розірвання шлюбу діти будуть проживати з нею, спору щодо визначення місця проживання дітей немає. Також, між нею та Відповідачем врегульовано питання щодо можливості батькові вільно бачитися, спілкуватися з дітьми та займатися їх вихованням. Тому просить шлюб, зареєстрований між нею та Відповідачем, розірвати й стягнути з Відповідача в її користь аліменти на утримання доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 3500 гривень на кожну дитину, щомісячно, з моменту подання позову до суду і до досягнення дітьми повноліття та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку. Крім того, просить стягнути в її користь судові витрати в сумі 840 гривень 80 копійок, понесених на оплату судового збору та 7000 гривень за складання позовної заяви й представництво її інтересів в суді.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 26.05.2020 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач, ОСОБА_3 , 09.10.2020 надіслав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що позов про розірвання шлюбу він визнає та не заперечує щодо розлучення. Позовні вимоги про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі не визнає, оскільки він не являється власником приміщення, де знаходиться клініка "Дермінт" у АДРЕСА_1 , а це приміщення він використовує на підставі акту приймання. Крім того, він, хоч і є фізичною особою-підприємцем, який є платником єдиного податку, однак, відповідно до податкових декларацій він отримує нульовий дохід. За таких обставин, враховуючи, що чистий дохід визначити не можливо, тому розраховувати аліменти слід відповідно до середнього доходу по регіону, а він, відповідно, не заперечуватиме щодо стягнення аліментів з нього у частці від заробітку. Також, оскільки Позивачка не додала жодних доказів на підтвердження понесених нею витрат на правничу допомогу, тому він заперечує щодо стягнення з нього таких.
Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 був зареєстрований 04 жовтня 2008 року виконкомом Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за №73.
Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з Позивачкою. Спору стосовно місця проживання дітей між сторонами не існує.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п`ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини припинення сімейних стосунків, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню відповідно до ст. 112 СК України, оскільки встановлено, що причина розпаду подружніх відносин між сторонами є справжньою, глибинною. Подружжя фактично припинило спільне проживання і сімейне життя з поважної причини. Встановлено, що сторони спільно не проживають та не підтримують сімейних відносин понад півтора року. Нині шлюб має формальний характер, збереження нормальних сімейних відносин між сторонами є неможливим, подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить інтересам Позивачки, яка наполягає на розірванні шлюбу, Відповідач своєю чергою позов про розірвання шлюбу визнав, тому шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне.
Позивачка своїх бачень стосовно залишення їй після розірвання шлюбу того чи іншого прізвища суду не представила, тому суд позбавлений можливості вирішувати дане питання.
Згідно з вимогами ст. 115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набранням ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та про ставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Таким чином, копію даного рішення суду, після набрання ним законної сили, слід надіслати до Рахівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), для виконання.
Частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Що стосується позовної вимоги про стягнення аліментів, то суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України право вибору на присудження аліментів чи то у частці від доходу платника аліментів, чи то у твердій грошовій сумі належить тому з батьків, з ким проживає дитина.
Позивачка, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_3 , вибрала як спосіб стягнення аліментів з Відповідача, визначити такий у твердій грошовій сумі по 3500 гривень на кожну дитину.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Зі змісту статті 12, 81 та 83 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи й на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд враховує, що на даний час діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є неповнолітні, потребують не тільки здорового зростання, але й навчання, а отже потреби на їх утримання є очевидними. Своєю чергою Відповідач є здоровою особою, працездатного віку, а надання ним податкових декларацій, в яких він декларує нульовий дохід, не є достатнім доказом матеріального стану, який би підтверджував його неспроможність надавати допомогу дітям. За таких обставин, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити частково позов про стягнення аліментів, стягнувши з Відповідача в користь Позивачки аліменти на утримання цих дітей у твердій грошовій сумі у розмірі по 2500 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідно віку.
Аліменти на утримання дитини згідно зі ст. 191 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, в цьому випадку з 27.07.2020 року.
Крім того, відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача судові витрати, понесені на оплату судового збору за розгляд даної справи в сумі 840 гривень 80 копійок.
Що стосується вимоги Позивача про стягнення з Відповідача в її корить судових витрат в сумі 7000 гривень, понесених на оплату правової допомоги, то тут слід зазначити таке.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Матеріалами справи встановлено, що адвокат Бабич Василь Васильович згідно з договором про надання послуг захисника в цивільному (кримінальному) процесі від 22.07.2020 року визначив свої витрати у розмірі сім тисяч гривень.
Однак, суду не надано жодних доказів складу та розміру цих витрат, акту виконаних робіт за договором про надання послуг захисника в цивільному (кримінальному) процесі, як і не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, Позивач не довела, що вона у зв`язку з розглядом даної справи понесла витрати на правову допомогу в розмірі 7000 гривень, тому позов в цій частині до задоволення не підлягає.
Крім того, з ОСОБА_3 слід стягнути 840 гривень 80 копійок в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області за розгляд позовної вимоги про стягнення аліментів, оскільки Позивачка при зверненні до суду була звільнена від сплати судового збору, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Шлюб, що був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що був зареєстрований 04 жовтня 2008 року виконкомом Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за №73, розірвати.
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_3 , зареєстрованої у АДРЕСА_4 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 27.07.2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_3 , зареєстрованої у АДРЕСА_4 , 840 гривень 80 копійок судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області 840 гривень 80 копійок судового збору на рахунок: отримувач коштів УК у Рахiв. р/Рахівський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37862638, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA448999980313161206000007211, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101 судовий збір.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Копію рішення для виконання надіслати до Рахівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя: В.Е. Ємчук
Судове рішення № 92790809, Рахівський районний суд Закарпатської області було прийнято 10.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 305/1074/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: